Рішення № 5792175, 11.06.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”04” червня 2009 року справа № 11/102

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ларєв”

00119, м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 11/2

Відповідач: Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1

16600, АДРЕСА_1

Про стягнення 22898,68 грн. заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Кобзаренко Т.В., довіреність б/н від 02.01.2009р.

Від Відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Ларєв” м. Київ подано позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення за договором поставки від 01.01.2008 р. заборгованості у сумі 22898,68 грн.Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 04.06.2009 р. представником позивача подано письмове доповнення до позовної заяви, в якому позивач фактично збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 38250,09 грн. заборгованості, в тому числі 12323,65 грн. основного боргу, 1 232,36 грн. неустойки за відмову від розрахунку за поставлений товар, 16636,92 грн. штрафу за порушення строків оплати, 1001,88 грн. збитків від інфляції, 154,04 грн. 3% річних та 6901,24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідачем у судовому засіданні 26.05.2009 р. надано письмові заперечення на позовну заяву, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 04.06.2009 р. відповідач не зявився, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином.

На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ “Ларєв” (Постачальник) та СПД ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки від 01.01.2008 р. (далі Договір), згідно умов якого Постачальник зобовязався постачати і передавати Покупцю певний товар у власність, а Покупець зобовязався приймати та реалізувати цей товар, а також своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору поставка товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця, в якому встановлюється найменування, кількість, адреса та строки поставки. Замовлення може містити і інші положення, які оформлюються за взаємною згодою сторін. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та направляється Постачальнику по факсу або особисто на розсуд Покупця. Копія замовлення підписується Постачальником та направляється до Покупця по факсу або передається особисто представнику Постачальника.

Відповідно до п.6.4 Договору оплата здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Договір, згідно п.10.1, набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р.

Якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії Договору не менш як за 30 календарних днів до запланованої дати припинення строку дії, Договір переукладають на наступний календарний рік на тих самих умовах чи строк дії цього Договору продовжують на строк, що буде визначений у відповідному Додатку до цього Договору (п.10.2 Договору).

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за Договором, а саме, здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується наданими позивачем (Постачальником) копіями видаткових накладних.

Відповідач, в порушення вимог Договору, оплату за поставлений товар здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі.

Позивачем надіслано відповідачу претензію від 23.02.2009 р. про оплату заборгованості за отриманий товар, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Так, заборгованість відповідача за Договором станом на 15.05.2009 р. становить 12323,65 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Позивач в позовній заяві та доповненні до неї заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків оплати в сумі 16636,92 грн. та неустойки за відмову від розрахунку за поставлений товар в сумі 1232,36 грн.

Відповідно до п.8.2 Договору у випадку порушення строків оплати Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 1 % від ціни товару, за кожний день прострочення.

Суд вважає, що за своєю правовою природою заявлений до стягнення позивачем штраф в розмірі 16636,92 грн. є пенею, яка підлягає задоволенню за рахунок позивача в повному розмірі.

Відповідно до п.8.6 Договору за відмову від розрахунку за поставлений товар, або відмову скласти (до 15 числа наступного місяця) Акт звірки розрахунків за поставлений товар Покупець зобовязаний сплатити неустойку у розмірі 10 % від ціни товару.

Суд вважає, що за своєю правовою природою заявлена до стягнення неустойка в розмірі 1232,36 грн. є штрафом, який підлягає задоволенню за розрахунком позивача в повному розмірі.

Разом з тим, позивач просить суд також стягнути з відповідача 6901,24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом та іншим актом цивільного законодавства.

В п. 6.5 Договору сторони погодили, що Покупець зобовязаний сплатити 2% від вартості поставленого товару за кожну добу від дня прострочки за користування чужими грошовими коштами, у разі коли Покупець скористувався відстрочкою платежу, передбаченою п.6.4 Договору.

Беручи до уваги те, що відповідач отримував від позивача товар для його подальшої реалізації з метою отримання прибутку, і не розрахувався з позивачем за отриманий товар, можна стверджувати, що відповідач дійсно користувався чужими грошовими коштами.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 6901,54 грн.

Крім того, враховуючи, що сума основного боргу за Договором не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого розрахунку, позивачем нараховано відповідачу за грудень 2008 р. по квітень 2009 р. збитки від інфляції в сумі 1001,88 грн. та 154,04 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що позивачем прострочено виконання грошового зобовязання, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3 % річних підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в „УкрСибБанк” м. Харків, МФО 351005, іден. Номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларєв” (04119, м. Київ, вул.. Сімї Хохлових, 11/2, р/р 2600810199001 в АБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 19479382) 38250,09 грн. боргу, в тому числі 12323,65 грн. основного боргу, 1 232,36 грн. штрафу, 16636,92 грн. пені, 1001,88 грн. інфляційних збитків, 154,04 грн. 3% річних та 6901,24 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 382,50 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларєв” (04119, м. Київ, вул.. Сімї Хохлових, 11/2, р/р 2600810199001 в АБ „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 19479382) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 153,51 грн. недоплаченого держмита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.06.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 09.06.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров

11.06.09