Постанова № 57923307, 24.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Справа № 804/2337/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гончарової В.Г.

представника позивача: Киричек О.О.

представника відповідача: Петрашку О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача з невизнання як податкової звітності уточнюючих розрахунків у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок позивача за серпень 2014 року з додатками та податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2014 року з додатками, а також зобов'язати відповідача визнати в якості податкової звітності уточнюючі розрахунки у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок позивача за серпень 2014 року з додатками та податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2014 року з додатками.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивачем з дотриманням строків та вимог, встановлених приписами ст.49 Податкового кодексу України, було подано податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень, листопад та грудень 2014 року, а також уточнюючі розрахунки у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року з додатками. Однак, відповідач листами від 27.11.2014р. за вих.№21299/10/04-17-18-79 та від 25.12.2014р. за вих.№23006/10/04-17-18-79 повідомив про те, що податкові декларації за жовтень та листопад 2014 року і уточнюючі розрахунки у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року не визнаються податковою звітністю через не встановлення місцезнаходження посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» (щодо декларації за жовтень 2014 року) та через відсутність обов'язкових додатків (щодо декларації за листопад 2014 року та уточнюючих розрахунків за серпень 2014 року). Відносно податкової декларації за грудень 2014 року відповідь про стан її отримання і прийняття від відповідача взагалі не надходила. При цьому позивач вказував на те, що будь-яких підстав для відмови у прийнятті вищевказаних податкових декларацій та уточнюючих розрахунків у відповідача не було, так як вони складені з дотриманням вимог ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обов'язкові реквізити і додатки. Також позивач вказував на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» перебуває за своєю податковою адресою і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців немає записів про не підтвердження цих відомостей.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за жовтень 2014 року правомірно не була визнана податковою звітністю, про що ТОВ «Транс-термінал» повідомлено листом від 27.11.2014р. за вих.№21299/10/04-17-18-79, оскільки при опрацюванні цієї декларації з'ясовано, що в ній зазначено недостовірну інформацію щодо місцезнаходження позивача, так як 26.11.2014р. встановлено відсутність ТОВ «Транс-термінал» за податковою адресою, про що складено акт від 26.11.2014р. №277/15-01/36568654, а 16.12.2014р. отримано довідку №5065 від 16.12.2014р. оперативного відділення слідчого відділу Лівобережної ОДПІ про не встановлення місцезнаходження цього підприємства. Податкові декларації позивача з податку на додану вартість за листопад та грудень 2014 року та уточнюючі розрахунки також правомірно не визнані податковою звітністю, про що ТОВ «Транс-термінал» повідомлено листами від 25.12.2014р. за вих.№23006/10/04-17-18-79 та від 03.02.2015р. за вих.№2057/10/04-17-18-79, відповідно, оскільки до цих декларацій та уточнюючих розрахунків не було додано обов'язкового додатку №5, про що складено відповідні акти при розпакуванні конвертів, в яких ці декларації та уточнюючі розрахунки направлялись.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» (далі - ТОВ «Транс-термінал») (код ЄДРПОУ 36568654) перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

На виконання приписів ст.ст.49, 203 Податкового кодексу України ТОВ «Транс-термінал» через повноважного представника 25.11.2014р. подано до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року з додатками, які зареєстровані контролюючим органом в цей же день, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с.21-24).

Листом від 27.11.2014р. за вих.№21299/10/04-17-18-79 відповідач фактично відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року з додатками, посилаючись на те, що вони не вважаються податковою звітністю, оскільки в них невірно заповнений обов'язків реквізит - податкова адреса (а.с.67).

Крім того, 18.12.2014р. ТОВ «Транс-термінал» засобами поштового зв'язку подано до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року та уточнюючі розрахунки у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (а.с.116-119).

Проте, листом від 25.12.2014р. за вих.№23006/10/04-17-18-79 відповідач фактично відмовив позивачу у прийнятті поданих ним податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та уточнюючих розрахунків у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, посилаючись на те, що вони не вважаються податковою звітністю, оскільки не містять обов'язкових додатків (а.с.114).

Судом також встановлено, що 19.01.2015р. позивач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу відповідача податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року (а.с.105-109).

Однак, листом від 03.02.2015р. за вих.№2057/10/04-17-18-79 Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області фактично відмовила ТОВ «Транс-термінал» у прийнятті поданої ним податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, посилаючись на те, що вона не вважається податковою звітністю, оскільки не містить обов'язків додаток №5 (а.с.112).

Вирішуючи спір по суті, суд зважає на наступне.

Так, п.49.1 та п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.49.5 ст.49 цього Кодексу у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.9, п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За змістом приписів п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

При цьому п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.п.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до п.13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. за №2094/24626 (далі - Порядок №678), у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з п.14 Порядку №678 додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) (додаток 9).

З податкової декларації ТОВ «Транс-термінал» з ПДВ за жовтень 2014 року вбачається, що означена податкова звітність складена з дотриманням приписів ст.48 Податкового кодексу України та містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі додатки, передбачені Порядком №678, що відповідачем не заперечується.

Зауваженням з боку відповідача щодо оформлення цієї податкової декларації було відображення в ній невірного місцезнаходження позивача.

Так, в графі 6 податкової декларації ТОВ «Транс-термінал» з ПДВ за жовтень 2014 року зазначено податкову адресу: вул. Нова, буд.58, оф.4, смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52001.

Згідно з п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Абзацом 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження цієї юридичної особи.

Згідно з ч.5 ст.17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

При цьому ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено статус відомостей Єдиного державного реєстру та визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Транс-термінал» є: вул. Нова, буд.58, оф.4, смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52001 (а.с.10-11).

Крім того, факт знаходження позивача за вищевказаною податковою адресою також підтверджується висновком про результати відпрацювання ризикового платника податків від 13.10.2014р. №3577, складеним за результатами виходу за юридичною адресою ТОВ «Транс-термінал» старшим оперуповноваженим сектору ППЗ ВНТ ОУ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Шаповаловим С.О., в якому вказано, що ТОВ «Транс-термінал» дійсно знаходить за податковою адресою: вул. Нова, буд.58, оф.4, смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52001, а директор гр. ОСОБА_4 має відношення до фінансової діяльності підприємства (а.с.85-86).

Як зазначалося вище, саме ця адреса і була вказана позивачем в графі 6 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Отже, твердження відповідача про недостовірність такого обов'язкового реквізиту декларації як місцезнаходження платника податку є безпідставним, необґрунтованим та спростовується вищенаведеним.

Щодо доводів Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відносно того, що недостовірність місцезнаходження позивача підтверджується актом від 26.11.2014р. №277/15-01/36568654 суд зазначає, що приписами п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України чітко визначено, що відомості про податкову адресу платника податку (місцезнаходження такої юридичної особи) мають бути підтверджені саме інформацією з Єдиного державного реєстру. Отже, такий акт не є належним доказом недостовірності податкової адреси платника податку у розумінні приписів чинного законодавства України. Тим більше, що судом встановлено, що контролюючий орган до державного реєстратора з питання внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи - ТОВ «Транс-термінал» - за її місцезнаходженням не звертався.

Відносно посилань відповідача на довідку оперативного відділення слідчого відділу Лівобережної ОДПІ №5065 від 16.12.2014р. про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Транс-термінал» суд зазначає, що цей доказ також не може бути покладений в основу обґрунтування позиції відповідача про правомірність не прийняття податкової декларації позивача з ПДВ за жовтень 2014 року, оскільки лист контролюючого органу про невизнання цієї податкової декларації податковою звітністю датований 27.11.2014р., тобто набагато раніше, ніж була складена довідка оперативного відділення слідчого відділу Лівобережної ОДПІ №5065 від 16.12.2014р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно та протиправно було відмовлено у визнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2014 року податковою звітністю.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача з невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками та зобов'язати відповідача визнати в якості податкової звітності цю податкову декларацію з додатками, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправною відмову відповідача у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» та визнає цю податкову декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 25 листопада 2014 року.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині оскарження відмови відповідача у визнанні податковою звітністю уточнюючих розрахунків у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок позивача за серпень 2014 року та його податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад та грудень 2014 року, а також щодо зобов'язання відповідача визнати їх податковою звітністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року та уточнюючі розрахунки у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року були подані ТОВ «Транс-термінал» засобами поштового зв'язку через відділення «Нова пошта» експрес-накладна №59000087747602 від 18.12.2014р., в якій зазначено, що відправником надсилається відправлення: податкова декларація з ПДВ за листопад 2014р. та уточнюючі розрахунки з ПДВ за серпень 2014р. (2 шт.) (а.с.115).

19 грудня 2014 року працівниками Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт про невідповідність фактичного вкладення поштового відправлення №10, в якому зазначено, що при розпакуванні поштового відправлення за експрес-накладною №59000087747602 від 18.12.2014р. встановлено, що останнє містить наступне вкладення: податкова декларація з ПДВ за звітний (податковий) період листопад 2014 року - на 2 аркушах; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням виявлених помилок за звітний (податковий) період грудень 2014 року - на 7 аркушах; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням виявлених помилок за звітний (податковий) період грудень 2014 року - на 7 аркушах, інші вкладення відсутні. Зазначена податкова звітність подана з порушенням п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України, згідно якого податкова декларація за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана шляхом її надіслання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Конверт поштового відправлення №59000087747602 (картонний конверт «Нова пошта Документи») не містить відомостей щодо присвоєння йому статусу рекомендованого листа, а також відправлення не містить опису вкладення. Інформація, вказана у вкладеній експрес-накладній №5900087747602 від 18.12.2014р. та в ярлику із штрих-кодом, наклеєному на конверті, не відповідає фактично вкладеним до поштового відправлення №59000087747602 предметам, а саме: замість «уточнюючі розрахунки з ПДВ за серпень 2014 (2шт)» вкладено два Уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період грудень 2014 року. В порушення вимог ст.13 Закону України від 04.10.2001р. №2759-ІІІ «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року №799, конверт поштового відправлення №59000087747602 не містить відмітки «Звіт» та опису вкладення поштового відправлення, завіреного працівником поштового зв'язку та скріпленого печаткою (а.с.120).

Щодо декларації ТОВ «Транс-термінал» з ПДВ за грудень 2014 року, то означена декларація була подана позивачем засобами поштового зв'язку через відділення ДППЗ «Укрпошта» цінним листом з описом вкладення, в якому зазначалося, що надсилається податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року з додатками на 7 аркушах та електронний носій інформації у кількості 1 шт. (поштове відправлення №4905200395260) (а.с.104).

31 січня 2015 року працівниками Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт про невідповідність фактичного вкладення поштового відправлення №2, в якому зазначено, що при розкритті поштового відправлення №4905200395260 встановлено, що зміст опису не відповідає фактичному вкладенню, оскільки опис вкладення складено щодо таких предметів: податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року з додатками на 7 аркушах та електронний носій інформації у кількості 1 шт., однак, при відкритті встановлено, що конверт містить: лист ТОВ «Транс-термінал» від 19.01.2015р. №07/01-19 про надання податкової звітності на 1 аркуші, який взагалі не вказаний в описі вкладення; податкову декларацію з ПДВ за звітний (податковий) період грудень 2014 року на 2 аркушах; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період грудень 2014 року на 3 аркушах, який також не вказаний в описі вкладення; електронний носій інформації - 1 шт. В порушення вимог ст.13 Закону України від 04.10.2001р. №2759-ІІІ «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року №799, опис документів в конверті поштового відправлення №4905200395260 не відповідає фактичному вкладенню (а.с.111).

Як зазначалося вище, приписами п.13, п.14 Порядку №678 передбачено обов'язкове подання декларації з додатками, вказаними у цьому Порядку, що є її невід'ємною частиною, в тому числі з додатком №5.

Доказів подання декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2014 року, а також уточнюючих розрахунків за серпень 2014 року з відповідними додатками позивачем не надано, натомість, в експрес-накладній №5900087747602 від 18.12.2014р. щодо надіслання декларації за листопад 2014 року та уточнюючих розрахунків взагалі не вказано, що до них такі додатки надавалися, а відносно опису вкладення до поштового відправлення №4905200395260, яким надсилалася податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року, має місце акт контролюючого органу від 31.01.2015р. №2 про невідповідність фактичного вкладення цього поштового відправлення, яким зафіксовано відсутність додатків до декларації позивача з ПДВ за грудень 2014 року.

Також суд зважає на доводи відповідача відносно порушення позивачем порядку направлення поштовим зв'язком декларації з ПДВ за листопад 2014 року та уточнюючих розрахунків за серпень 2014 року, оскільки дійсно п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана шляхом її надіслання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, однак, при надісланні вказаних документів у поштовому відправленні за експрес-накладною №59000087747602 від 18.12.2014р. опису вкладення поштового відправлення, завіреного працівником поштового зв'язку та скріпленого печаткою, не було.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно листами від 25.12.2014р. за вих.№23006/10/04-17-18-79 та від 03.02.2015р. за вих.№2057/10/04-17-18-79 відмовив позивачу у прийнятті поданих ним податкових декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2014 року та уточнюючих розрахунків у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з посиланням на те, що вони не можуть вважатися податковою звітністю, оскільки не містять обов'язкових додатків.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 73грн. 08коп., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи, а відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 24грн. 36коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал».

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 25 листопада 2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-термінал» (код ЄДРПОУ 36568654) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 24грн. 36коп. (двадцять чотири гривні тридцять шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова