Постанова № 57925018, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 733/258/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Головченко М.М.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання рішення про відмову в призначенні пенсії незаконним та зобов'язання у вчиненні дій для призначення пенсії за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання рішення про відмову в призначенні пенсії незаконним та зобов'язання у вчиненні дій для призначення пенсії за вислугу років - задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про відмову ОСОБА_3 в призначенні пенсії за вислугу років неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області від 29 грудня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії, в зв'язку з тим, що його страховий стаж на момент звернення за призначенням пенсії складав 32 роки 7 місяців 25 днів, в тому числі 2 роки 5 місяців 15 днів - працівником освіти та 21 рік 3 місяці 33 дні - робота на посаді голови Гужівської сільської ради.

В даному рішенні пенсійний орган посилається на те, що відповідно до чинного законодавства працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи 25 років мають право на пенсію за вислугу років за переліком посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, проте стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років ОСОБА_3 на момент звернення за призначенням пенсії складає 23 роки 9 місяців 8 дні. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_3 матиме право на пенсію на загальних підставах при досягненні пенсійного віку.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області безпідставно відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугою років зі зниженням пенсійного віку згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, головною умовою призначення пенсії за вислугу років є наявність спеціального стажу, тому прирівнювати службу в армії до педагогічного стажу в даному випадку безпідставно.

Пунктом 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, якою затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, пенсія за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років без урахування пільгового розрахунку стажу роботи в сільській місцевості.

Разом з тим, записом у трудовій книжці підтверджується, що позивач на момент призиву на службу до Радянської Армії працював на посаді слюсаря-інструментальщика другого розряду Чернігівського радіоприладного заводу, на дану посаду він повернувся після закінчення проходження служби в армії, а лише з вересня 1986 року почав навчатися в Чернігівському державному педагогічному інституті.

Отже, як на день призову на строкову військову службу, так і після звільнення, позивач не працював в закладі освіти, робота на якому дає право на пенсію за вислугу років.

Враховуючи викладене, на день звернення до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області у позивача було недостатньо стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, тому управління правомірно відмовило у призначенні такої пенсії протоколом від 29 грудня 2015 року.

Таким чином, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області - задовольнити.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2016 року - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання рішення про відмову в призначенні пенсії незаконним та зобов'язання у вчиненні дій для призначення пенсії за вислугу років - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.