Ухвала суду № 57925342, 26.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1056/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

пр-к апелянта ОСОБА_3

пр-к відповідача Тарапон Л.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернулася з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.04.2015 № 36-15.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на невідповідність висновків суду дійсним обставинами справи, порушення норм матеріального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.04.2015 Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 36-15, згідно з яким з метою оподаткування вказаної земельної ділянки позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» на суму 69802, 70 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності нарахування відповідачем земельного податку у розмірі 1 % (69801, 70 грн. грн.) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно п. 269.1 ст. 269 ПКУ платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПКУ).

Пунктом 271.1 ст. 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно п.271.2. ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель змін (плановий період), в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п.284.1 ст. 284 ПКУ, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Отже, контролюючі органи для визначення власникам земельних ділянок розміру земельного податку використовують дані державного земельного кадастру щодо площі земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад щодо ставок земельного податку.

Ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлено статтею 274 Податкового кодексу України у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з пп. 1 п.286.5 ст. 286 ПКУ, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що у 2008 році позивач відповідно до рішення Великолександрівської сільської ради від 10.12.2008 №1443-35-V набула у власність земельну ділянку площею 3,0292 га., яка розташована у межах в с. Безуглівка Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Право власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку виникло на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 22.12.2008.

Відповідно до рішення Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.01.2015 № 2552-83-VІ «Про сплату земельного податку на території Великоолександрівської сільської ради з 2015» на території Великоолександрівської сільської ради сплата земельного податку з 2015 року проводиться із застосуванням ставок податку за земельні ділянки, що діяли у 2014 році з урахуванням коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки земель 1,249.

Великоолександрівською сільською радою листом від 30.04.2015 року №2-16/09/369 було надано до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2015 №03-10/942.

Так, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2015 №03-10/942, виданого Управлінням держкомзему у Бориспільському районі нормативна грошова оцінка земельної ділянки належної позивачу становила 6980171, 82 грн.

Отже, ставка податку за земельну ділянку позивача станом на 15.04.2015 становила 6980171, 82 грн. х 1 % = 69801, 70 грн.

Оскаржуваним податковим повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання по сплаті земельного податку визначена в розмірі 69801, 70 грн. грн.

Отже, при розрахунку розміру земельного податку, що підлягав сплаті, відповідачем правильно визначено базу оподаткування, відповідного до чинного на час прийняття спірного рішення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача.

Щодо доводів апелянта про неправомірність застосування Управлінням Держземагенства у Бориспільському районі Київської області розміру коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,5 при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то Управлінням Держземагенства у Бориспільському районі Київської області видано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-10/1814, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача становить 1117721,67 лише 28.08.2015 року, в той час як податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» сформовано - 15.04.2015.

Крім того, правомірність застосування Управлінням Держземагенства у Бориспільському районі Київської області розміру коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,5 при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки належної позивачу, не є предметом даного спору.

Посилання апелянта на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року в справі № 810/2443/15, якою визнано неправомірним застосування Управлінням державного Держзеагенства у Бориспільському районі коефіцієнта функціонального використання для земель комерційного призначення 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки належної позивачу та скасовано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2015 №03-10/942 є безпідставним, оскільки зазначене рішення ухвалено судом першої інстанції після видання податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, Держземагентство не здійснює розрахунок нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки із застосуванням значень факторів, що характеризують відповідну земельну ділянку та безпосередньо впливають на значення коефіцієнтів та на розмір нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, а лише формує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за допомогою електронної програми, яка розробляється суб'єктом оціночної діяльності.

Як і не здійснює такий розрахунок податковий орган при визначенні суми податку на землю. Останній лише використовує дані наявні у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, необхідні для обчислення і справляння плати за землю.

Також, ДПІ не наділена повноваженнями не визнавати інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надходить від відповідних органів Держземагентства.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2015 №03-10/942 на час здійснення спірного розрахунку був чинним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно використав для обчислення плати за землю інформацію надану Управлінням держкомзему у Бориспільському районі.

Крім того, на час розгляду даної справи судом першої інстанції позивач не звертався до відповідача з вимогою здійснити перерахунок земельного податку з фізичних осіб, у зв'язку зі зміною нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 26.05.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.