Постанова № 57924375, 26.05.2016, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 р. Справа № 818/469/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прилипчука О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Хоружівка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Хоружівка" (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 37 626, 62 грн. та пені у розмірі 79,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що порушення відповідачем положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" призвело до виникнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, яка складає 37 626, 62 грн. та пені у розмірі 79,02 грн.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і надав суду письмові заперечення, де зазначив, що на виконання вимог законодавства відповідачем щомісячно протягом 2015 року подавало до Недригайлівського районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів, однак робочі місця залишались вакантними у зв`язку з не направленням для працевлаштування інвалідів уповноваженими органами. Вважає, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за яке застосовуються адміністративно-господарські санкції та нараховується пеня згідно чинного Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", тому в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми №10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників за 2015 рік складала 139 осіб і відповідач відповідно до 4 % нормативу повинен був створити 6 робочих місць для працевлаштування інваліда, працюючих інвалідів - 5 (а.с. 25).

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконанні роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 вищевказаного закону для підприємств, установ, організації у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Чинним законодавством України передбачено гарантії соціаль ного захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо орга нізації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Тобто, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Зазначене підтверджується і змістом абз. 2 п. 3 Положення Про Фонд соціального захисту інвалідів, згідно з яким завдання Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також п.п. 3 п. 4 та п.п. 3 п. 5 цього Положення, якими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та здійснювати перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

На підприємство хоч і не покладається обов’язок працевлаштувати інвалідів, порте покладається обов’язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звітів відповідача, за формою статистичної звітності №3-ПН, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.05 року, судом встановлено, що підприємство протягом 2015 року належним чином та своєчасно інформувало центри зайнятості Сумської області про наявність вільних робочих місць для інвалідів на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інваліда (а.с. 26-37).

Зазначені обставини свідчать про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Проте, центром зайнятості в 2015 році не було направлено на підприємство відповідача для працевлаштування інвалідів.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення на підприємстві відповідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Отже, суд зазначає, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що у відповідача відсутній обов’язок щодо сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, у зв’язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Хоружівка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук