Постанова № 57924624, 19.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/724/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Падій В.В.,

суддів Соломко І.І., Скалозуба Ю.О.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Хоменка С.М.,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (далі - КДКА Чернігівської області), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, та ухвали суду від 19.04.2016 про роз'єднання позовних вимог, просить суд скасувати рішення КДКА Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 та рішення ВКДКА від 11.12.2015 № XI-027/2015.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення КДКА Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 про порушення стосовно позивача дисциплінарної справи є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останнє приймалось КДКА Чернігівської області, а не дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області, що є порушенням частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, зазначила, що вищевказане рішення прийнято за відсутності кворуму та у рішенні не зазначено, які саме дії позивача містять ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, зазначила, що рішення ВКДКА від 11.12.2015 № XI-027/2015 також є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю стало: невідповідність змісту договору про надання правової допомоги Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики; одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги, що суперечить положенням частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник КДКА Чернігівської області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки КДКА Чернігівської області у оскаржуваних правовідносинах діяла у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Представник ВКДКА у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні, оскільки у ВКДКА були наявні усі підстави для прийняття рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1: невідповідність змісту договору про надання правової допомоги Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики; одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги всупереч Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ОСОБА_4 адвокатської етики.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі та просила відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачем було допущено грубе порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ОСОБА_4 адвокатської етики, а саме: договір про надання правової допомоги від 20.12.2015 не містить положень щодо порядку обчислення гонорару, підстав для зміни розміру гонорару, порядку його сплати, умов повернення тощо. Крім того, зазначила, що позивач, отримавши кошти, згідно договору про надання правової допомоги адвокатом від 20.12.2015, не видала їй жодного документу на підтвердження сплати клієнтом гонорару адвокату.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника КДКА Чернігівської області та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.05.2008 № 385, виданого КДКА Чернігівської області, що підтверджується профайлом адвоката, наявним у матеріалах справи (а.с.27).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2015 ОСОБА_3 на адресу голови КДКА Чернігівської області Максимової Ж.В. подано скаргу на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1, в якій остання просила притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за не виконання адвокатом своїх професійних обов'язків (а.с.23,24).

Рішенням від 17.04.2015 № 16-3/15 дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (а.с.32).

22.05.2015 дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області винесено рішення № 17-2/15, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (а.с.33,34).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, 21.06.2015 ОСОБА_3 до ВКДКА направлено скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15, в якій остання просила скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15 та ухвалити нове, яким застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та зобов'язати ОСОБА_1 добровільно повернути ОСОБА_3 суму сплаченого останній гонорару у розмірі 3000 грн. (а.с.75-78).

Розглянувши скаргу ОСОБА_3 від 21.06.2015, 11.12.2015 ВКДКА прийнято рішення № XI-027/2015, яким скаргу ОСОБА_3 задоволено частково: скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15 та ухвалено нове рішення, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (а.с.45-48).

Вважаючи рішення КДКА Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 та рішення ВКДКА від 11.12.2015 № XI-027/2015 такими, що прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Положення), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (далі - Регламент ВКДКА № 78), Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, Регламентом КДКА регіону, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 №77.

Так, відповідно до частин 1, 3 статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону № 5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Частиною 5 Закону № 5076-VI встановлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 33 Закону №5076-VI визначає загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, у відповідності до якої, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Статтею 34 Закону №5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

ОСОБА_4 на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (стаття 36 Закону №5076-VI).

Стаття 37 Закону №5076-V встановлює стадії дисциплінарного провадження, до яких відносить: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Вирішуючи позовні вимоги про скасування рішення КДКА Чернігівської області за №16-3/15 від 17.04.2015 року про порушення відповідачем дисциплінарної справи стосовно позивача, виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення відповідача вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує на те, що прийняття оскаржуваного рішення складає другу стадію дисциплінарного провадження, якій передує стадія проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, що провадиться за умови реалізації права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин, вирішення питання правомірності винесення оскаржуваного рішення є неможливим без надання судом правової оцінки дотримання відповідачем процедури розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку на всіх стадіях дисциплінарного провадження, що передували стадії, за наслідками завершення яких прийнято оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача.

Надаючи оцінку підставності проведення відповідачем перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1, як реалізації першої стадії дисциплінарного провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість здійснення такої перевірки.

Скарга ОСОБА_3 від 10.03.2015 до КДКА адвокатури Чернігівської області відповідає вимогам статті 36 Закону №5076-VI, оскільки підписана скаржницею, містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, передбачених пунктами 3 (порушення правил адвокатської етики), 5( невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків) частини 2 статті 34 Закону №5076-VI.

При цьому, суд зазначає, що під відомостями про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката слід розуміти повідомлену інформацію про наявність ознак вчинення адвокатом одного з діянь, передбачених частиною 2 статті 34 Закону №5076-VI.

З огляду на це, скарга ОСОБА_3 від 10.03.2015 року до КДКА Чернігівської області із повідомленням про порушення адвокатом ОСОБА_1 ОСОБА_4 адвокатської етики, та одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги з нею є скаргою в розумінні частини 1 статті 36 Закону №5076-VI.

Таким чином, здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача проведено відповідачем за наявності ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката із підстави, визначеної статтею 36 Закону №5076-VI.

Проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок позивача здійснено за зареєстрованою скаргою щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (а.с. 23-24), членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати (а.с.28), із письмовими поясненнями адвоката по суті порушених питань, та складенням довідки (а.с.27), яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи, що разом із скаргою про дисциплінарний проступок адвоката та всіма матеріалами перевірки передана на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, тобто з дотриманням вимог статті 38 Закону №5076-VI.

17.04.2015 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області, за результатами розгляду перевірки відомостей про дисциплінарний проступок позивача більшістю голосів членів дисциплінарної палати прийнято оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугували, встановлений під час перевірки факт допущення позивачем ОСОБА_4 адвокатської етики, що має ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону №5076-VI.

За таких обставин, оскаржуване рішення від 17.04.2015№ 16-3/15 про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача відповідає вимогам статті 39 Закону №5076-VI, є обґрунтованим та прийнятим в порядок та спосіб, що визначені Законом №5076-VI, а позовні вимоги про його скасування до задоволення не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних наслідків для позивача, оскільки оскаржуване рішення КДКА Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку позивача. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що лише при розгляді дисциплінарної справи по суті, членами палати приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, а оскаржуване рішення КДКА Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку і жодним чином не встановлює факт здійснення дисциплінарного проступку ОСОБА_1

При цьому, суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що рішення від 17.04.2015 №16-3/15, яким порушено дисциплінарну справу щодо неї прийнято не правомочною особою, а саме: Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в Чернігівській області замість дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в Чернігівській області , оскільки вищевказане рішення підписано виконуючим обов'язки голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області ОСОБА_2 та секретарем дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Чернігівській області ОСОБА_6

У свою чергу, зазначення у вступній частині вищевказаного рішення: «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в Чернігівській області у складі членів» розцінюється судом як допущена відповідачем технічна помилка.

Також, є технічними помилками і зазначення відповідачем у вищевказаному рішенні: «розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1.» замість «розглянувши скаргу ОСОБА_3.» та «Вивчивши та перевіривши скаргу ОСОБА_3, вважаю», «Враховуючи вищевикладене, вважаю» замість «дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в Чернігівській області, вважає».

Крім того, не приймається судом до уваги і посилання позивача на те, що рішення від 17.04.2015 №16-3/15 прийнято за відсутності кворуму, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Тобто, дисциплінарна палата КДКА Чернігівської області має виключні повноваження щодо порушення або відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

У свою чергу, згідно пункту 2.1.1. Регламенту КДКА регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 №77 кількісний і персональний склад дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону визначається конференцією адвокатів регіону, але не більше одинадцяти членів.

Згідно протоколу № 1 конференції адвокатів Чернігівської області від 18.09.2013, розміщеного на веб-сайті Ради адвокатів Чернігівської області - http://advokatrada.org.ua/conferenceacts/ кількісний склад дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області становить 9 осіб.

Крім того, у вищевказаному протоколі зазначено, що обраними до дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області залишились: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та дообрано: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_13

У відповідності до протоколу № 2 конференції адвокатів Чернігівської області від 12.04.2014 (http://advokatrada.org.ua/conferenceacts/) відкликано члена дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області ОСОБА_12 та обрано ОСОБА_14

Отже, станом на момент винесення дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області рішення від 17.04.2015 № 16-3/15 кількісний склад дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області становив 9 членів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_13

Як вбачається з протоколу №16 засідання дисциплінарної палати КДКА Чернгівської області від 17.04.2015 № 16 рішення про порушення стосовно ОСОБА_1 дисциплінарної справи приймалось 6 членами дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області: ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14 При цьому, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 були відсутні (а.с.30-31).

У свою чергу, у відповідності до частини 6 статті 50 Закону № 5076-VI засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

У зв'язку з тим, що рішення від 17.04.2015 № 16-3/15 приймалось дисциплінарною палатою КДКА у кількості 6 членів палати, що, у свою чергу, відповідає положенням частини 6 статті 50 Закону № 5076-VI, твердження позивача про відсутність кворуму суд вважає необґрунтованими.

Разом з тим, позовна вимога про скасування рішення ВКДКА від 11.12.2015 №XI-027/2015 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В силу норм частини 1 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Частиною 4 статті 52 Закону № 5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, зокрема: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до частини 5 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Пунктом 1 Положення передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом № 5076-VI покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно з Положенням, є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону № 5076-VI в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.

У свою чергу, процедура розгляду ВКДКА скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом ВКДКА № 78.

Відповідно до пункту 3.37. Регламенту ВКДКА № 78 скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА.

Положеннями пункту 3.39. Регламенту ВКДКА № 78 передбачено, що ВКДКА протягом десяти днів з дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Пунктом 3.40. Регламенту ВКДКА № 78 встановлено, що ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи.

Відповідно до пунктів 3.41. та 3.42. Регламенту ВКДКА № 78 розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу. Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

Згідно з пунктом 3.43. Регламенту ВКДКА № 78 за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальність є дисциплінарний проступок адвоката, при цьому саме поняття дисциплінарного проступку не визначається нормами Закону № 5076-VI та іншими нормативними актами, однак частиною 2 статті 34 вказаного закону встановлено перелік діянь, вчинення яких визнаються дисциплінарним проступком адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ВКДКА від 11.12.2015 № XI-027/2015 скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15 та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (а.с.45-48).

Підставою для прийняття ВКДКА вищевказаного рішення стало: невідповідність змісту договору про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 та скаржницею ОСОБА_3 від 20.12.2014 Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ОСОБА_4 адвокатської етики, затвердженим Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - ОСОБА_4 адвокатської етики); одностороннє розірвання адвокатом ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги всупереч Закону № 5076-VI та ОСОБА_4 адвокатської етики,

У свою чергу, за змістом частини 1 статті 35 Закону № 5076-VI, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку може мати своїм наслідком застосування до нього одного з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

При цьому, частиною 2 статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що перелік підстав для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є вичерпним.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення ВКДКА, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення взагалі не містить відповідний пункт статті 31 Закону № 5076-VI , на підставі якої до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Крім того, суд зауважує, що положення пункту 4 частини 2 статті 32 Закону № 5076-VI є бланкетною нормою і вимагає від органу, який застосовує дисциплінарне стягнення обов'язкового зазначення, які саме принципи, статті та пункти ОСОБА_4 адвокатської етики порушені адвокатом.

Вищевказане, у свою чергу, свідчить про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення всупереч положенням частини 2 статті 31 Закону № 5076-VI.

Крім того, суд не бере до уваги зазначення ВКДКА у оскаржуваному рішенні факту відсутності у договорі про надання правової допомоги адвокатом від 20.12.2014, укладеному між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3, порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстав для зміни розміру гонорару, порядку його сплати, умов повернення тощо, з огляду на наступне.

Так, 20.12.2014 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги адвокатом та додаток до вищевказаного договору (а.с.25).

Додатком до договору передбачено, що клієнт погоджується оплачувати послуги адвоката відповідно до рекомендацій щодо застосування адвокатами ставок мінімального гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21.01.2014.

Вищевказаний договір був підписаний сторонами договору.

У свою чергу, статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, підписавши договір, ОСОБА_3 фактично погодилась з його істотними умовами (сумою та порядком обчислення гонорару, відповідно до рекомендацій щодо застосування адвокатами ставок мінімального гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21.01.2014).

Крім того, факт погодження ОСОБА_3 із сумою гонорару підтверджується і підписаним нею власноручно розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу (а.с. 26).

Крім того, суд зауважує, що жодним нормативно-правовим актом органу адвокатського самоврядування не затверджено типовий договір про надання правової допомоги, а Закон №5076-VI та ОСОБА_4 адвокатської етики не містять норми щодо дисциплінарної відповідальності за невідповідність змісту договору про надання правової допомоги Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ОСОБА_4 адвокатської етики.

Однією з підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 в оскаржуваному рішенні ВКДКА зазначено, що ОСОБА_1 розірвано договір про надання правової допомоги в односторонньому порядку, всупереч Закону № 5076-VI та ОСОБА_4 адвокатської етики.

Разом з тим, суд не погоджується із вищевказаним висновком відповідача, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до статті 29 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Нормами частини 1 статті 33 ОСОБА_4 адвокатської етики передбачено, що адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом, зокрема, у разі коли клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги.

Як встановлено судом раніше, ОСОБА_3, при підписанні договору про надання правової допомоги адвокатом та додатку до вищевказаного договору, взяла на себе зобов'язання щодо сплати суми гонорару ОСОБА_1, відповідно до рекомендацій щодо застосування адвокатами ставок мінімального гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21.01.2014.

При цьому, у додатку до договору містилось застереження, відповідно до якого у випадку відмови оплатити послуги, адвокат має право розірвати договір у односторонньому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 23.02.2015 № 367-з/2015 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3 про розірвання з 23.02.2015 договору про надання правової допомоги від 20.12.2014 (а.с.26).

В судовому засіданні, адвокат ОСОБА_1 пояснила, що вищезгаданий лист від 23.02.2015 нею був виданий на вимогу ОСОБА_3, оскільки остання звинуватила її у непрофесіоналізмі, шахрайстві, втрачену совість та в тому, що вона діє не в її інтересах, а в інтересах відповідача.

Згідно з додатком від 20.12.2015 до договору про надання правової допомоги від 20.12.2015 (а.с.25), укладеного між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адвокат має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку відмови клієнта оплатити його послуги.

Зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА вбачається, що комісія притягаючи до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 взяла до уваги, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази, які б свідчили про те, що станом на 23.02.2015 ОСОБА_3 відмовилася оплачувати надані адвокатом послуги.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією відповідача, що обов'язок доказування сплати ОСОБА_3 наданих адвокатом послуг покладається саме на ОСОБА_1, оскільки у відповідності до частини 2 статті 67 ОСОБА_4 адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь (пункт 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120).

Тобто, чинним законодавством України передбачено, що обов'язок щодо доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку (сплати наданих адвокатом послуг) покладено виключно на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження - на ОСОБА_3

Разом з тим, ОСОБА_3 жодних доказів на підтвердження сплати нею наданих адвокатом послуг у повному обсязі як ВКДКА так і суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в основі взаємовідносин адвоката з клієнтом незалежно від підстав надання правової допомоги лежать довірчі стосунки, втрата яких є безумовною підставою для припинення надання правової допомоги в односторонньому порядку.

Про втрату довірчих відносин між клієнтом та адвокатом свідчать пояснення адвоката ОСОБА_1 та заперечення ОСОБА_3 на письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 від 07.04.2015, які містяться у матеріалах дисциплінарної справи (а.с.29, 29а, 29б).

Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (частина 1 статті 9 Закону № 5076-VI).

Таким чином, адвокат, незалежно від підстав надання правової допомоги, має вирішувати питання про наявність конфлікту інтересів згідно вимог Закону № 5076-VI та ОСОБА_4 адвокатської етики і зобов'язаний в односторонньому порядку припинити надання правової допомоги в кожному разі виникнення конфлікту інтересів. В такому разі адвокат звільняється від обов'язку здійснювати подальший захист клієнта і не може бути підданий заходам дисциплінарної відповідальності за це.

Аналогічна позиція була висловлена і Національною асоціацією адвокатів України у Роз'ясненні щодо окремих умов застосування положень Закону №5076-VI і ОСОБА_4 адвокатської етики, затвердженому рішенням Національної асоціації адвокатів України від 23.04.2016 № 103.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У свою чергу, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

При цьому, пунктом 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Так, судом при прийнятті рішення враховано факт застосування відповідачем до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення з порушенням принципу пропорційності, а саме: порушення права позивача на працю та отримання ним гонорарів з метою забезпечення належних умов для життя та можливого порушення прав інших клієнтів адвоката ОСОБА_1 щодо отримання ними кваліфікованої юридичної допомоги від адвоката.

Крім того, у відповідності до пункту 9 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У свою чергу, пунктом 3.2 Регламенту ВКДКА № 78 передбачено, що про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку або кур'єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається (пункт 3.14 Регламенту ВКДКА № 78).

Як вбачається з матеріалів справи, ВКДКА 26.11.2015 на адресу ОСОБА_1 направлено лист з повідомленням про проведення засідання ВКДКА 11.12.2015 о 10:00 у конференц-залі «Панський» готельно-ресторанного комплексу «Козацький стан» за адресою: Бориспільське шосе, 18-й км, м. Київ. (а.с.44).

При цьому, відповідач при прийнятті рішення щодо зупинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 строком на три місяці, тобто фактичного позбавлення позивача права на працю та отримання ним гонорарів для забезпечення достойного рівня життя, не пересвідчився у отриманні ОСОБА_1 листа від 26.11.2015, що призвело до неможливості особистої участі позивача у засіданні та наданні нею відповідних пояснень.

Таким чином, відповідачем прийнято оскаржуване рішення з порушенням принципу участі особи у процесі прийняття рішення, передбаченого пунктом 9 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що рішення у дисциплінарній справі адвоката повинно бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення повинні враховуватися всі обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката (щодо притягнення її раніше до дисциплінарної відповідальності) та інші обставини справи.

Проте, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015 прийнято комісією без належної мотивації та оцінки всіх доказів у справі, за відсутності посилань на конкретний пункт та статтю Закону №5076-VI, з порушенням статті 67 ОСОБА_4 адвокатської етики (щодо презумпції невинуватості адвоката), без врахування письмових пояснень адвоката, наданих ним в процесі дисциплінарного провадження, з порушенням принципу пропорційності, а також права особи на участь у процесі прийняття рішення, та без дослідження обставин щодо втрати довірчих стосунків між клієнтом та адвокатом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015.

Вирішуючи питання стосовно застосування частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. ОСОБА_4 може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча суддя В.В. Падій

Судді І.І. Соломко

Ю.О. Скалозуб