Ухвала суду № 57924917, 25.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2016 рокусправа № 804/2255/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

за участю:

представника позивача: Машкари К.В.,

представника третьої особи: Слюсаренка В.А.,

представника апелянта 1: Шатурської Л.М.,

представника апелянта 2: Мельниченко А.А.,

представника апелянта 3: Татькова В.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги приватного підприємства «Верлайн», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «МЕГА-МЕТ», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, приватного акціонерного товариства «КЕРАМЕТ»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі №804/2255/16 за позовом публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» до Херсонської митниці ДФС, Дніпропетровської митниці ДФС, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВЕКСПРОМЕТ», приватне підприємство «Верлайн» про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі №804/2255/16 клопотання публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задоволено:

Заборонено Дніпропетровській митниці ДФС здійснювати митне оформлення експорту товарів на підставі карток реєстрації - обліку зовнішньоекономічного контракту (договору), виданих починаючи з 01 березня 2016 року, за кодами УКТВЕД 7204499000, 720449300, до набрання законної сили рішенням по суті №804/2255/16;

Встановлено заборону Дніпропетровській митниці ДФС та приватному підприємству «Верлайн» на фактичний перетин державного кордону товару, оформленого митною декларацією №110120001/2016/404514 від 12.04.2016 року, до набрання законної сили рішенням по суті №804/2255/16;

Заборонено Херсонській митниці ДФС здійснювати митне оформлення експорту товарів на підставі карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту (договору) до набрання законної сили рішенням по суті №804/2255/16;

Встановлено заборону Херсонській митниці ДФС та товариству з обмеженою відповідальністю «КИЇВЕКСПРОМЕТ» на фактичний перетин державного кордону товару, оформленого митними деклараціями №50804001/2016/864 від 11.03.2016 року, №508010000/2016/87 від 12.03.2016 року, до набрання законної сили рішенням по суті№804/2255/16.

Не погодившись з ухвалою прийнятою у справі №804/2255/16 з питань забезпечення позову приватне підприємство «Верлайн» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду - скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позовні вимоги ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» в новій редакції полягають фактично у визнанні протиправними дій митних органів з митного оформлення товарів за митними деклараціями, наданими третіми особами у справі, проте, суд задовольняючи заяву про забезпечення позову, заборонив Дніпропетровській митниці ДФС та Херсонській митниці ДФС вчиняти будь-які дії з приводу митного оформлення товару на експорт на підстав карток реєстрації - обліку зовнішньоекономічного контракту, виданих з 01 березня 2016 року. Отже, на думку заявника, фактично, суд вирішив питання щодо заборони вчиняти митними органами дій, які не стосуються предмету оскарження у даній справі, більш того, без наявності очевидності протиправності таких дій. Вказані дії суду, на думку ПП «Верлайн» не відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову та призводять до ухвалення судового рішення у справі без розгляду по суті, із виходом за межі заявлених позовних вимог.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати з підстав невідповідності вимогам чинного процесуального законодавства та прийняти нову ухвалу про відмову у забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам свободам та інтересам, які б унеможливлювали захист його прав, свобод та інтересів без термінового вжиття відповідних заходів. В свою чергу, на думку Міністерства, суд в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував наявність обов'язкових умов для застосування заходів забезпечення адміністративного позову, в порушення ст. 117 КАС України. Також, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було досліджено та встановлено, що заборона проведення митних оформлень стосується прав та інтересів не тільки позивача, а й інших господарюючих суб'єктів, внаслідок чого судом прийнято рішення, яке порушує права та законні інтереси третіх осіб. Крім того, апелянт наголосив, що позивач в своєму адміністративному позові ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» зазначає про протиправність дій третьої особи-2 та митного органу з митного оформлення товару на експорт, з огляду на зупинення дії Наказу про затвердження балансу внутрішнього споживання металів та відходів за 2016 рік, втім, митне оформлення товару третьої особи - 2 здійснювалось на підставі карток реєстрації - обліку із дією до 043.04.2016 року за фактично встановленим балансом 2014 року, який не є предметом судового розгляду та не стосується зупиненого Наказу №337 від 01.03.2016 року.

12 травня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «МЕГА-МЕТ» також звернулось з апеляційною скаргою у даній справі, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

ТОВ «ВКФ «МЕГА-МЕТ» в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваним рішення порушено її прав та інтереси як господарюючого суб'єкта, що здійснює діяльність на ринку металів та металобрухту на підставі катки реєстрації - обліку товару виданої після 01.03.2016 року. Апелянт зазначає, що прийнявши оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції порушив дискреційні повноваження митних органів, що є грубим порушення принципу розподілу державної влади, вимог чинного законодавства, зокрема Конституції України. Також, в скарзі зазначено, що ухвалюючи рішення про заборону митним органам здійснення дії з митного оформлення товару на експорт, суд фактично вирішив позовні вимоги наперед без судового розгляду справи, однак, у відповідності до чинного законодавства забезпечення адміністративного позову не може заміняти собою фактичне вирішення справи по суті та належний спосіб захисту порушеного права, який в даному випадку має бути здійснений шляхом стягнення збитків позивача ( в разі якщо такі наявні) з винної особи.

Крім того, Приватне акціонерне товариство «КЕРАМЕТ» звернулось з апеляційної скаргою у даній справі, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року скасувати, з мотивів перевищення судом першої інстанції повноважень під час її прийняття. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що всі обставини викладені в оскаржуваній ухвалі стосуються прав та інтересів заявника, інші осіб та Держави, оскільки ПрАТ «КЕРАМЕТ» не може оформити митні декларації з експорту товару, здійснити свої зобов'язання перед контрагентами та відповідно сплатити митні та інші платежі в рахунок Державного бюджету.

Дослідивши обставини справи та перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

20 квітня 2016 року ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулось з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці ДФС з митного оформлення товару за митною декларацією №110120001/2016/404514, поданою ПП «Верлайн», визнати протиправними дії Херсонської митниці ДФС з митного оформлення товару за митними деклараціями №508040001/2016/864 від 11.03.2016 р., №508010000/2016/87 від 12.03.2016 року, поданими ТОВ «КИЇВЕКСПРОМЕТ», зупинити митне оформлення експорту товарів на підставі карток реєстрації - обліку зовнішньоекономічного контракту (договору), виданих починаючи з 01.03.2016 року, за кодами УКТВЕД 720449000, 72044930000.

Разом з адміністративним позовом подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення митного оформлення експорту товарів на підставі карток реєстрації - обліку зовнішньоекономічного контракту (договору), виданих починаючи з 01.03.2016 року за кодами УКТВЕД 7204499000, 720449300, а також встановлення заборони на фактичний перетин державного кордону товару, формленого митними деклараціями № №110120001/2016/404514 від 12.04.2016 року (відповідно до даних митної декларації граничний строк перетину державного кордону товару- 26.05.2016 року) №50804001/2016/864 від 11.03.2016 року, №508010000/2016/87 від 12.03.2016 року, якщо такий перетин, ще не відбувся, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Задовольняючи клопотання про забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що митне оформлення товарів завдасть шкоди інтересам позивача та може призвести до негативних для нього наслідків, при цьому, без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що долучені до клопотання для його обґрунтування, керуючись законом.

Відповідні підстави, згідно п. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у клопотанні особи щодо забезпечення позову.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом та клопотанням про його забезпечення слугувала незгода із діями митних органів про проведенню митного оформлення товару на експорт за картами реєстрації обліку, виданими після 01.03.2016 року, оскільки вказані картки видані на підставі наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №519 «Про реєстрацію, оформлення та видачу карток реєстрації - обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 28.03.2016 року, який в свою чергу прийнятий на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №377 «Про затвердження розрахункового балансу утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік», дія якого зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва.

Отже, фактично в своєму клопотання про забезпечення адміністративного позову, позивач ставить питання щодо фактичного виконання відповідачами, а також невизначеним колом осіб, які отримали картки реєстрації обліку зовнішньоекономічного контракту (договору) на експорт товарів після 01.03.16 року ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 826/4100/16 про зупинення дії Наказу №377.

Водночас, позивач не зазначає, яким чином порушено його права та законні інтереси станом на час звернення до суду з клопотанням про забезпечення адміністративного позову, в чому полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або чому захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а чи є очевидними ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Фактично виклад обставин клопотання про забезпечення адміністративного позову зведено до переліку справ, що перебувають в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва з питань визначення правомірності та обґрунтованості наказів Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №519 та №337, які в разі їх вирішення на користь задоволення позовних вимог можуть свідчити про протиправність дій відповідачів, та не наведено жодних доводів на підтвердження обов'язкових підстав, визначених ст. 117 та 118 КАС України, для можливості забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд зазначає, що під забезпеченням позову слід розуміти саме захист вже порушених прав позивача на час розгляду адміністративної справи до прийняття рішення по суті позовних вимог, оскільки ст. 6 КАС України, не допускається захист прав особи на майбутнє.

Водночас, забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети особи без розгляду адміністративного позову по суті позовних вимог.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог про забезпечення адміністративного позову та на підтвердження обставин, що свідчать про очевидну протиправність дій митних органів не надано жодних належних та допустимих доказів, які б в силу приписів ст. 69-71 КАС України, свідчили про наявність обставин визначених ст. 117 КАС України, що зумовлюють необхідність забезпечення адміністративного позову.

Основним доводом позивача є лише той факт, що ухвалою Окружного суду м. Києва від 15 березня 2016 року зупинено дію наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №337 «Про затвердження розрахункового балансу утворення та споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку на 2016 рік».

Між тим, суд зазначає, що зупинення дія вказаного наказу не є безумовною обставиною, що свідчить про протиправність дій Дніпропетровської митниці ДФС та Херсонської митниці ДФС, оскільки наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі лі України №519 «Про реєстрацію, оформлення та видачу карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічних контрактів (договорів)» є чинним, його дія не зупинена, а відтак і картки - реєстрації обліку, видані на його підставі не можуть вважатись, такими, що взагалі не створюють право на експортні операції з металобрухту.

Вказане, у своїй сукупності свідчить на відсутність очевидної протиправності дій відповідачів у справі, як однієї з основних підстав для забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішенням.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу й на те, що ні з адміністративного позову, клопотання про забезпечення позову ні з матеріалів справи не вбачається підстав вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В свою чергу, стосовно доводів позивача про те, що експортні операції з металобрухту позначаться на його господарській діяльності, суд зазначає, що відновлення права позивача на отримання упущеної вигоди може бути здійснено в порядку господарського судочинства в разі, якщо за наслідками розгляду справи про скасування наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі в Україні №337 з'являться для цього підстави.

Крім того, у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства недопустимим є забезпечення адміністративного позову шляхом звуження прав та інтересів третіх осіб, в даному випадку судом першої інстанції було порушено приписи Закону та прийнято рішення, яким порушено інтереси невизначеного кола осіб, зокрема господарюючих суб'єктів в галузі експорту металобрухту, власників карток реєстрації - обліку виданих з 01.03.2016 року, їх контрагентів в частині вільного здійснення господарської діяльності, а також інтереси Держави в частині отримання до державного бюджету відповідних митних та інших платежів.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційних скарг стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, та відсутності правових підстав для вжиття заходів для забезпечення адміністративного позову у даній справі, зокрема, у спосіб заявлений позивачем.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року про забезпечення адміністративного позову та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВЬСКИЙ ВТОРМЕТ».

На підставі ст. 94 КАС України, який прийняв рішення своєю ухвалою вирішує питання щодо розподілу судових витрат, відтак, з урахуванням задоволення апеляційних справ, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з позивача у справі на користь кожного з апелянтів суму сплаченого судового збору у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. 117, 118,ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, 199, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційні скарги приватного підприємства «Верлайн», товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «МЕГА-МЕТ», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, приватного акціонерного товариства «КЕРАМЕТ» - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі №804/2255/16 - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВЬСКИЙ ВТОРМЕТ» про забезпечення адміністративного позову у справі №804/2255/16 - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВЬСКИЙ ВТОРМЕТ" на користь приватного підприємства "Верлайн", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "МЕГА-МЕТ", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, приватного акціонерного товариства "КЕРАМЕТ" 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. кожному окремо в рахунок сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко