Постанова № 57924400, 18.05.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 р. справа №818/282/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

суддів: Опімах Л.М., Шаповала М.М.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Скригонюка І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/282/16

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України

про визнання рішення незаконним, скасування наказу, поновлення на службі та стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання незаконним рішення директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України по проведенню атестування ОСОБА_1, визнання протиправним та скасування наказу Голови Національної поліції України від 18 лютого 2016 року №110 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги мотивує тим, що наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 13 о/с, відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», його, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, було призначено старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної Поліції України, присвоївши йому спеціальне звання «старший лейтенант поліції». Всупереч вимог Закону України «Про Національну поліцію», після прийому позивача на службу до Національної поліції, директором Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України прийнято рішення по проведенню атестування ОСОБА_1 При проведенні атестування позивача було порушено процедуру проведення атестування поліцейських, яка визначена Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України №1465 від 17.11.2015 року (далі - Інструкція). Не дивлячись на зазначення в атестаційному листі висновку керівництва про відповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією було прийнято рішення від 03 лютого 2016 року про службову невідповідність зайняття позивачем вказаної посади та необхідності проведення його звільнення зі служби в поліції. Вказаний висновок у подальшому залишився без змін рішенням апеляційної атестаційної комісії від 12 лютого 2016 року. При цьому, зазначені рішення атестаційних комісій не містять жодного мотивування їх прийняття. Результатом проведеного атестування позивача стало прийняття Національною поліцією України наказу №110 о/с від 18 лютого 2016 року про звільнення з 24 лютого 2016 року його через службову невідповідність. Позивач вважає даний наказ протиправним через відсутність підстав проведення атестування, порушення процедури його проведення та відсутності належних мотивів для прийняття рішення про службову невідповідність займаній посаді.

Національна поліція України та Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 на підставі п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» було прийнято на службу до поліції старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки НП України, присвоївши йому спеціальне звання «старший лейтенант поліції». Підставою для видання наказу стала заява позивача від 07.11.2015р. про прийняття його на службу до поліції та призначення на посаду. Слід зазначити, що п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначена скорочена процедура прийняття на службу до поліції колишніх працівників органів внутрішніх справ, в той час як добір на посади поліцейських у цьому Закону передбачений за результатами проведеного конкурсу (ст.52 Закону) або проведення атестування (ст. 57 Закону). У зв'язку з тим, що колишніх працівників ОВС було прийнято за скороченою процедурою без належного відбору, їх було призначено на посади тимчасового штатного розпису, про що зазначалося у наказах про призначення до поліції. Частиною 5 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» делеговано повноваження Міністру внутрішніх справ на розробку та затвердження Порядку проведення атестування поліцейських, у зв'язку з чим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, було затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських. Відповідно до ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Рішення про проведення атестування згідно з ч. 4 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 4 розділу 1 Інструкції приймає голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Указана норма права свідчить про те, що голова НП України та керівники поліції наділені Законом правом на прийняття відповідного рішення. Відповідно до п. 18 розділу IV Інструкції рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів цієї комісії за їх внутрішнім переконанням за результатами всебічного вивчення атестаційного листа та інших матеріалів, зібраних на поліцейського, та проведення з ним співбесіди. В атестаційному листі на ОСОБА_1, який було складено його безпосереднім керівником Вороною В.В. зазначено про низьку професійну підготовку та випадки порушення трудової дисципліни. На підставі матеріалів атестації та норм Інструкції Центральною атестаційною комісією проведено з позивачем співбесіду, результати якої було оформлено протоколом ОП № 15.00002479.0015140 від 03.02.2016. Як вбачається з його змісту в ОСОБА_1 високі корупційні ризики, неготовність до змін, ризик неприйняття нових принципів та цінностей поліції, не розуміє суть реформ, відсутність потенціалу до професійного розвитку. У зв'язку з чим за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією було прийняте рішення більшістю голосів, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Національної поліції України Скригонюк І.Г. позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на публічній службі в органах внутрішніх справ з липня 2011 року.

Наказом Національної поліції України від 07.11.2015 № 13 о/с відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 13 «Про затвердження тимчасового штату Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції» було призначено прибулого з МВС України ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки НП України, присвоївши йому спеціальне звання «старший лейтенант поліції» (т.1 а.с.82).

Підставою для видання наказу стала заява позивача від 07.11.2015 року про прийняття його на службу до поліції та призначення на посаду (т.1 а.с.85).

Згідно наказу голови Національної поліції України від 20.11.2015р. №210 о/с прийнято рішення про атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року №1465 (т.1 а.с.86).

Вказаним наказом керівникам структурних підрозділів доручалося скласти списки поліцейських, які підлягали атестації (т.1 а.с.124).

Директором Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на підставі зазначеного наказу було прийнято рішення про проведенню атестування ОСОБА_1 та підготовлені необхідні для атестування документи.

За результатами атестації ОСОБА_1, атестаційною комісією прийнято рішення від 03 лютого 2016 року про службову невідповідність займаній посаді та необхідності проведення його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (т.1 а.с.137-139).

Даний висновок у подальшому залишився без змін рішенням апеляційної атестаційної комісії від 12 лютого 2016 року.

Наказом Голови Національної поліції України від 18 лютого 2016 року №110 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відповідно до пп.5 (через службову невідповідність) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (т.1 а.с.12).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон) Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1 ст.57 Закону атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.

За приписами ч.3 ст.57 Закону атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частиною 4 статті 57 Закону встановлено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно ч.5 ст.57 Закону порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд приходить до висновку, що проведення атестації відносно конкретного поліцейського можливе лише з підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію", а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Посилання відповідача на ч.4 ст.57 Закону, яка визначає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, як на підставу проведення атестації відносно позивача є помилковими, оскільки вказана норма визначає перелік посадових осіб, які приймають рішення про проведення атестації конкретних поліцейських, в той час як підстави такої атестації встановлені частиною 2 статті 57 Закону.

Також, згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Тому, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Заяви Національної поліції про те, що проведення атестації ОСОБА_1 була зумовлена його тимчасовим призначенням на посаду до проведення процедури атестування є не обґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

З наказу Національної поліції України від 07.11.2015 року №13 о/с ОСОБА_1 було призначено за його заявою на посаду в поліції з присвоєнням йому спеціального звання «старший лейтенант поліції», як прибулого з МВС в порядку переатестування.

В той же час, Закон України "Про Національну поліцію", у тому числі розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення", не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.

Тому посилання відповідача в наказі від 07.11.2015 року №13 о/с на не передбачену Законом процедуру переатестації не може створювати правових наслідків для позивача.

Отже, ОСОБА_1 прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, а сам наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Крім того, відповідно до ст.58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Національною поліцією не надано суду належних доказів того, що ОСОБА_1 призначено на посаду в Національній поліції тимчасово. Хоча, суд вважає, що строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

З урахуванням викладеного, рішення директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню є протиправним.

Стосовно наявності підстав для прийняття атестаційною комісією Національної поліції України рішення про невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та прийняття наказу Національної поліції України щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає про наступне.

За приписами пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується. Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Відповідно до п. 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно п. 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Тобто Інструкцією передбачено, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З матеріалів справи вбачається, що згідно атестаційного листа прямим керівником позивача Г.Грігалашвілі зроблений висновок, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді.

За результатами тестування на загальні навички та професійне тестування набрав достатню кількість балів, а тому пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 11 розділу IV Інструкції.

Що стосується змісту атестаційного листа позивача, виконаного та підписаного начальником УВБ в Сумській області ДВБ НП України В.В.Ворони, згідно якого позивач має недоліки в роботі та негативно характеризується, то суд зазначає, що відповідачами не надано жодного доказу неналежного виконання позивачем своїх службових обов"язків чи вчинення дисциплінарних проступків.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 мав догану лише у 2012році, і з того часу не притягувався до дисциплінарної чи іншої відповідальності, відносно нього не проводилися службові розслідування, проте 9 разів він заохочувався, що підтверджується інформаційною довідкою (т.1 а.с.98).

Інформація з електронної мережі "Інтернет" про вчинення позивачем злочину не перевірялась правоохоронними органами та атестаційними комісіями, а тому не може бути доказом, який негативно характеризує позивача, та не повинна враховуватися як атестаційною комісією так і судом, оскільки її належність і допустимість не перевірена компетентним органом.

Що стосується підстав для прийняття рішень атестаційними комісіями, які зазначені у додатках до протоколів, то суд позбавлений можливості перевірити їх на відповідність фактичним обставинам проведення співбесід.

Це обумовлено тим, що протоколи засідання атестаційних комісій не містять переліку запитань і відповідей на них.

Водночас, не вівся аудіо чи відео запис проведення співбесіди, що не заборонено Інструкцією.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків члени атестаційної комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не змогли конкретно суду пояснити на підставі яких доказів чи відомостей вони дійшли висновку, що до ОСОБА_1 відсутня довіра, він має високі корупційні ризики, неготовий до змін, існує ризик неприйняття нових принципів та цінностей поліції, не розуміє суть реформи, відсутність потенціалу до професійного росту.

Позивач ж пояснив, що відповіді на запитання не давали можливість зробити негативний висновок щодо його особи.

На підтвердження своєї позиції відповідачем була надана суду «інформація про результати психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа співробітника поліції, який проходить атестацію в Національній поліції України» від 29.01.2016 року, згідно якої позивач ніби-то усно пояснив про вчинені ним злочини (т.2 а.с.33-34).

Як пояснили суду члени атестаційної комісії вказана інформація враховувалася ними під час прийняття рішення відносно ОСОБА_1, оскільки вона добута із застосуванням поліграфа.

Проте, судом встановлено, що вказана «інформація» не може бути доказом негативної характеристики позивача і не повинна була впливати на результати його атестації.

Так, згідно довідки департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 30.04.2016р. №1575/12/2/1/01-2016 тестування з використанням поліграфа стосовно ОСОБА_1 не проводилося (т.2 а.с.35).

Той факт, що тестування з використанням поліграфа відносно позивача не проводилося взагалі підтвердив сам ОСОБА_1 та допитаний у якості свідка полковник поліції ОСОБА_7, головний психолог відділу Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції.

З пояснень ОСОБА_7 слідує, що про вчинення злочинів усно пояснив йому особисто ОСОБА_1

В той же час позивач заперечив, що він давав такі пояснення свідку, а також заперечив, що він знайомий з тими особами, прізвища яких вказано в інформації, і які нібито давали йому хабарі.

Отримавши таку інформацію, Національна поліція зобов'язана була провести службове розслідування, порушити кримінальні провадження по всіх епізодах злочинних дій позивача.

Проте перевірок по вищезазначеній «інформації» компетентними органами не проводилося і правової оцінки не надавалося.

Вказана «інформація» жодним чином не зафіксована на аудіо, відео чи паперових носіях.

Більш того, надана суду «інформація» не може бути доказом, оскільки вона не підписана а ні посадовою особою Національної поліції, а ні полковником поліції ОСОБА_7, який ніби-то отримав цю «інформацію» від ОСОБА_1

Відповідач також не довів, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач презентував себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

Крім того, позивач зазначає, що під час проведення співбесіди йому не ставились питання з приводу професійних здібностей, організації системи поліції, досвіду роботи чи положень законодавства, а форма поставлених запитань дозволяла сумніватись у компетенції атестаційної комісії належно оцінити роботу слідчого та рівень його кваліфікації.

З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність прийняте без врахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_1, не підтверджується належними доказами.

Отже, наказ про звільнення ОСОБА_1 який прийнятий на підставі не обґрунтованих висновків атестаційної комісії, є протиправним, у зв"язку з чим повинен бути скасованим, а позивач повинен бути поновлений на службі в поліції.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Національна поліція України, Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності рішення по проведенню атестування ОСОБА_1, правомірності результатів атестування позивача, правомірності наказу про його звільнення.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд здійснює виходячи із середньоденного заробітку позивача за 2 останні повні місяці його роботи (грудень 2015 року - січень 2016 року). Відповідно до довідки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України заробітна плата за вказані місяці становить 13688 грн. Тому середньоденний заробіток складає 220 грн. 77 коп (13688 грн. : 62 дні). Отже середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу складає 18544грн.68коп. (220,77грн. х 84 дні). Середній заробіток необхідно стягувати з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, оскільки він є окремою юридичною особою, яка виплачувала позивачу заробітну плату.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати незаконним рішення директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України по проведенню атестування ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національної поліції України від 18 лютого 2016 року №110 о/с про звільнення з 24 лютого 2016 року ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; поновити ОСОБА_1 на службі в Управлінні внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 18544,68 грн.

Відповідно до п.п.2, 3 ч. 1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання рішення незаконним, скасування наказу, поновлення на службі та стягнення заробітної плати - задовольнити.

Визнати незаконним рішення директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України по проведенню атестування ОСОБА_1. Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національної поліції України від 18 лютого 2016 року №110 о/с про звільнення з 24 лютого 2016 року ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Поновити ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на службі в Управлінні внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (м.Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40116086) на користь ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 18576,30 грн. (вісімнадцять тисяч п"ятьсот сімдесят шість грн. 30 коп.).

Постанова суду з частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 7169,80 грн. (сім тисяч сто шістдесят дев"ять грн. 80 коп.) підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 23 травня 2016 року.

Головуючий суддя /підпис/ С.О. Бондар

судді: /підпис/ Л.М.Опімах

/підпис/ М.М.Шаповал

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя С.О. Бондар