Постанова № 57925651, 19.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 р. Справа № 820/12011/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Блудової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. по справі № 820/12011/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області , ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 633 о/с від 06.11.2015 року про звільнення згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 64 п. "г" - капітана міліції ОСОБА_1, яка перебувала у розпорядженні ГУ;

- поновити капітана міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді, з якої її звільнили з 06 листопада 2015року;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_1 щодо її звільнення;

- звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді, з якої вона була звільнена.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Позивачка та її представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання суду апеляційної інстанції інші учасники процесу не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши учасників процесу, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 29.10.2010 року ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що підтверджується трудовою книжкою, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 11).

На підставі наказу № 85 о/с від 25.08.2015 р. Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області капітану міліції ОСОБА_1, дільничному інспектору міліції СДІМ Червонозавського РВ ХМУ, з 28.08.2015 р. по 27.02.2016 р. надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею 4 років 6 місяців.

Наказом № 633 о/с від 06.11.2015 р. Головного управління МВС України в Харківській області звільнено капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Підставою звільнення позивачки зазначено пункти 10 та 11 розд. ХІ Закону України "Про Національну поліцію" (а.с. 10).

Копію оскаржуваного наказу № 633 о/с від 06.11.2015 р. позивачка отримала 04.12.2015 р., що підтверджується її власноручною розпискою, копія якої міститься в матеріалах справи. (а.с. 79).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звільнена зі служби в органах внутрішніх справ в межах чинного законодавства, а тому оскаржуваний нею наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 633 о/с від 06.11.2015 р. є законним, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", зокрема, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року № 141-142, і відповідно, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.

Пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

За приписами пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. (п.10 Розділу XI Закону).

Згідно з п. 11 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Порядок проходження служби працівниками органів внутрішніх справ України регулюється Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 64 "г" Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Згідно з п.10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 17 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Згідно з абзацом третім статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнятий уповноваженою посадовою особою.

Проте, відповідач не врахував положень п. 17 розділу 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ , статей 179,184 Кодексу законів про працю України, якими встановлено гарантії, передбачені для жінок, які мають дітей віком до шести років, які потребують домашнього догляду.

Судовим розглядом встановлено, що позивачці не було запропоновано жодної посади в поліції, а отже не виконано обов'язку встановити можливість використання її на службі в поліції. Позивачка не зверталась у письмовій формі до відповідачів з приводу прийняття її на службу до поліції.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Встановлення статтями 105 та 162 КАС України способів захисту не виключає застосування інших способів захисту, зокрема, тих, які встановленні КЗпП при розгляді вимог про поновлення на роботі.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 28.10.2014 р., 04.11.2014 р. встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) зі працевлаштування працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ в частині звільнення позивачки з органів внутрішніх справ було видано всупереч вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим наказ в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.24 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Оскільки діяльність відповідачів не припинена, то наявні підстави для поновлення позивачки на посаді в органі, з якого її було звільнено.

Постанова суду в частині поновлення позивача на роботі підлягає негайному виконанню.

Колегія суддів вважає вимогу про зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_1 стосовно її звільнення передчасною, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати по справі підлягають розподілу в порядку ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016р. по справі № 820/12011/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 633 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 дільничного інспектора міліції СДІМ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 06 листопада 2015року.

Звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення капітана міліції ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 24.05.2016 р.