Постанова № 57925036, 26.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року справа №805/4656/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участю позивача особисто, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Задоєнко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі № 805/4656/15-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі за текстом - ГУ МВСУ в Донецькій області, відповідач-1), Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі за текстом - Авдіївський МВ, відповідач-2), в якому просив суд: - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області за № 2074 від 12 грудня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ; - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області за № 432 о/с від 17 грудня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114; - поновити на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; - зобов'язати Авдіївський міський відділ Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення постанови суду; - зобов'язати Авдіївський міський відділ Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі станом на день звільнення.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин він проходив службу в органах внутрішніх справ, обіймав посаду начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області та перебував у спеціальному званні «капітан міліції».

11 липня 2014 року позивач дізнався від працівника відділу кадрів про те, що з цього дня він перебуває у відпустці терміном 30 діб у зв'язку з захопленням 10 липня 2014 року міськвідділу проросійськими бойовиками, та про вихід на службу його буде повідомлено додатково. Перебуваючи на лікарняному з 04 серпня по 26 серпня 2014 року позивач у телефонній розмові з керівництвом Авдіївського МВ дізнався про своє звільнення зі служби, але підставу та причину звільнення йому повідомлено не було. Намагаючись з'ясувати інформацію щодо свого звільнення, позивач неодноразово звертався до Авдіївського МВ та Головного управління МВ України в Донецькій області, проте однозначної відповіді не отримав. Лише 10 вересня 2015 року у відповідача-1 в м. Маріуполі позивач отримав копію витягу з наказу про звільнення, а 18 вересня 2015 року - дублікат трудової книжки у Костянтинівському міськвідділі міліції (де розташований відділ кадрів Авдіївського МВ). З матеріалами службового розслідування, що передувало звільненню, позивач не ознайомлювався. Розрахунок при звільненні навіть за період роботи по 10 липня 2014 року (останній день перебування на службі) та за невикористані дні щорічних відпусток відповідачі здійснити відмовились.

З тексту отриманого наказу №432 о/с від 17 грудня 2014 року позивачу стало відомо, що він звільнений з посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського МВ з 17 грудня 2014 року на підставі наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 12 грудня 2014 року №2074 за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29 липня 1991 року №114 (Положення №114) - за порушення дисципліни.

Вважає своє звільнення та накази №2074 від 12 грудня 2014 року, №432 о/с від 17 грудня 2014 року незаконними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим він підлягає поновленню на попередній посаді в органах внутрішніх справ відповідно до ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі № 805/4656/15-а позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 12 грудня 2014 року № 2074 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Авдіївського МВ ГУМВС в області та їх покарання» в частині звільнення з органів внутрішніх справ начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_4 Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2014 року № 432 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_4 (М-144973) начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області. Поновлено капітана міліції ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області з 18 грудня 2014 року. Зобов'язано Авдіївський міський відділ Головного управління МВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18 грудня 2014 року по день поновлення на посаді, за відрахуванням зборів та обов'язкових платежів та сум грошового забезпечення, виплачених йому після звільнення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ОСОБА_4. проходив службу в ОВС з 20.12.2007 по 17.12.2014. Остання посада - начальник сектора дільничних інспекторів міліції Авдіївського MB ГУМВС України в Донецькій області.

Після відкликання особового складу Авдіївського MB з чергових відпусток 24.07.2014 ОСОБА_4 не прибув для несення служби в м. Красний Лиман, де тимчасово розташовувався особовий склад Авдіївського MB, про що були складені відповідні акти. Протягом серпня 2014 року - листопада 2014 року ОСОБА_4 продовжував не з'являтися за місцем дислокації особового складу, що фіксувалося комісією у складі начальника СКЗ ОСОБА_5, інспектора СКЗ ОСОБА_6, начальника штабу ОСОБА_7 У зв'язку з ускладненням обстановки на території Донецької області окремі працівники ГУМВС зайняли вичікувальну позицію та самоусунулись від виконання безпосередніх обов'язків. На думку відповідача, позивач знав, але не бажав прибувати до місця дислокації Головного управління МВС України у Донецької області для подальшого проходження служби.

Апелянт вважає, що при винесенні постанови суд першої інстанції порушив норми права стосовно урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. Також апеляційним судом порушено норми статті 69 КАС України, відповідно до якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється законодавством про ці органи, у тому числі Дисциплінарним статутом ОВС України, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затвердженим ПКМУ від 29.07.1991 № 114, (із змінами), нормативно-правовими актами МВС України (ст. 18 Закону України «Про міліцію»).

Позивач допустив бездіяльність щодо неповідомлення будь-якого підрозділу ОВС щодо свого місцезнаходження та бажання продовжити службу в лавах ОВС, зберігаючи вірність Присязі та захищаючи суверенітет та цілісність України, мирного населення, він не вчиняв будь-яких дій щодо підтвердження вірності прийнятої ним Присяги, не сприяв керівництву ГУМВС в Донецькій області у зміцненні в підрозділах службової дисципліни, забезпечення законності та статутного порядку, не став прикладом для своїх підлеглих в дотриманні дисципліни, бездоганному виконанні вимог статуту, норм моралі, професійної та службової етики.

Крім того, суд першої інстанції, приймаючи рішення про поновлення позивача на посаді, не взяв до уваги, що той факт, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 Авдіївський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області ліквідовано.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив останню задовольнити, проти чого заперечував позивач та його представник, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, осіб які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ з 20 грудня 2007 року по 17 грудня 2014 року. Остання посада - начальник сектора дільничних інспекторів міліції Авдіївського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, в званні «капітан міліції».

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області №2074 від 12 грудня 2014 року «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Авдіївського МВ ГУМВС України в області та їх покарання» вирішено: за особисту недисциплінованість, порушення вимог ст.10 Закону України «Про міліцію», ст.7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991р. №382, п.п. 1.2, 2.2, 4.1 (розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України №155-2012р., що виразилося у невиході на службу без поважних причин, звільнити з органів внутрішніх справ, зокрема, начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_4 (а.с.94-96)

17 грудня 2014 року наказом Головного управління МВС України в Донецькій області №432 о/с «По особовому складу» реалізовано наказ №2074 від 12 грудня 2014 року, та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_4 (М-144973) - начальника сектора дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу з 17 грудня 2014 року, на підставі наказу Головного управління МВС в області від 12 грудня 2014 року №2074. (а.с.97)

Позивач не погодився із вказаними наказами відповідача та вважає, що спірними наказами порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Предметом доказування в цій справі є правомірність застосування до позивача п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ щодо звільнення його з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Відповідно до статі 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в ОВС базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу серед інших дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Згідно із статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Наказом міністра внутрішніх справ від 12.03.2013 № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція № 230).

Пунктом 6.2.2. Інструкції № 230 визначені обов'язки виконавця (голови, членів комісії) згідно із якими уповноважені особи Відповідача зобов'язані у тому числі:

- дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування…, виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення..,

- у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта.

Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.

У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта.

Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування.

Відповідно до пункту 6.3. Інструкції № 230 Позивач має право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування, висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування…

Згідно із підпунктами 6.3.5., 6.3.6 пункту 6.3 Інструкції № 230 Позивач має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України, оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Частина 2 підпункту 6.3.6 пункту 6.3 Інструкції № 230 забороняє затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідач порушив порядок проведення службового розслідування та його висновки не відповідають фактичним обставинам. Відповідач не довів до позивача інформацію про проведення службового розслідування та затвердження його висновків.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції через наступне.

На підтвердження правомірності свої дій, суб'єктом владних повноважень надано висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками Авдіївського МВ, складений за результатами розгляду матеріалів додаткового службового розслідування, проведеного на підставі наказу Авдієвського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 19.11.2014 року № 329.

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що 11 липня 2014 року приміщення Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області було захоплено невідомими озброєними особами, та цього ж дня майже увесь особовий склад міського відділу було відправлено у чергові відпустки на виконання наказу ГУМВС України в Донецькій області від 21 липня 2014 року №271 о/с, а також враховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в регіоні, проведення в Донецькій області антитерористичної операції, переведенням працівників ГУМВС України в Донецькій області на посилений варіант несення служби та у зв'язку зі службовою необхідністю т.в.о. начальника Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області затверджено наказ від 25 липня 2014 року №33 о/с «Про відкликання з чергових відпусток атестованих працівників Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області». За вказівкою керівництва ГУМВС області особовий склад міського відділу частково був направлений до м. Красний Лиман, а інша частина особового складу продовжували несення служби в приміщенні ПОГП №2 у м. Авдіївка. 02 серпня 2014 року, після визволення м. Авдіївка та Авдіївського міського відділу згідно до усного наказу керівництва ГУМВС України в Донецькій області особовому складу Авдіївського МВ необхідно було приступити до виконання службових обов'язків у м. Авдіївка. Однак, не вийшов на службу без поважних причин, серед інших, капітан міліції ОСОБА_4, начальник сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області, в посаді з червня 2014 року, дисциплінарних стягнень не має.

У висновку також зазначено, що з метою встановлення причини відсутності на службі з 02 серпня 2014 року капітана міліції ОСОБА_4 02 серпня 2014 року начальником сектору кадрового забезпечення міськвідділу майором міліції ОСОБА_5 був здійснений дзвінок на мобільний телефон останнього. В ході бесіди ОСОБА_4 пояснив, що не має можливості щодня їздити на роботу з м. Макіївка до м. Авдіївка у зв'язку з проведенням бойових дій. Також, ОСОБА_4 пояснив, що тимчасово проживати у м. Авдіївка не може у зв'язку з тим, що у нього вагітна дружина та пологи мають відбутися у серпні місяці. 11 серпня 2014 року ОСОБА_4 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_5 що він перебуває на лікарняному. Направити запит до лікарні ВМЗ ГУМВС України в Донецькій області та Головного Управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації не можливо у зв'язку з тим, що у м. Авдіївка не працює пошта та відсутній телефонний зв'язок. У зв'язку з проведенням АТО не має можливості відібрати пояснення у ОСОБА_4 стосовно невиконання ним службових обов'язків та письмово попередити про те, що стосовно нього проводиться службове розслідування. За фактом відсутності на службі капітана міліції ОСОБА_4 були опитані начальник СКЗ майор міліції ОСОБА_5, начальник штабу капітан міліції ОСОБА_8 та ДІМ СДІМ підполковник міліції ОСОБА_9 29 жовтня 2014 року каналом електронної пошти ОСОБА_4 надіслав сканкопію листка непрацездатності, згідно якого він знаходився на лікуванні у центральній міській Вугледарській лікарні з 04 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року. 27 серпня 2014 року ОСОБА_4 повинен був приступити до виконання службових обов'язків. Станом на 15 жовтня 2014 року ОСОБА_4 до виконання службових обов'язків не приступив. Стосовно відсутності на службі ОСОБА_4 були складені акти відсутності на службі 06.10.2014, 09.10.2014, 12.10.2014.

Згідно відібраних у ОСОБА_8 пояснень від 14.08.2014 року з приводу проведення службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівниками Авдіївського МВ встановлено, що начальник СДІМ Авдіївського МВ майор міліції ОСОБА_4 з 25 липня 2014 року не з'являється на службі, на дзвінки не відповідає. (а.с.84)

В поясненнях начальника СКЗ Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_5, наданих 25 серпня 2014 року, зазначено, що з 25 липня 2014 року по теперішній час на робочому місці відсутній начальник СДІМ Авдіївського МВ капітан міліції ОСОБА_4, про що 04 серпня 2014 року складений акт. Також, 02 серпня 2014 року по телефону ОСОБА_4 повідомив, що не має можливості прибути до м. Авдіївка з м. Макіївка оскільки перекрити дороги та він побоюється за своє життя та майно, крім того, у нього вагітна дружина та строк пологів визначений на серпень. 11 серпня 2014 року ОСОБА_4 у телефонному режимі повідомив, що знаходиться на лікарняному, але направити запити до лікарні ВМЗ ГУМВС України в Донецькій області та Головного Управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації не можливо у зв'язку з тим, що у м. Авдіївка не працює пошта та відсутній міжміський телефонний зв'язок. (а.с.86)

06 жовтня 2014 року, 09 жовтня 2014 року та 12 жовтня 2014 року складено Акти про відсутність на службі без поважних причин в ці дні начальника сектору дільничних інспекторів міліції Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області капітана міліції ОСОБА_4. (а.с.78-80).

20 листопада 2014 року посадовими особами відповідача 2 в межах проведення службового розслідування здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_4 на номер НОМЕР_1 з метою повідомлення останнього про необхідність надати пояснення щодо причин його відсутності на робочому місті, проте позивач відмовився від надання таких пояснень, про що складено Акт вн.№7575 від 20.11.2014 року (а.с. 81).

21 листопада 2014 року складений Акт про відсутність на службі ОСОБА_4 без поважних причин з 20 жовтня 2014 року по 21 листопада 2014 року (а.с.82-83).

З пояснень ОСОБА_10, наданих на ім'я т.в.о. начальника Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області полковника міліції ОСОБА_11, без зазначення дати надання таких пояснень, вбачається, що начальник СДІМ Авдіївського МВ ОСОБА_4 з 25 липня 2014 року не з'являється на службі, на дзвінки не відповідає, місцезнаходження невідоме.

Рапортом (без зазначення дати) начальника штабу Авдіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8 начальника Авдіївського МВ повідомлено, що ОСОБА_4 до Авдіївського міськвідділу до подальшого проходження служби не з'явився (а.с.88).

В період з 04.08.2014 року по 26.08.2014 року включно позивач перебував на лікарняному, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №30 про тимчасову непрацездатність. (а.с.14)

Позивач, у суді апеляційної інстанції, пояснив, що напередодні закінчення лікарняного він зателефонував ( номер його телефону НОМЕР_2, який ним не змінювався) до керівництва Авдіївського МВ з питанням щодо визначення місця його подальшого виходу на службу. Йому було повідомлено про необхідність прибуття на роботу за новим місцем дислокації Авдіївського МВ до м. Красний Лиман.

Таким чином, позивач був обізнаний про необхідність проходження служби за новим місцем дислокації з певної дати та прибути до місця тимчасової дислокації до м. Красний Лиман Донецької області. Але до вказаного місця проходження служби він не з'явився, посилаючись на те, що його дружина була вагітною та строк пологів визначений на серпень.

Пізніше, керівництвом Авдіївського МВ його було повідомлено про звільнення з служби. Також, позивач пояснив, що виїхати з м. Макіївки (місця перебування позивача в серпні 2014 року) до м. Авдіївка з метою з'ясування причин його звільнення не виявилось можливим через наявність у незаконних збройних формувань, що перебували на зазначеній території, анкетних даних працівників міліції, що не склали присягу на вірність ДНР. Крім того, ще однією обставиною, що унеможливила виїзд позивача в зазначений період до м. Авдіївки з метою з'ясування обставин його звільнення, на яку вказує позивач, є народження у нього дитини 03.09.2014 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на той факт, що з 04.08.2014 по 26.08.2014 року позивач знаходився на підконтрольній Українській владі території, у м Вугледар, що підтверджується копією лікарняного листа та поясненнями позивача у суді апеляційної інстанції. Крім того, позивач пояснив, що він особисто 10 вересня 2014 року отримав у відділу державної реєстрації актів цивільного стану Вугледарського управління юстиції у Донецькій області свідоцтво про народження доньки. Крім того, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_4 пояснив, що він дійсно з 28 листопада 2014 року став на облік яка особа, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України. У с. Єгорівка Волноваського району Донецької області.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_4 пояснив, що він мав можливість скористатись послугами електронного зв'язку з керівництвом Авдіївського МВ, та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Звертав увагу на те, що на його адресу не надходили повідомлення від відповідачів з приводу його подальшого проходження служби.

Позивач зазначав, що він неодноразово звертався особисто та письмово до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у м. Маріуполі з метою з'ясування його звільнення. Лише 10 вересня 2015 року він отримав у відповідача 1 копію наказу про його звільнення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано до суду жодного доказу, що він звертався до керівництва Авдіївського МВ, та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з приводу його подальшого проходження служби або щодо звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вищевказаними доводами підтверджується факт вчинення позивачем порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС України, Присяги, Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС України.

Відповідно до п. 2.2 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 155-2012р., (далі - Правила), професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.

Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь - яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров'я людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ (п. 4.1. Правил).

Вищим моральним змістом службової діяльності працівника є захист людини, її життя і здоров'я, честі та особистої гідності, невід'ємних прав і свобод (п. 1.2. Правил).

Лише 10 вересня 2015 року позивач прибув до м. Маріуполь для з'ясування питання подальшого проходження служби.

Тим самим, ОСОБА_4, командир підрозділу, а саме начальник сектора дільничних інспекторів міліції Авдіївського міського відділу, допустив бездіяльність щодо повідомлення будь-якого підрозділу органів внутрішніх справ України щодо свого місцезнаходження та бажання продовжити службу в лавах органів внутрішніх справ, зберігаючи вірність Присязі та захищаючи суверенітет та цілісність України, мирного населення. Протягом значного відрізку часу з серпня 2014 по вересень 2015 року, в той час, коли позивачу було відомо і про втягнення України у неоголошену війну, і про загибель мирних людей, знищення державного та приватного майна, адміністративних будівель державних органів, об'єктів соціального забезпечення, він не вчиняв будь-яких активних дій щодо підтвердження вірності прийнятої ним Присяги, не сприяв керівництву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області у зміцненні в підрозділах службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку, не став прикладом для своїх підлеглих у дотриманні дисципліни, бездоганному виконанні вимог статуту, норм моралі, професійної та службової етики.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановленими, проведеним службовим розслідуванням та матеріалами справи, обставинами підтверджено скоєння ОСОБА_4 вчинку, що суперечить вимогам статей 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС, Присяги, Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС, а отже, за своєю суттю є порушенням дисципліни.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що невідповідність висновків суду обставинам справи, призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції, згідно зі статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої і ухвалює нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі № 805/4656/15-а - задовольнити. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі № 805/4656/15-а - скасувати. Прийняти нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок