Ухвала суду № 57926174, 24.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 травня 2016 року м. Київ К/800/14267/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у ненаданні йому обґрунтованої відповіді на звернення від 07 травня 2015 року; зобов'язати відповідача надати йому обґрунтовану відповідь на звернення від 07 травня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виявилась у не наданні ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді на звернення від 07 травня 2015 року. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати обґрунтовану відповідь на звернення ОСОБА_1 від 07 травня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.05.2015 № 20-036-15491/15 позивача було повідомлено про те, що порушені ним питання не відносяться до компетенції Фонду, оскільки Національним банком України не приймалося відповідного рішення про віднесення АТ «Банк Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних.

Крім того, позивача було проінформовано про наявність у нього права на звернення з відповідною скаргою до правоохоронних органів або до Національного банку України стосовно рішень, дій чи бездіяльності керівників та/або власників істотної участі відповідного банку у разі наявності обґрунтованих для цього підстав.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про звернення громадян», звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Отже, при розгляді звернення ОСОБА_1 від 07.05.15 відповідач не надав обґрунтованої відповіді на поставлені ним питання та обмежився лише листом, що містить виключно рекомендаційний характер.

Вказане, свідчить про недотримання відповідачем вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян», наслідком чого є бездіяльність останнього в частині неналежного розгляду звернення позивача від 07 травня 2015 року.

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що позивач не довів факту порушення особисто його прав внаслідок законних дій відповідача, який діяв в межах наданих Законом повноважень. Навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З огляду на фактичні обставини справи, вважає, що судами допущено невірне тлумачення та застосування норм матеріального права. Помилкове визнання протиправної бездіяльності, з огляду на відсутність іншого способу надання відповіді, не забезпечує відновлення порушених, на думку позивача, прав.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка