Ухвала суду № 57924985, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19486/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Глущенко Я.Б.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне підприємство «Попівський експериментальний завод» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року позивач, Конотопська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Сумській області, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом про стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України коштів у сумі 19 968 076,24 грн. в рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» на користь Державного бюджету України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Попівський експериментальний завод» (код ЄДРПОУ 00375220) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в Конотопській ОДПІ як платник податків.

Станом на момент подання адміністративного позову за Державним підприємством «Попівський експериментальний завод» рахується податковий борг у розмірі 19 968 076,24грн., який складається з: податку на доходи фізичних осіб - 250 394,34грн.; податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 49,00грн.; податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин - 2515,75грн.; ПДВ - 3 468 942,09грн.; акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (спирт) - 15 898 563,56грн.; комунального податку - 3836,20грн; податку на нерухоме майно - 24,30грн. та 188,82грн.; земельного податку 329440,88грн. та 4652,50грн.; збору за забруднення навколишнього природного середовища - 1190,98грн.; інших платежів - 8277,82грн.

Податкова заборгованість Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» у розмірі 19 968 076,24грн. підтверджуєтьсярозрахунком суми податкового боргу, корінцями податкових повідомлень - рішень, розрахунками та деклараціями, копіями судових рішень та є узгодженою у розмінні Податкового кодексу України України.

З метою погашення наявного податкового боргу Державному підприємству «Попівський експериментальний завод» надіслано першу податкові вимоги: № 1/427 від 06 червня 2003 року та № 2/647 від 14 липня 2003 року.

Конопська ОДПІ зверталась до Господарського суду Сумської області з позовом до Держаного підприємства «Попівський експериментальний завод» про стягнення податкової заборгованості.

Постановою Господарського суду Сумської області від 07 серпня 2008 року позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» суму заборгованості - 3236200,19грн. та видано виконавчий лист.

Позивач звертався з позовами до Сумського окружного адміністративного суду про стягнення з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» заборгованості.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року у справі №2а-1870/5913/11, постановою від 22 лютого 2012 року у справі №2а-1870/386/12, постановою від 23 грудня 2013 року у справі №818/8175/13-а позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» суму податкової заборгованості та видано виконавчі листи.

Листом від 17 жовтня 2013 року №1883/9/21-010 позивач звернувся до відповідача в якому просив повідомити про перспективи погашення податкового боргу Державного підприємства «Попівський експериментальний завод».

Листом №37-32-2-15/24297 від 26 листопада 2013 року Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» та наказу Мінаргополітики України від 07 грудня 2010 року №806 «Про виділ майна державних підприємств» здійснюється реорганізація Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, і передачею такого майна до Державного підприємства «Укрспирт».

Вказаним листом повідомлено, що комісією з реорганізації проводиться вивчення джерел походження боргів Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» шляхом проведення звірок з кредиторами, по завершенню яких буде складений загальний розподільчий баланс, що дасть можливість погасити боргові зобов'язання у відповідній частці до майна отриманого за розподільчим балансом.

У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», відсутністю власного рухомого нерухомого майна, що підлягає опису та подальшій реалізації у встановленому порядку, стягнути податковий борг позивачу не вдалося.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» у розмірі 19 968 076,24грн. з відповідача, посилаючись на положення ст. 96 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до положень Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Державне підприємство «Попівський експериментальний завод» включено до цього переліку та належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Так, на виконання вимог п. 96.2. Податкового кодексу України та у встановлений строк відповідачем надано відповідь ОДПІ та зазначена відповідь не містить відмови у задоволенні вимог ОДПІ.

Натомісь, відповідач повідомив податковий орган про вжиття заходів, пов'язаних з прийняттям рішення про реорганізацію Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» та погашення податкової заборгованості.

Податковим кодексом України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Наказом Фонду державного майна України від 29 грудня 2010 року № 1954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 січня 2011 року за № 109/18847 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яким передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що для цілей звернення податкового органу до відповідача з поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, податковий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення Державним підприємством «Попівський експериментальний завод» податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до відповідача та звернення з позовом до нього.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що для цілей стягнення боргу Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» з відповідача позивач має, крім іншого, довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 Податкового кодексу України та приписів Положення № 1954, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі ж наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень пункту 87.5 та 95.22 Податкового кодексу України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Враховуючи викладене, Київським апеляційним адміністративним судом на адресу позивача направлено судовий запит вих. №02.3-13/2969 у якому зазначено, що позивачу необхідно надати:

- докази здійснення продажу майна Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», що перебуває у податковій заставі та недостатності цих коштів для погашення податкового боргу;

- докази виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» у вигляду дебіторської заборгованості платника податків та її стягнення.

У випадку відсутності зазначених доказів - повідомити про це Київський апеляційний адміністративний суд.

Станом на дату розгляду у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року зазначені докази подані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Відповідно до ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Отже, позивачем не надано доказів здійснення продажу майна Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», що перебуває у податковій заставі та недостатності цих коштів для погашення податкового боргу. Більш того, в контексті положень п. 87.5. Податкового кодексу України позивачем не надано доказів виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу державного підприємства у вигляді дебіторської заборгованості платника податків та її стягнення в порядку п. 95.22. Податкового кодексу України, що у сукупності із вищенаведеним є передумовою звернення ОДПІ в порядку п. 96.3. Податкового кодексу України з поданням до відповідача та подальшого заявлення вимог до Міністерства про стягнення податкового боргу.

Крім зазначеного, колегія суддів звертає увагу, що 25 травня 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшов лист Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» №130 від 25 травня 2016 року у якому зазначено, що Державне підприємство «Попівський експериментальний завод» відновив виробництво продукції з 20 травня 2016 року і являється економічно активним підприємством.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Отже, повноваженнями щодо заміни неналежної сторони наділений виключно суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України коштів у сумі 19 968 076,24 грн. в рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» на користь Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.05.2016

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

Я.Б. Глущенко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Глущенко Я.Б.

Гром Л.М.