Ухвала суду № 57924962, 25.05.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року справа №805/5185/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., за участі секретаря судового засідання Борисова А.А., представників позивача за довіреностями Мовчана О.В., Токарева Д.Ю., представника відповідача за довіреністю Богославця О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 р. у справі № 805/5185/15-а (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом Головного управління держпраці у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ», в якому просило, поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення робіт автомобільного газозаправного пункту, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Ворошилова, 139А, та багатопаливної автозаправної станції № 5, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Майдан, вул. Леніна, 101, ТОВ «ТОР-ОІЛ», що здійснює від свого імені управління зазначеним майном в інтересах СТ «Славія» на підставі договору управління від 26.06.2012 року, у зв'язку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей (а.с.4-7).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року прийнято до розгляду заяву Головного управління Держпраці у Донецькій області про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої виключені порушення відповідачем вимог законодавства, які були виявлено під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ», зокрема пункти 2 та 3, та залишився пункт 1 (а.с.65, 71).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції застосував до ТОВ «ТОР-ОІЛ» заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення робіт автомобільного газозаправного пункту, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Ворошилова, 139А та багатопаливної автозаправної станції № 5, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Майдан, вул. Леніна, 101 (а.с.121-125).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а.с.130-132).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було пропущено 15 денний строк звернення до суду з позовом встановлений пунктом 5 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки порушення були виявлені при перевірці відповідача 07.10.2015 року, а тому термін звернення з позовом до суду закінчується 22.10.2015 року. На підставі викладеного, позовна заява повинна була судом залишена без розгляду. Також апелянтом зазначено, що позивачем не було надано жодного доказу того, що відповідач виконував роботи з підвищеною небезпекою. Крім того, позивачем здійснено перевірку на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 07.10.2015 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12015050510001721 від 09.07.2015 року за статтею 270 Кримінального кодексу України відносно директора ОСОБА_5 Таким чином, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), позивач не мав правових підстав для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки перевірка проводилась в межах кримінального провадження за ухвалою слідчого судді, а тому відповідно до КПК України право звернення до суду з клопотанням про зупинення діяльності відповідача є лише у слідчого та прокурора.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають, що рішення суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ» зареєстроване у якості юридичної особи, розташоване за адресою: 84100, місто Слов'янськ, вулиця Карла Маркса, будинок 29.

Згідно витягу від 24.11.2015 року з кримінального провадження № 12015050510001721 внесеного до ЄРДР 09.07.2015 року за частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України, 08.07.2015 посадові особи ТОВ «ТОР-ОІЛ» порушили встановлені законодавством правила пожежної безпеки на виробництві з підвищеною небезпекою, що спричинило пожежу на території АЗС, розташованій за адресою: Слов'янський район, с. Майдан, вул. Леніна, 101, чим спричинено тілесних ушкоджень заправнику АЗС ТОВ «ТОР-ОІЛ», а також пошкоджень автомобілів ДЕО-Матіз та ВАЗ 2101, та заподіяло майнову шкоду власникам автомобілів, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно (а.с.105).

Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «ТОР-ОІЛ» № 76 від 28.10.2015 року, на виконання ухвали про надання дозволу Територіальному управління Державної інспекції з питань праці у Донецькій області на проведення перевірки дотримання вимог законодавства з питань праці ТОВ «ТОР-ОІЛ», розташованого по вул. Карла Маркса, 29 у м. Слов'янськ Донецької області від 07.10.2015 слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області К.С.Юр'євої за клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ ГУМВС України в Донецькій області Приходька О.П., наказано провести позапланову перевірку суб'єкта господарювання ТОВ «ТОР-ОІЛ», розташованого по вул. Карла Маркса, 29 у м. Слов'янську Донецької області у період з 29.10.2015 по 30.10.2015 щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актах з охорони праці та промислової безпеки (а.с.17).

Відповідно до направлення на проведення перевірки від 28.10.2015 року № 05.1/1005, направлено посадову особу позивача для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на ТОВ «ТОР-ОІЛ» з 29.10.2015 по 30.10.2015 року (а.с.18).

Посадовими особами Держпраці України в період з 29.10.2015 року по 30.10.2015 року проведено перевірку ТОВ «ТОР-ОІЛ» з питання дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в частині дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці суб'єктом господарювання, який виконує роботи підвищеної небезпеки та експлуатує обладнання підвищеної небезпеки.

За результатами вищевказаної перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 30.10.2015 року № 05.4-14/11. Відповідно до акту, під час перевірки було виявлено порушення вимог законодавства зокрема, порушення статті 21 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII), а саме, підприємство ТОВ «ТОР-ОІЛ», що експлуатує на підставі договору управління від 26.06.2012 обладнання АГЗП, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Ворошилова, 139 А та багатопаливних АЗС № 4 і № 5, не отримано згідно діючого законодавства дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. (Розділ ІІІ пункту 3.1 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання, пункту 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ № 1107 від 26.10.2011 року).

Станом на час розгляду справи, порушення встановлене пунктом 1 розділом V акту перевірки у встановлений законом спосіб та термін відповідачем не усунуто.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент проведення перевірки відповідач не мав дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до чого, існує загроза життю та здоров'ю людей.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Закону № 877-V, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно частини 7 статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року № 826 затверджено Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України (далі - Положення № 826).

Згідно з пункту 1.4 Положення № 826, загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами пункту 2.26 Положення № 826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Враховуючи зазначене, підставами для повного зупинення роботи є виникнення загрози життю та здоров'ю людей з метою недопущення спричинення такої шкоди, тобто, виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, у тому числі загрози призвести до смертельних наслідків.

Таким чином, суд зупиняє виконання робіт, надання послуг суб'єктом господарювання за наявністю порушення вимог законодавства, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, виявлених органом державного нагляду. Тобто, необхідною умовою для зупинення є доведене порушення вимог законодавства з боку суб'єкта господарювання, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Закон № 2694-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно статті 1 Закону № 2694-XII, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно до частини 1 та 3 статті 13 Закону № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог, зазначених у частині першій статті.

Абзацами 1, 3, 4 статті 21 Закону № 2694-XII визначено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 року, роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Крім того, Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV), визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Згідно частини 1 статті 2 Закону № 2806-IV, дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Відповідно до частини 4 статті 4-1 Закону № 2806-IV, у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом. Відповідальність за використання (експлуатацію) приміщень та обладнання покладається на особу, визначену відповідним договором.

Колегія суддів зазначає, що вказаними нормами з метою реалізації права на охорону життя і здоров'я людини передбачено вимоги до суб'єкта господарювання який здійснює роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки щодо наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, 26 червня 2012 року між Споживчим товариством «Славія» (Установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ» (Управитель), укладено договір управління (а.с.66-69а).

Відповідно до пункту 1 договору, Установник управління передало Управителеві, а Управитель прийняв від Установника управління, зокрема: нерухоме майно - автогазозаправний пункт газ-пропан (АГЗП), розташований по вулиці Ворошилова, буд. 139 А, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна. Вищезазначений АГЗП складається з будівлі операторської, А-1, 16,4 кв.м.; навіс, Б; замощення, 1; нерухоме майно - АЗС № 5, розташованого по вулиці Леніна, буд 101, с. Майдан, Слов'янський район, Донецька область, Україна. Вищезазначена АЗС № 5 складається з будівлі АЗС №5, позначеної літерою А-1, загальною площею 15,4 кв.м.; приміщення під бензоколонку, позначене літерою Б; приміщення під бензоколонку позначене літерою В; приміщення під бензоколонку, позначене літерою Г; вбиральня, позначене літерою Д; навіс, Є; замощення, 1-8; та інше рухоме майно (а.с.66-67).

Пунктом 2 договору передбачено, що Управитель зобов'язується за плату, визначену даним договором, здійснювати від свого імені управління зазначеним майном в інтересах Установника управління (а.с.67).

Згідно пункту 10 договору, метою управління майном, що є предметом даного договору, є отримання прибутку від його використання. Для досягнення зазначеної мети Управителю надається право використовувати майно, надане в управління, в своїй господарській діяльності, відповідно до видів діяльності, що передбачені статутом Управителя відповідно до діючого законодавства України (а.с.68).

Таким чином, за вказаним договором, відповідач для отримання прибутку, використовував передане йому за договором майно в своїй господарській діяльності, відповідно до видів діяльності, що передбачені статутом.

Відповідно до пояснень сторін наданим в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, майно передане відповідачу за договором управління відноситься до 2 класу підвищеної небезпеки.

ТОВ «ТОР-ОІЛ» діє на підставі статуту підприємства, затвердженого протоколом зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю від 25.02.2008 року (а.с.38-54).

Відповідно до пункту 4.2 статуту, предметом діяльності Товариства є, зокрема, закупівля і реалізація нафтопродуктів, хімічних продуктів у встановленому законодавством порядку, діяльність з організації складу в т.ч. для зберігання скрапленого газу, сервісне обслуговування в межах предмета діяльності (а.с.40-41).

Згідно з підпунктами 5.8.1 - 5.8.3 пункту 5.8 статуту, Товариство зобов'язане охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів, забезпечувати безпеку виробництві, санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров'я працівників, населення і споживачів продукції, виконувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України (а.с.43).

Тобто, передане майно використовується відповідачем з метою отримання прибутку, зокрема для реалізації нафтопродуктів, хімічних продуктів, організації складу в т.ч. для зберігання скрапленого газу, сервісне обслуговування в межах предмета діяльності. Зазначене спростовує посилання апелянта на здійснення ним лише керівничих функцій з менеджменту.

Колегія суддів зазначає, що використання вказаного майна у господарській діяльності фактично пов'язано з роботою підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

На підставі викладеного, на відповідача розповсюджується вимога щодо необхідності отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Наявний в матеріалах справи дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки № 0277.11.14-50.50.0, виданий 01.03.2011 року Споживчому товариству «СЛАВІЯ». Дозвіл діє з 01.03.2011 року по 01.03.2016 року (а.с.106). Тобто, вказаний дозвіл виданий на іншого суб'єкта господарювання, якому належить вказане майно, проте на час перевірки саме відповідач за вказаною адресою здійснював господарську діяльність під час якої використовував це майно та виконував роботи підвищеної небезпеки.

Проаналізувавши вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення робіт автомобільного газозаправного пункту, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Ворошилова, 139А, та багатопаливної автозаправної станції № 5, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Майдан, вул. Леніна, 101, ТОВ «ТОР-ОІЛ», що здійснює від свого імені управління зазначеним майном в інтересах СТ «Славія» на підставі договору управління від 26.06.2012 року, у зв'язку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

Колегія суддів зазначає, що відповідач на підставі частини 12 статті 183-2 КАС України, має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем відповідно до вимог статті 2 Закону № 877-V, не мав правових підстав для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки перевірка проводилась в межах кримінального провадження за ухвалою слідчого судді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 877-V, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу з питання дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці суб'єктом господарювання, який виконує роботи підвищеної небезпеки та експлуатує обладнання підвищеної небезпеки, була ухвала слідчого судді за клопотанням слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ ГУМВС України в Донецькій області.

Відповідно до частини 1 та 7 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Отже, проведення перевірок додержання законодавства з охорони праці відповідно до вимог вищезазначеної статті є підставою та обов'язком позивача для проведення позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, дії позивача щодо призначення та проведення позапланової перевірки позивача, здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Колегія суддів зазначає, що позивач, відповідно до вимог Закону № 877-V, за наявністю встановленого під час перевірки порушення яке може призвести до загрози життю та здоров'ю працівників зобов'язаний звернутись до суду з позовом про повне зупинення ведення таких робіт.

З урахуванням викладеного, позивач на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, у ході якого виявлено порушення вимог законодавства, за наявності підстав для повного зупинення ведення робіт звернувся з відповідним позовом до Донецького окружного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені Законом № 877-V.

Разом з цим, апелянт посилається на порушення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

З приводу цього колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пояснень позивача та матеріалів справи, Головне управління Держпраці у Донецькій області (Управління Держпраці) 13 листопада 2015 року звернулось до Донецького адміністративного окружного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, на підставі виявлених порушень при проведенні позапланової перевірки ТОВ «ТОР-ОІЛ» у період з 28 жовтня по 30 жовтня 2015 року відображених в акті перевірки 30.10.2015 року, та надало клопотанням про відстрочку сплати судового збору. Тобто, в 15 денний строк визначений законом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року по справі №805/4871/15-а, позовну заяву залишити без руху та встановлено позивачу термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви до 10 грудня 2015 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року по справі №805/4871/15-а позовну заяву повернуто позивачу.

Згідно частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Зазначеним правом позивач скористався шляхом повторного звернення до суду з позовом. Колегія суддів зазначає, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, який є бюджетною організацією не мав можливість сплатити судовий збір до вказаного строку, що і позбавило можливості дотриматись встановленого законодавством строку звернення до суду, що на думку суду є поважними підставами пропуску строку. Крім того, відповідно до матеріалів справи, позивачем заявлялось клопотання про поновлення строку, за результатами дослідження якого суд першої інстанції відкрив провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного суду України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР-ОІЛ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 р. у справі № 805/5185/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 р. у справі № 805/5185/15-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 26 травня 2016 року.

Головуючий суддя: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська