Ухвала суду № 57925080, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/439/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 0000322200, № 0000312200 від 05.02.2016.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ «Укрметал-Чернігів» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість, у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Юта-М» за травень, червень 2015 року, ТОВ «Сіверспецресурс» за липень 2015 року та ТОВ «Ніка Груп Україна» за червень 2015 року.

За наслідками якої складено акт №3/22/35686810 від 25.01.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Укрметал-Чернігів», було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 440296 грн. у т.ч.: за травень 2015 року, на суму 112175,00 грн., за червень 2015 року, на суму ПДВ 135300,00 грн. та за липень 2015 року, на суму ПДВ 192821,00 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000322200 від 05 лютого 2016 року, яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 24747,50 грн., що складається з 0,00 грн. за основним платежем та 24747,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0000312200 від 05 лютого 2016 року, за яким ТОВ «Укрметал-Чернігів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 440296,00 грн. у тому числі за травень 2015 року, на суму 112175,00 грн., за червень 2015 року, на суму ПДВ 135300,00 грн., за липень 2015 року, на суму ПДВ 192821,00 грн.

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в ході проведеної перевірки було встановлено наявність підтверджуючих проведення господарських операцій документів, а саме актів прийому-передачі виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, податкові накладні, виписки по рахунку.

В ході судового розгляду справи не встановлено недоліків форми та змісту зазначених первинних бухгалтерських документів. Зазначене свідчить про відповідність вищезазначених первинних бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Тобто, зазначені документи повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Укрметал-Чернігів» та ТОВ «Юта-М», ТОВ «Сіверспецресурс», ТОВ «Ніка Груп Україна».

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що ГУ ДФС в Чернігівській області зробила висновки про відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі даних інформаційних систем ДПІ стосовно ТОВ «Юта- М», а також на підставі узагальненої податкової інформації ДПІ в м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській щодо ТОВ «Ніка Груп Україна» від 13.10.2015р. №136/22/38509784 та узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Чернігівській області щодо ТОВ "Сіверспецресурс» від 22.01.2016р. № 6/22/38709243.

ГУ ДФС в Чернігівській області зазначило, що ці дані свідчать про невідповідність показників податкової звітності ТОВ «Юта- М», «Ніка Груп Україна», ТОВ "Сіверспецресурс» по взаємовідносинам з ТОВ "Укрметал-Чернігів", що в свою чергу свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. В ході проведеного податкового аналізу виявлено недостовірність даних, у зв'язку з чим не можливо встановити походження товару, що був реалізований у перевіряємому періоді на ТОВ "Укрметал-Чернігів".

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі висновки ГУ ДФС в Чернігівській області є безпідставними та неправомірними, оскільки узагальнена податкова інформація щодо контрагентів позивача не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Крім того, необхідно зазначити, що Акт перевірки ТОВ "Укрметал-Чернігів" не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість позивача та ТОВ «Юта-М», «Ніка Груп Україна», ТОВ "Сіверспецресурс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

В свою чергу, надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не мають дефектів форми та змісту і повністю відображають проведену господарську операцію та свідчать про її реальність та створення юридичних наслідків для сторін правочинів. Сторонами було дотримано зобов'язань встановлених договором: контрагентами надано товар та послуги, а позивачем отримано його та здійснено оплату. На суму податкових зобов'язань з ТОВ «Юта-М», «Ніка Груп Україна», ТОВ "Сіверспецресурс» виписано податкові накладні, що зареєстровані в Єдиному реєстрі, які є підставою для формування податкового кредиту позивача.

Щодо посилань ГУ ДФС в Чернігівській області на недоліки товарно-транспортних накладних, що були оформлені сторонами господарських правовідносин, а саме на те, що у даних товарно-транспортних накладних заповнено не всі, або ж заповнено невірно, обов'язкові реквізити, які підтверджують факт транспортування товару, а саме: вид перевезень, причепи, дані по вантажно-розвантажувальних операціях (виконавці, спосіб, час прибуття, час вибуття, час простою, підпис відповідальної особи тощо), то судо першої інстанції було вірно зазначено, що неточності товарно-транспортних накладних, наведені ГУ ДФС в Чернігівській області в акті перевірки, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, адже первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ "Укрметал-Чернігів" свідчать про фактичних рух активів та зміни у власному капіталі позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість дотримано вимоги Податкового кодексу України, а відповідачем зроблено неправомірні висновки про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ та завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Чернігівській області № 0000322200, № 0000312200 від 05.02.2016 підлягають задоволенню.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 25.05.2016р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.