Ухвала суду № 57926014, 18.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2016 р. м. Київ К/800/66630/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області при проведенні позапланової перевірки магазину товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда», 73; скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 05.05.2014 № 274.

Позовні вимоги мотивовані незаконністю дій відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» та протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято Інспекцією незаконно, за відсутності з боку позивача порушень законодавства про захист прав споживачів в частині реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, та товарів, строк придатності яких минув.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.12.2013 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 02.12.2013 № 114-ОД, направлення від 03.12.2013 № 2102/14/1899 та згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 № 03/7-11092-2013 проведено позапланову виїзну перевірку магазину товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети "Правда", 73, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 003134.

Перевіркою встановлено:

відсутність на певних товарах необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію, інформація про дату виробництва та країну виробника позначена на недоступній для споживача мові (на іноземній мові);

факт реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, а саме: на дверцятах холодильнику вм'ятина;

факт реалізації товару строк придатності якого минув.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області складено припис, яким зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки, у тому числі забезпечити всю продукцію необхідною, доступною, достовірною та своєчасною інформацією; не допускати реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів.

Також, за результатами перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 05.05.2014 № 274, якою накладено на товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» штраф у розмірі 17836,01 грн.

Вважаючи, що відповідач не мав права проводити перевірку на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 № 405/01-0, вказуючи на відсутність виявлених під час перевірки порушень норм законодавства про захист прав споживачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у Інспекції законодавчо визначених підстав для проведення перевірки позивача. Окрема судами зазначеного, що наявність виявлених під час перевірки та зафіксованих в акті перевірки порушень норм законодавства про порушення прав споживачів позивачем під час судового розгляду не спростовано.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

У своїй касаційній скарзі заявник вказує, що відповідач не мав права проводити перевірку на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 № 405/01-0. На підтвердження вказаного посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року, якою, окрім іншого, визнано протиправними дії територіальних органів Держспоживчінспекції України щодо проведення перевірок в магазинах ТОВ «Дієса» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначені твердження заявника, з огляду на наступне.

Так, Верховний Суд України в своїй постанові від 28 квітня 2015 року у справі № 21-65а15 дійшов висновку, що на підставі звернення об'єднання споживачів Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.

При наданні згоди територіальним органам на проведення позапланової перевірки ТОВ «Технополіс-1» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 Держспоживінспекція України діяла відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

З огляду на викладене, зважаючи на приписи статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обов'язковості висновків Верховного суду України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності у відповідача підстав та права для проведення перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 73.

Щодо порушень норм законодавства про захист прав споживачів, виявлених під час вказаної перевірки позивача, колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється (частина третя статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У відповідності до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).

Пунктом 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, встановлено, що у торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

У відповідності до пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів.

Особливості продажу побутових холодильників, морозильників, машин і приладів для механізації побутових робіт, побутових приладів для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальної арматури і електроламп, електронагрівальних приладів, провідникових і встановлювальних виробів тощо (далі - електропобутові товари) визначає глава 4 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва.

Так, маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.

На електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів.

Проводи і шнури повинні мати додаткове маркування: марку проводу (шнура), кількість жил, номінальний переріз (мм 2), довжину (м) для бухт, кількість і довжину шнура в пачці, масу брутто (кг).

Індивідуальна упаковка електропобутових товарів має містити маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), рід струму, номінальну потужність (Вт), попереджувальні знаки, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

Особливості продажу радіоелектронної апаратури: електропрогравальної, звукозаписувальної, для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носіїв для запису звуку, платівок, телевізійних приймачів, частин, вузлів, а також деталей і приналежностей до неї тощо (далі - телерадіотовари) визначає глава 5 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва.

Так, маркуванню підлягають телерадіотовари і тара, яка використовується для їх зберігання. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву, клас і модель виробу, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.

Індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, назву товару, колір корпусу виробу, попереджувальні знаки, дату випуску, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

Відповідно до пунктів 2, 7, 10 частини 23 статті 23 «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

- виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається з акту перевірки, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області під час проведення перевірки встановлено: реалізацію товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» товару за відсутності необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію; інформації про дату виробництва; країна виробника позначена на недоступній для споживача мові (на іноземній мові); реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, а саме: на дверцятах холодильнику міститься вм'ятина; реалізацію товару строк придатності якого минув.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що подані представником позивача на підтвердження відсутності виявлених порушень докази (зокрема фотоматеріали), не спростовують висновків акту перевірки щодо відсутності на певній продукції, яка зазначена в описі, відповідного маркування із зазначенням найменування та місцезнаходження виробника та дати виготовлення товару саме у торговельному (демонстраційному) залі та висновків акту перевірки про реалізацію позивачем товарів, строк придатності яких минув.

Позивачем під час розгляду справи також не пред'явлено доказів на підтвердження реалізації продукції (холодильник Liebherr RCN 4003) у відповідності до вимог нормативних документів та за відсутності на дверцятах холодильнику вм'ятини.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не допущено.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: