Ухвала суду № 57924938, 25.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2016 року

справа № 808/8998/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі №808/8998/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови, -

в с т а н о в и в :

16 грудня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулось з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №50405002/2015/000017/2 від 22.07.2015 р. Миколаївської митниці ДФС, визнати протиправною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 від 22.07.2015 року Миколаївської митниці ДФС.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, товариство задекларувало їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), додавши до декларації документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №50405002/2015/000017/2 від 22.07.2015 р. Миколаївської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 від 22.07.2015 року Миколаївської митниці ДФС.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що декларантом не надано до митного органу належних документів на належне підтвердження митної вартості товару за методом №1, натомість надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не можуть бути використані відповідачем для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом, відтак, на думку відповідача, ним правомірно, на підставі наявної у митного органу інформації скориговано митну вартість товарів та винесено картку відмови в митному оформленні товару.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ “КЛІОН” (покупець) та Пелагос П/Ф, Фарерські острови (продавець), було укладено контракт №188F/2015P від 30.04.2015, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти у власність свіжоморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. (а.с.18-26). Згідно з інвойсом постачальника №SDA140362 від 09.07.2015, товар (морожений оселедець, цілий 400гр.+) постачався за ціною 1,04 дол. США за кг, на умовах FCA Клайпеда, Литва (а.с.27).

Позивач подав до митниці митну декларацію по формі МД-2 №504050002/2015 (довідковий №787), відповідно до графи 12 якої заявлена митна вартість – 458103,02 гривень за основним методом (за ціною контракту) (а.с. 16).

Разом з митною декларацією позивач подав наступні документи: контракт №188F/2015P від 30.04.2015; інвойс №SDA140362 від 09.07.2015; калькуляцію постачальника від 09.07.2015; прайс-лист від 07.07.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну №040112 від 15.07.2015; довідку про транспортні витрати б/н від 15.07.2015; ветеринарне свідоцтво серії ДРД-00 №934073 від 21.07.2015; сертифікат походження №ВС 29084 від 09.07.2015; експорту декларацію №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 (а.с. 18-36).

21.07.2015 позивач отримав повідомлення, що, згідно із ст. 53 МК, митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення містять розбіжності, а саме:

1) відсутній взаємозв’язок між перевізником, зазначеним в CMR №040122 від 15.07.2015, та CARNET TIR від 15.07.2015 №ХQ.78904162 “AN-TRANS” LTD та перевізником ТОВ “СЛК “СЄВЄР”, зазначеним у довідці про транспортні послуги;

2) у сертифікаті про походження країни відправлення №ВС 29084 від 09.07.2015, інвойсі №SDA140362.2 від 09.07.2015, ветеринарному свідоцтві серії ДРД-00 №934073 від 21.07.2015 містяться розбіжності щодо виробника товару;

3) митну декларацію країни відправлення №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 неможливо ідентифікувати із заявленими товаром (відомості стосовно відправника, зазначеного в гр. 2, не містяться в інших документах, поданих до митного оформлення, та не подано документів, які визначають зовнішньоекономічний зв’язок між ТОВ “Кліон” та LAIVU KROVOS AB “KLAIPEDOS SMELTE”).

У зв’язку з цим, митниця витребувала у декларанта додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, копію експортної митної декларації, оформленої на Фарерських островах, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (а.с.36).

22.07.2015 позивачем подано до митниці додаткові документи, а саме: експертний висновок №ОИ-339 від 06.07.2015 Запорізької ТПП; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/8С від 01.06.2015; договір транспортно-експедиційного обслуговування №01/08/14 від 01.08.2014; лист експедитора від 22.07.2015 з поясненнями про заповнення експортних декларацій в Литві (а.с.38-56).

22.07.2015 митниця використала наявну в неї інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,4 дол. США за кг товару та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000017/2 (а.с.10). На підставі вказаного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 (а.с.12).

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000017/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00030 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вірно визначено митну вартість товару за методом №1, що підтверджено наданими декларантом до митного оформлення документами. Висновки митного органу не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення та картки відмови, як таких, що порушують права та законні інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Натомість, у відповідсності до чинного законодавства України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставі визначених законом.

Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для проведенню дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обгрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Як на підставу для невизнання митної вартості товару, визначеної декларантом за методом №1, митний орган посилається на наявність розбіжностей в документах поданих до митного оформлення товару, а також, відсутності документів, які б підтверджували дійсну митну вартість товару в розрізі її складових. Зокрема, 1) митну декларацію країни відправлення №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 неможливо ідентифікувати із заявленими товарами (відомості стосовно відправника, зазначеного в гр. 2, не містяться в інших документах, поданих до митного оформлення, та не подано документів, які визначають зовнішньоекономічний зв’язок між ТОВ “Кліон” та LAIVU KROVOS AB “KLAIPEDOS SMELTE”); 2) декларантом не надано копії експортної митної декларації, оформленої на Фарерських островах, що передбачено п. 1.5 зовнішньоекономічного контракту №188F/2015P від 30.04.2015. Пояснення, викладені в листі Pelagos P/F від 22.07.2015 стосовно відсутності експортної декларації, оформленої на Фарерських островах у зв’язку із переміщенням вантажу до Європейського Союзу, неможливо прийняти до уваги у зв’язку із тим, що Фарерські острови не входять до складу ЄС; 3) вартість товару, зазначена в інвойсі №SDA140362.2 від 09.07.2015, не відповідає вартості, наведеній у наданій експортній декларації країни відправлення; 4) цінова інформація, зазначена у калькуляції від 09.07.2015, не відповідає вимогам п. 5.6 контракту №188F/2015P від 30.04.2015.

Також відповідач приймаючи оскаржувані рішення та картку відмови зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів не може бути застосований, оскільки відсутня інформація щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статей 59, 60 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не можуть бути прийняті у зв’язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62, 63 Митного кодексу України.

Відтак, митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Для визначення митної вартості товару, використана наявна в Запорізькій митниці ДФС інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1.4 доларів США за 1 кг товару.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються наданим позивачем до митного оформлення документами.

Так, на виконання вимог контролюючого органу та усунення розбіжностей, які були виявлені митним органом, декларантом надані необхідні документи та поясненняз яких вбачається, що 01.06.2015 між позивачем (клієнт) та ТОВ “СЛК “СЄВЄР” (експедитор) було укладено договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЄ/8С, за умовами якого експедитор зобов’язується виконати комплекс послуг з організації автомобільних транспортних перевезень по маршруту та на умовах, зазначених клієнтом в разовій заявці, а клієнт сплатити послуги експедитора. Також 01.08.2014 між ТОВ “СЛК “СЄВЄР” (експедитор) та ТОВ “АН-ТРАНС” (перевізник) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №01/08/14, предметом якого є доручення перевізника експедитору на виконання агентських послуг з організації перевезень вантажів з застосування автотранспорту перевізника, у зв’язку з чим, експедитор буде замовляти транспортні засоби перевізника та проводити з ним від свого ім’я усі необхідні розрахунки, а перевізник надавати автомобілі та виконувати перевезення в міжнародному та міжміському сполученні в відповідності до даного договору та підписаною сторонами заявки на кожне перевезення.

В листі б/н від 22.07.2015 компанія Пелагос П/Ф надала роз’яснення щодо поставки товару, згідно з інвойсом №SDA140362.2 від 09.07.2015. Так, компанія зазначила, що виробником товару, поставленого по вказаному інвойсу, є Пелагос П/Ф. Найменування виробника та реєстраційний номер заводу містяться в інвойсі в пункті “Виробник”. В бланку сертифікату походження графа “Виробник” не передбачена. Продукція відпускалася зі складу на підставі інвойсу, що й є бухгалтерським документом компанії Пелагос П/Ф. Товар було відправлено на зберігання на митний склад LAIVU KROVOS AB “KLAIPEDOS SMELTE” в м. Клайпеда, Литва. Експортна декларація при цьому на паперовому носії не складалася, так як товар переміщався в Європейський Союз на зберігання на митному складі. При відвантаженні товару власником митного складу було оформлено литовську експортну декларацію (а.с.50).

Листом б/н від 22.07.2015 експедитор (“GREEN TRANSPORT”) повідомив, що UAB “GREEN TRANSPORT” в м. Клайпеда, Литва, надає експедиційні послуги Пелагос П/Ф в відношенні товарів, що йдуть транзитом через Литву чи знаходяться на зберіганні на митному складі в м. Клайпеда. Товаросупровідні документи складаються від імені UAB “GREEN TRANSPORT” як особи, що фактично здійснила відвантаження товару. В пункті 1 CMR “відправник” зазначаються дані експедитора у зв’язку із відсутністю у власника товару представництва в Литві. Експортна декларація заповнюється в Литовській республіці тільки при відвантаженні товару, що знаходиться на зберіганні на митному складі в Литві, відправником зазначається юридична особа, зареєстрована в Литовській республіці, яка є власником митного складу, в випадку коли товар на тимчасовому зберіганні, експортна декларація не заповнюється. У зв’язку з цим, в експортній декларації №15LTLUВ000EK012756 від 15.07.2015 відправником зазначено LAIVU KROVOS AB “KLAIPEDOS SMELTE”, так як товар відвантажено по вказаній експортній декларації, й він знаходився на цьому митному складі. Також, найменування товару в експортній декларації зазначено у відповідності до ветеринарного сертифікату та сертифікату походження. Експортна декларація містить посилання на інвойс. Вартість продукції зазначена в євро в перерахунку по офіційному курсу на день оформлення документа у відповідності до вимог законодавства Євросоюзу. Роздруківка з офіційного сайту литовської митниці щодо курсу валют додається (а.с. 51).

Крім того, в експертному висновку Запорізької ТПП №ОИ-339 від 06.07.2015 зазначено, що вартість оселедця цілого мороженого складає від 0,88 дол. США до 1,18 дол. США.

В свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок торгово-промислової палати складений за встановленою формою та містить необхідну для ідентифікації товару інформацію.

Отже, з врахуванням всіх поданих позивачем до митного оформлення документів щодо складових митної вартості товару, та листів про усунення розбіжностей в поданих документах, висновку ЗТПП, відповідач мав достатні підстави для здійснення митного оформлення товару за ціною, визначеною декларантом на підстав методу визначення митної вартості №1.

Окрім вищевказаного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за приписами ст.59 МК України метод, за яким за основу для визначення митної вартості товару береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, відноситься до методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Отже, та обставина, що в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Суд зазначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови декларантом було усунуто розбіжності в документах, наданих до митного оформлення, а підстави для їх неврахування у митного органу – відсутні.

Однак, відповідач вважаючи, що декларантом не в повному обсязі виконано вимоги митниці та неповністю усунуто недоліки документів, що підтверджують митну вартість товару скоригував митну вартість товару на підстав резервного методу.

Проте, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. (Вказана позиція висвітлена в у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року).

Отже, з огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим, підлягає скасуванню, як такий, що порушує права та законні інтереси позивача. В свою чергу, неправомірність рішення про коригування митної вартості товару, зумовлює невідповідність вимог Закону й картки відмови в митному оформленні товару, у зв’язку з чим, картка відмови також підлягає скасуванню.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, та підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі №808/8998/15 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко