Ухвала суду № 57925794, 25.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Р.О.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" травня 2016 р. Справа № 280/1323/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

представника відповідача Самойлик В.М.,

представника особи, права якої порушено ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, права якої порушено Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від "30" вересня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Коростишівського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області, в якому просить визнати протиправним рішення про відмову Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області призначити та виплатити йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 лютого 2015 року.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області здійснити призначення та виплату ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.09.2015.

Відмовлено ОСОБА_3 у призначенні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 25.02.2015 по 31.08.2015 за безпідставністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, особа, права якої порушено Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог позивача. Зазначає, що чіткого поділу між водіями які обслуговували ті чи інші види маршрутів на підприємстві не було, а тому не можна визначити та стверджувати, що ОСОБА_3 упродовж 12 років 6 місяців був задіяний у перевезенні пасажирів саме на міських автобусних маршрутах, оскільки деякий час він взагалі не був задіяний у процесі перевезення пасажирів, так як виконував роботу пов'язану із перегоном автобусів та підсобного робітника. В трудовій книжці також відсутні записи про те що позивач працював на посаді водія саме міського пасажирського транспорту. Інші документи які б підтверджували факт роботи ОСОБА_3 на посаді водія міського пасажирського транспорту ( автобусу) упродовж 12 років 6 місяців на підприємстві відсутні.

Апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області була повернута апелянту відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015.

Позивач ОСОБА_3 судове рішення в частині відмови у задоволенні позову не оскаржував.

Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та представника особи, права якої порушено, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 маючи вік більше 55 років, має загальний трудовий стаж більше 30 років, з яких більше 14 років на посаді водія автобуса.

Встановлено також, що позивач 17 серпня 2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 17.08.2015 № 6076/02 Управлінням Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю довідки підприємства про підтвердження стажу роботи водієм автобуса саме на міських маршрутах.

Позивач, вважаючи дії відповідача по відмові в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" протиправними, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не ґрунтується на вимогах чинного пенсійного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Згідно з п."з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у п.п.1, 2 якого встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1, позивач ОСОБА_3 з 03.05.1984 по 31.07.2000 працював у «Житомирському АТП-11827» водієм автобусів всіх марок. До наданої довідки №19 від 12.06.2014 Житомирське АТП 05021 з 09.06.1986 перейменоване в АТП 11827, з 30.11.1995 перетворене у ВАТ «Житомирське АТП 11827», з 26.07.2012 перетворене в ТДВ «Житомирське АТП 11827».

Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" не заперечує факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах із суб'єктом господарювання упродовж 1984-2000 років. Однак наголошує на тому, що в трудовій книжці відсутні записи про те, що позивач працював саме на посаді водія міського пасажирського транспорту. Вони ж підтвердити даний факт не можуть у зв"язку із знищенням первинних документів на підприємстві.

Колегією суддів встановлено, що підприємством ВАТ "Житомирське АТП 11872" відповідно до акту від 22.03.2010 було вилучено та знищено первинні документи, які б підтверджували факт роботи позивача у відповідача водієм міського пасажирського транспорту з 03.05.1984 по 31.07.2000, зокрема дорожні листки, відомості, графіки, диспетчерські довідки про рух автотранспорту, відомості прийому виручки від водіїв.

Відтак, зазначене позбавляє позивача підтвердити факт роботи водієм міського пасажирського транспорту первинними документами з підприємства де він працював, з причин незалежних від нього.

Разом із тим факт роботи позивача у зазначений період водієм міського пасажирського транспорту підтверджується крім трудової книжки іншими доказами, зокрема наказом про прийняття на роботу, наказом по підприємству №93-к від 21.06.1989 з закріпленням за ним автобуса Ікарус-260 №80-87, поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Так свідок ОСОБА_7 підтвердив, що працював з 03.02.1989 по 24.01.1990 в Житомирському АТП 11872 водієм міського пасажирського транспорту разом із позивачем по справі (був його напарником) на автомобілі Ікарус-260 номер 80-87, який обслуговував тільки міський маршрут. Підтвердив, що позивач на час його приходу на роботу так і після звільнення з роботи продовжував працювати водієм міського пасажирського транспорту.

В підтвердження своїх пояснень свідок надав копію трудової книжки та фотографії (копії приєднано до матеріалів справи).

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працював в Житомирському АТП 11872 водієм міського пасажирського транспорту у період з 1990 року по 1993 рік разом із позивачем. Підтвердив, що позивач у зазначений період працював саме водієм міського пасажирського транспорту, а також продовжував працювати на міському маршруті і після його звільнення.

Представник апелянта щодо факту роботи свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на Житомирському автотранспортному підприємстві 11827 водіями не заперечує.

Не заперечує представник ТДВ "Житомирське автотранспортне підприємство 11827", що позивач працював саме у 2-й колоні, яка обслуговувала зокрема міські маршрути.

Зазначаючи, що 2-га колона обслуговувала і приміські маршрути, апелянт доказів, що позивач працював саме на приміських маршрутах, суду не надав, як і не спростував доводів позивача та наданих пояснень свідків.

Встановлено, що підприємством фактично заперечується право позивача на призначення пільгової пенсії з тих підстав, що виплачена пенсійним органом пенсія та витрати на її доставку до досягнення пенсійного віку позивачем підлягають відшкодування саме за рахунок підприємства.

Щодо періоду роботи позивача з 10.02.1989 по 21.06.1989, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що останній у зазначений період не працював водієм автобуса. Зазначене підтверджується записами трудової книжки та не заперечується самим позивачем.

Разом із тим даний період становить лише 4 місяці та 11 днів та не впливає на стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, а саме 12 років та 6 місяців, набутих позивачем.

З урахуванням зазначених вище доказів та обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач працював в АТП "11872" в період з 03.05.1984 по 31.07.2000 не менше 12 років 6-ти місяців водієм міського пасажирського транспорту, що давало йому право на призначення пільгової пенсії, передбаченої п "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про призначення та виплату ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та дати її призначення з урахуванням звернення до пенсійного органу.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позову сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині колегією суддів не переглядається.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про часткове задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу особи, права якої порушено Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" залишити без задоволення, постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від "30" вересня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" травня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- представник позивача - ОСОБА_4 АДРЕСА_2

4- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області вул.Гагаріна,2,м.Коростишів,Житомирська область,12504

5- особа, права якої порушено Товариств з додатковою відповідальністю "Житомирське автотранспортне підприємство 11827" вул. Східна, 88/2, м.Житомир, 10029 - ,