Постанова № 57923576, 11.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року (о 12 год. 05 хв) Справа № 808/8731/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представників позивача Маньчина О.О., Прошиної С.В.,

представників відповідача Гавриленка Д.В., Панченко О.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - ПАТ «ЗФЗ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.11.2015 №045, яким повідомлено позивача, що на підставі акта перевірки від 27.10.2015 №018/15/0000186542 встановлено порушення ст.ст. 58, 257, 266, 318 Митного кодексу України, в зв'язку із чим визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 85 236,75 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зокрема, посилаються на приписи статей 52, 257, 264, 266, 334, 335 Митного кодексу України, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, Правил приймання вантажів до перевезення та вказують, що обсяг ввезеного товару, його вартість та розмір митних платежів визначаються виходячи з ваги товару в момент безпосереднього перетину митного кордону України. Після перетину імпортованим товаром митного кордону України він знаходився під митним контролем, що підтверджується відповідним відбитком штампу митного органу, який був проставлений після завантаження товару та після його зважування на товаросупровідних документах, що унеможливлює здійснення будь-яких операцій з товаром до пред'явлення товару до митного оформлення Запорізькій митниці, тому висновки відповідача про невідповідність ваги ввезеного товару вазі задекларованого товару за деякими митними деклараціями у зв'язку з нібито наявними порушеннями підприємством вимог Митного кодексу України є безпідставними та необґрунтованими. Вважають, що у даному випадку товаросупровідним документом, на підставі якого заявляються відомості про вагу товару, є залізнична накладна. Надання для таких цілей будь-яких інших документів та врахування їх для цілей митного оформлення не передбачено законодавством. Тобто товар було імпортовано та отримано від нерезидента позивачем у кількості, зазначеній в залізничних накладних, жодні документи внутрішньозаводського обліку ПАТ «ЗФЗ» не приймаються до уваги при прийнятті товару від постачальника та його митного оформлення. Вказана у вантажних митних деклараціях вага товару, який був фактично переміщений через митний кордон України, була задекларована виходячи з даних залізничних накладних, в яких маса товару визначена за результатами їх зважування безпосередньо після перетину митного кордону України на спеціалізованих 150-тоних вагах Іллічівського порту, які повірені у встановленому порядку та взяті на облік Укрзалізницею. Крім того, зазначають, що відповідачем залишено поза увагою той факт, що відомості, які необхідні для митного оформлення (подання митної декларації або внесення до неї змін), встановлюються на підставі не будь-яких документів, а лише виходячи з даних документів, які згідно Митного кодексу України подаються для митного оформлення. На підставі викладеного, просять адміністративний позов задовольнити та скасувати оскаржуване рішення.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 19.012016 №68/08-01-10-02, а також надали додаткові усні пояснення. Зокрема, зазначають, що позивачем надано до перевірки документи: прибуткові накладні (ордери) та як підставу для їх складання внутрішньозаводські залізничні накладні, про що підприємством не заперечується. Вказані документи містять всі ознаки первинних виходячи з положень діючого законодавства України. Вказують, що перевіркою встановлено розбіжності кількісних показників, відображених у первинних документах підприємства та кількісних даних митного оформлення., відображених у митних деклараціях, а саме виявлено надлишки вантажу «Марганцева руда», «Коксовий горішок», що переміщений через митний кордон України за митними деклараціями та не задекларований митному органу, внаслідок чого встановлено заниження кількості фактично імпортованих товарів та, як наслідок, недекларування їх в повному обсязі. Також пояснюють, що ГУ ДФС у Запорізькій області не має компетенції розглядати питання щодо можливості або неможливості ПАТ «ЗФЗ» впливати на вагу фактично ввезеного товару з моменту перетину товаром митного кордону України і до пред'явлення його Запорізькій митниці ДФС. Вважають, що окрім можливості позивач мав і обов'язок подати до митного органу додаткові відомості щодо самостійно виявленої надлишкової ваги імпортованого товару протягом процедури декларування або після завершення митного оформлення. Так, перевіркою встановлено, що завершення декларування товарі в режимі ІМ 40ДР відбувалось ПАТ «ЗФЗ» вже після їх зважування на вагах підприємства з визначенням надлишків і нестач та фактичного надходження таких товарів на склади, про що свідчать значні проміжки часу між датами оформлення митних декларацій та датами складаннями внутрішньозаводських залізничних накладних і прибуткових ордерів. Таким чином, на думку представників відповідача, позивач в повній мірі мав час на подання до митного органу достовірних даних щодо фактичної ваги вантажу, що надійшов в режимі імпорт в розрізі кожної митної декларації, крім того, підприємство мало можливість внести зміни до митної декларації після завершення митного оформлення. Ураховуючи викладене, посилаються на приписи статей 54, 261, 269 Митного кодексу України, Положення про митні декларації та вважають правомірними висновки акту документальної планової перевірки щодо порушень підприємством податкового законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «ЗФЗ» (ідентифікаційний код 00186542) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.05.1995 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідка АА№708940 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

В період з 01.09.2015 по 12.10.2015 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ПАТ «ЗФЗ» за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складений відповідний акт від 27.10.2015 №018/15/0000186542.

Так, вибірковою перевіркою повноти декларування сипучих вантажів, проведеної шляхом звірки даних первинних документів бухгалтерського обліку підприємства товарів «Марганцева руда», «Коксовий горішок» з даними митного оформлення, встановлено.

Придбання товару «Марганцева руда» марок: W4L40, MIL, Австралійська марганцева руда (код згідно УКТЗЕД 2602 00 00 00) здійснювалось ПАТ «ЗФЗ» відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу на поставку товару «Марганцева руда» (зі змінами та доповненнями): № 031014SZ від 03.10.2014, укладеного між ПАТ «ЗФЗ» та компанією «STALMAG SP.ZO.O» (Польща), №131112Z від 13.11.2012, № 141112Z від 14.11.2012, № 151112Z від 15.11.2012, № 270813Z від 27.08.2013, укладених між ПАТ «ЗФЗ» та компанією "CHEMSTAR PRODUCTS LLC" (США), № 100714Z від 10.07.2014, № 140414Z від 14.04.2014, № 201113Z від 20.11.2013, № 251113Z від 25.11.2013, № 261113Z від 26.11.2013, № 270214Z від 27.02.2014, № 290114Z від 29.01.2014, укладених між ПАТ «ЗФЗ» та компанією «MODENA HOLDING LLC» (США). Придбання товару здійснювалося на умовах СРТ порт Іллічівськ (Україна). Транспортування товару з порту Іллічівськ до складів ПАТ «ЗФЗ» відбувалось залізничним транспортом. Прийняття товару по кількості здійснювалося на складах позивача на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних. Оприбуткування товару здійснювалось на складах підприємства на підставі прибуткових накладних, які складені на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних в розрізі вагонів. Вказані внутрішньозаводські залізничні накладні складаються під час надходження товарів з порту прибуття імпортованих товарів до залізничного цеху ПАТ «ЗФЗ», де відбувається їх переважування.

Вибірковою звіркою кількісних показників, відображених у внутрішньозаводських залізничних накладних підприємства та кількісних даних митного оформлення, відображених у митних деклараціях встановлені розбіжності, а саме, виявлено надлишки вантажу «Марганцева руда», що переміщений через митний кордон України за митними деклараціями та не задекларований митному органу. Внаслідок чого встановлено заниження кількості фактично імпортованих товарів у розмірі 106,54 т та митної вартості на суму 280 269,91грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 56 053,98 грн., у тому числі ПДВ - 56 053,98 грн.

Розрахунок сум заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів ПАТ «ЗФЗ» при імпорті товару «Марганцева руда» наведений у Додатку 3.1 до акта перевірки.

Придбання товару «Коксовий горішок» (код згідно УКТЗЕД 2704 00 19 00) здійснювалось ПАТ «ЗФЗ» відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі - продажу на поставку товару «Коксовий горішок» (зі змінами та доповненнями): №090914SZ від 09.09.2014, укладеного між ПАТ «ЗФЗ» та компанією «STALMAG SP.ZO.O» (Польща). Придбання товару здійснювалося на умовах СРТ порт Іллічівськ (Україна). Транспортування товару з порту Іллічівськ до складів ПАТ «ЗФЗ» здійснювалось залізничним транспортом. Прийняття товару по кількості відбувалось на складах позивача на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних. Оприбуткування товару здійснювалось на складах підприємства на підставі прибуткових накладних, які складені на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних в розрізі вагонів. Вказані внутрішньозаводські залізничні накладні складаються під час надходження товарів з порту прибуття імпортованих товарів до залізничного цеху ПАТ «ЗФЗ», де відбувається їх переважування.

Так, 14.10.2014 здійснене електронне декларування товару «Коксовий горішок фр.10-30 мм.вологість 7,96%, зольність на сухий стан 11,31%, летючі речовини на сухий стан 0,66%, сірка на сухий стан 0,61%, фосфор на сухий стан 0,039%» в режимі імпорт. Товар оформлювався на підставі митної декларації ІМ 40 ДР № 112030000/2014/18230. Згідно митної декларації вага нетто (брутто) складає 6 176,15 т. Метод визначення митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, здійснювався за основним Методом - за ціною договору, митна вартість товару склала 18 138 960,26 грн., ціна товару склала 226,74 долл. США/т. Перевіркою встановлено, що згідно первинних документів бухгалтерського обліку, а саме прибуткових накладних та внутрішньозаводських залізничних накладних №203 від 21.09.14, № 218 від 22.09.14, № 242 від 25.09.14, № 246 від 26.09.14, № 258 від 27.09.14, № 262 від 27.09.14, № 299 від 01.09.14, № 10 від 03.10.14 здійснено оприбуткування товару на загальну кількість 6 196,81 т з відповідною митною вартістю 18 199 637,37 грн. В результаті співставлення заявленої декларантом митної вартості товару з встановленою у ході перевірки митною вартістю виявлено розбіжність у сумі 60 677,11 грн..

Вибірковою звіркою кількісних показників, відображених у внутрішньозаводських залізничних накладних підприємства та кількісних даних митного оформлення, відображених у митних деклараціях встановлені розбіжності, а саме, виявлено надлишки вантажу «Коксовий горішок», що переміщений через митний кордон України за митною декларацією та не задекларований митному органу. Внаслідок чого встановлено заниження кількості фактично імпортованих товарів у розмірі 20,66 т та митної вартості на суму 60 677,11 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 12 135,42 грн., у тому числі ПДВ - 12 135,42 грн.

Отже, під час перевірки встановлено недекларування оцінюваних товарів «Марганцева руда», «Коксовий горішок» в повному обсязі, а саме невідповідність ваги, заявленої під час митного оформлення товарів та тієї, що фактично надійшла на підприємство та, відповідно, виникнення надлишків, що призвело до недотримання процедури декларування, внаслідок чого занижено митну вартість товарів на загальну суму 340 947,02 грн., що спричинило заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів на загальну суму ПДВ 68 189,40 грн. Розрахунок сум заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів наведений у додатках 3.1 - 3.2 до акта перевірки.

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог положень статей 58, 257, 266, 318 Митного кодексу України, внаслідок недекларування оцінюваних товарів в повному обсязі, що призвело до недотримання процедури декларування та заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 68 189,40 грн., з них:

податок на додану вартість (вид 028) у сумі 68 189,40 грн. нарахування податкового зобов'язання на підставі підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, чинного на момент митного оформлення.

Не погоджуючись із висновками відповідача, викладеними в Акті, позивачем подано заперечення від 04.11.2015 №12/385 до акту документальної виїзної перевірки, проте листом від 11.11.2015 №4279/10/08-01-22-06-10 ГУ ДФС у Запорізькій області повідомила позивача про залишення висновків без змін.

16.11.2015 на адресу підприємства надійшло податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 13.11.2015 №045, прийняте відповідачем на підставі Акту та вказаних порушень, за яким позивачу визначено суму грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85 236,75 грн., з яких за основним платежем - 68 189,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 047,35 грн., а також розрахунок штрафних санкцій.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно із підпунктом 14.1.178. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування у відповідно із пунктом в) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України є, зокрема, операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Положеннями статті 318 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

У відповідності до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За правилами статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно із частиною шостою статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи визначені статтею 266 Митного кодексу України, зокрема, згідно із частиною першою декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначені статтею 53 Митного кодексу України.

Таким чином, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) під час митного оформлення здійснюється виходячи з митної вартості товарів, яка заявляється в митній декларації на підставі об'єктивних, документально підтверджених даних комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається законодавством України.

В судовому засіданні встановлено, відповідачем не спростовано, що ПАТ «ЗФЗ» протягом перевіреного періоду при поданні товарів до митного оформлення здійснювало нарахування та сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з митної вартості товарів, визначеної на підставі комерційних супровідних та інших документів, обов'язковість надання яких при митному оформленні передбачена Митним кодексом України.

До вантажних митних декларацій додавались всі обов'язкові документи, які підтверджували кількість (вагу) та вартість товару, його фізичні характеристики, країну походження та інші відомості митних декларацій, в т. ч. зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками, залізничні накладні, сертифікат якості, рахунки (комерційні інвойси) та інше.

Південна та Запорізька митниці прийнявши товар до митного контролю та митні декларації до оформлення, про що свідчить штамп «Під митним контролем» на ВМД та залізничних накладних підтвердили, що в них містяться всі необхідні відомості і до них додано всі документи, необхідні для митного оформлення.

Наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8. Передбачені цим Порядком правила також поширюються на застосування МД на бланках ЄАД, додаткових аркушiв, доповнення i специфікації, виготовлених за допомогою комп'ютера, та електронних МД.

Графа 35 "Вага брутто (кг)"

У графі зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 МД, згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу брутто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування.

Графа 38 "Вага нетто (кг)"

У графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування.

Поняття товаросупровідних документів наведено у пункті 1.5 Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного перевізника, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,Державної митної служби України N 34/212 від 25.03.2004, а саме товаросупровідні документи - документи, що прямують разом з товарами та іншими предметами й містять дані про товари, що переміщуються через митний кордон України.

В даному випадку товаросупровідними документами, на підставі яких ПАТ «ЗФЗ» заявлені відомості про вагу товару, є залізничні накладні.

У пункті 5 Типової технологічної схеми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012, визначено, що залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром і супроводжує товар на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару, яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів (пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000).

Судом встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів умовами поставки є СРТ - залізнична станція Іллічівськ, Україна. Моментом переходу права власності на товар, що поставляється, є момент виконання постачальником умов поставки, а саме момент завантаження продукції у вагони на залізничній станції порту вивантаження, що засвідчується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній в українському порту відвантаження товару. Умовами договорів також передбачено, що продукція вважається зданою продавцем та прийнятою покупцем, зокрема, за кількістю - згідно ваги, визначеної на залізничних вагах станції порту відвантаження та зазначеної в залізничних накладних.

Імпортований товар, щодо якого донараховано податкові зобов'язання, після перетину митного кордону України знаходився під митним контролем, що підтверджується відбитком штампу митного органу «Під митним контролем», який був проставлений після завантаження товару та після його зважування, що підтверджує неможливість здійснення будь-яких операцій з товаром до завершення його митного оформлення.

Вказана позивачем у вантажних митних деклараціях вага товару, який був фактично переміщений через митний кордон України, була задекларована виходячи з даних залізничних накладних, в яких маса товару визначена за результатами їх зважування безпосередньо після перетину митного кордону України на спеціалізованих електронних 150-тоних вагах Іллічівського порту, які перевірені у встановленому порядку та взяті на облік Укрзалізницею.

Зважування товару в порту супроводжував представник митного органу, товар знаходився під митним контролем та перевозився залізницею безпосередньо на ПАТ «ЗФЗ».

Наявність відповідної документації - вантажних митних декларацій, декларацій митної вартості, товарно-транспортні документи на перевезення, зовнішньоекономічні договорів (контрактів), рахунків (інвойси) з відбитками печаток митниці про знаходження під митним контролем до закінчення процедури митного оформлення та фактичного закінчення митного оформлення свідчить визнання на момент митного оформлення правильності та повноти декларування підприємством обсягу товарів, які ввозились на митну територію України, та відсутність заниження податкових зобов'язань з боку підприємства.

Додаткового на підтвердження правильності декларування ваги імпортованого товару позивачем надано документи щодо його охорони при транспортуванні на завод.

Так, між позивачем та ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» укладено договір №449 від 30.03.2012 на надання послуг з охорони вантажів у вагонах при транспортуванні у залізничному сполученні, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату організувати і забезпечити на умовах даного договору, охорону й супроводження вагонів з марганцевою продукцією від Іллічівського морського транспортного порту і Південного порту, ПАТ «МГЗК», ПАТ «НЗФ» до одержувача при транспортуванні у залізничному сполученні, а також підписано додаткові угоди до нього.

Крім того, 02.12.2013 позивачем укладеного аналогічний за змістом договір №883 на надання послуг з охорони та супроводу вантажів у вагонах при транспортуванні в залізничному сполученні з ТОВ «Охорона-Дніпро».

На виконання умов договорів сторонами за ними складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), відомості яких повністю кореспондуються з документами, які надавались для митного оформлення та самими митними деклараціями.

Щодо посилання ГУ ДФС у Запорізькій області в акті перевірки на те, що за допомогою вибіркової звірки внутрішьозаводських залізничних накладних та кількісних даних митного оформлення було встановлено розбіжності між задекларованими показниками та їх фактичним обліком, то суд зазначає наступне.

Для цілей митного оформлення - декларування, нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) - відповідно до Митного кодексу України та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 Положення про митні декларації, яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, не передбачено надання таких документів як внутрішьозаводських залізничних накладних, або прибуткових ордерів.

Зазначені документи складаються після закінчення митного оформлення та після надходження товару безпосередньо до позивача на територію відвантаження, та використовуються для внутрішнього обліку товару, тому посилання на них як на підставу донарахування податкових зобов'язань є неправомірним.

Відповідно до статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження факту надання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митному органу при декларуванні спірних товарів. Під час пропуску вантажу через митний кордон України митним органом не було виявлено підстав для коригування визначеної у ВМД ваги.

Доводи відповідача про заявлення позивачем неправдивих відомостей щодо кількості (ваги) імпортованого товару під час його декларування ґрунтуються виключно на порівнянні даних товаросупровідної документації та даних внутрішнього обліку товару на підприємстві Однак, документи внутрішнього обліку товару не можуть слугувати беззаперечним свідченням недостовірності (неповноти) відомостей, вказаних відправником у товаросупровідних документах. Інших доказів протиправності дій позивача відповідачем не представлено.

Отже, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 №045, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем, то відповідно і сума штрафних санкцій є необґрунтованою.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.11.2015 № 045, яким визначено суму грошового зобов'язання (із урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 68189,40 грн., за штрафними санкціями 17047,35 грн., усього 85236,75 грн.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» суму судового збору 1 278,55 грн. (одна тисяча двісті сімдесят вісім гривен п'ятдесят п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак