Вирок № 57920148, 26.05.2016, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/316/16-к

Провадження № 1-кп/581/29/16

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2016 року Липоводолинський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кузьмінського О.В.

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.

прокурора Ситника Р.Г.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016200210000088 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 сільської ради Липоводолинського району Сумської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

1). 16 квітня 2013 року вироком Липоводолинського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ст. 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

2). 18 лютого 2015 року вироком Липоводолинського районного суду Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-ох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим за вчинення умисного злочину, знову вчинив умисний злочин за наступних обставин: 9 квітня 2016 року близько 21.00 год. в господарстві, належному ОСОБА_3, яке знаходиться в с. Макіївське Липоводолинського району Сумської області по вул. Польовій, 10, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побутовому ґрунті виникла словесна суперечка, в ході якої останній діючи умисно та переслідуючи намір подальшого нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 підійшов до нього та коли відстань між ними склала близько 30 см., кулаком лівої руки наніс один удар в область носа ОСОБА_1, а після продовжував наносити удари руками та ногами в область обличчя потерпілому, внаслідок якого останній отримав травми у вигляді пошкодження в області носа, які у відповідності з висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав, але відмовився від дачі показань. Цивільний позов визнав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 вказав, що дійсно 9 квітня 2016 року перебував на території господарства ОСОБА_3, там також перебував і ОСОБА_2, але, посилаючись на інвалідність, погану пам'ять через перенесену травму голови, не памятає що саме сталося того дня між ним та обвинуваченим. Прийшов до тями лише в лікарні, де протягом 10 днів лікувався стаціонарно. Просив суворо покарати обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_4 дала свідчення про те, що під час суперечки між обвинуваченим та потерпілим присутня не була. Бачила як після приїзду швидкої допомоги лікарі та люди приводили до тями потерпілого. Бачила, що на його обличчі були ушкодження. Він перебував на лікуванні в лікарні. Пізніше ОСОБА_2 говорив їй, що це він побив потерпілого ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 дала свідчення, що в один весняний день, точну дату вказати не змогла, перебувала вдома в с. Макіївське Яснопільщанської сільської ради разом із співмешканцем ОСОБА_3 До них завітав ОСОБА_2, а потім прийшов ОСОБА_1 Між ними виникала суперечка, в ході якої ОСОБА_2 наносив удари по обличчю ОСОБА_1 руками та ногами, від чого у останнього пішла кров. Потім ОСОБА_2 витягнув його на веранду та продовжував побиття. Після цього потерпілого забрали до лікарні.

Свідок ОСОБА_3 показав, що того дня перебував вдома в с. Макіївське Яснопільщанської сільської ради разом зі співмешканкою ОСОБА_5 До них завітав ОСОБА_2, а потім прийшов ОСОБА_1 Між ними виникала суперечка, почалась бійка. Він залишив кімнату та вийшов до веранди. Бачив, як на веранді ОСОБА_2 наносив ногами удари в область обличчя ОСОБА_1 Викликав карету медичної допомоги, яка забрала ОСОБА_1

Крім того, вина ОСОБА_2 доводиться:

- висновком експерта №117 від 12 квітня 2016 року Роменського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 квітня 2016 року;

- висновком експерта №128 від 19 квітня 2016 року Роменського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи.

Таким чином, суд вважає, що факт скоєння обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення доведений повністю, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як завдання умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, що спричинило короткочасний розлад його здоровя.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує відсутність обставин, що помякшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання (рецидив злочину), ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин невеликої тяжкості), дані про особу ОСОБА_2, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, внаслідок нанесених тілесних ушкоджень потерпілий був змушений стаціонарно лікуватися в лікарні.

Із врахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді арешту на строк 5 місяців.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку за вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року, до призначеного покарання за цим вироком слід приєднати частину невідбутного покарання за попереднім вироком. Суд вважає за необхідне приєднати частину невідбутого покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 8 місяців.

На підставі ст. 71 КК України обвинуваченому слід остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий, а одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

На думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений прокурором Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 1570 грн. 47 коп., визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування не обирались.

Витрати, повязані із залученням експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 5 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 лютого 2015 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації (р/р 31415544700238, МФО 837013 ГУДКСУ у Сумській області, код 37654293, код доходів 24060300) грошові кошти в розмірі 1570 грн. 47 коп. за лікування потерпілого від злочину.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

На виконання вимог ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя О. В. Кузьмінський