Постанова № 57922111, 26.05.2016, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1181/16-а

Номер провадження 2-а/728/20/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року 11 годин 30 хвилин місто Бахмач

Суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області Пархоменко П.І. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області

предмет адміністративного позову: про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2016 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області (далі відповідач), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку розміру пенсії за вислугу років згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013; зобов'язати відповідача перерахувати пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на 26 травня 2004 року), в розмірі 90 % від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Чернігівської області від 03 лютого 2016 року № 1-109 без обмеження її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю від фактично отриманою та на належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 26 травня 2004 року він отримує пенсію, призначену на підставі статі 50-1 Закону України «Прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на 26 травня 2004 року) в розмірі 90% середнього заробітку слідчого прокуратури Талалаївського району Чернігівської області, з якої пішов на пенсію і по даний час перебуває на обліку в Бахмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України в Чернігівській області. З 01 липня 2012 року йому було проведено перерахунок пенсії із розрахунку 80 % заробітної плати, яку він отримує і до даного часу. 29 березня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 на підставі довідки прокуратури Чернігівської області № 18-109 від 03 лютого 2016 року, але йому відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, послався на те, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулювалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ. 14 жовтня 2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ. Прикінцевими положеннями цього Закону передбачено, що Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) втратив чинність, крім деяких положень, зокрема частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1. Частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» 2014 року передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак на даний час Кабінетом Міністрів України не встановлені умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. У зв'язку із чим в управлінні відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Судом на підставі частини першої статті 41 КАС у зв'язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі у скороченому провадженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 26 травня 2004 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» „в розмірі 90% середнього заробітку, згідно довідки виданої прокуратурою Чернігівської області на посаді слідчого прокуратури Талалаївського району Чернігівської області.

З 01 липня 2012 року відповідачем був проведений перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та з урахуванням пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 8 липня 2011 року за № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», тобто в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, у яку включено всі види доплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

29 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування раніше призначеної його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», долучивши до заяви довідку про заробітну плату від 03лютого 2016 № 18-109, яка видана прокуратурою Чернігівської області.

Однак, листом Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 13 квітня 2016 року за № 1 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.

В даній ситуації суд враховує, що частиною першою статті 9 КАС встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, який втілено в частині другій статті 19 Конституції України, згідно із якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, статтею 46 Конституції України закріплено конституційне право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Так, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII.

Частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05 листопада 1991 року), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до частини другої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Законом України № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-УІ, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.

У відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 № 213-УІІІ в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 01 січня 2015 року розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становить 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-УІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до частини тринадцятоїстатті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому доходить висновку, що внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року у справі № К/800/6054/15.

Крім того, при надані оцінки вказаним законодавчим обмеженням пенсійних виплат позивачу суд враховує, що виходячи із змісту статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй (пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року № 9).

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 та від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13.

Таким чином, в даній ситуації суд знаходить, що обмеження пенсійних виплат позивачу змінило його існуюче право на пенсійне забезпечення в бік звуження його змісту та обсягу, що не узгоджується із статтею 22 Конституції України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про період за який підлягають задоволенню позовні вимоги суд враховує межі позовних вимог та позицію Верховного Суду України висловлену у постанові від 01 березня 2016 року у справі № 161/20170/14-а, у зв'язку із чим застосуванню підлягає частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Виходячи з даної норми Закону перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців, при цьому у справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при поданні адміністративного позову в сумі 1102 грн. 40 коп. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок).

Керуючись статтями 8, 19, 22, 46, 68 Конституції України, статтями 6, 8- 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії з вислугу років згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

Зобов'язати Бахмацьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на 26 травня 2004 року), в розмірі 90 % від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій прокуратурою Чернігівської області від 03 лютого 2016 року № 1-109 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю від фактично отриманою та на належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1102 грн. 40 коп. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області.

Копії постанови не пізніше наступного дня надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І.Пархоменко