Рішення № 57920026, 11.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3336/16

Головуючий у першій інстанції Фабіжевський С. А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Томашевській К.В..,

за участю: позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Котовський РВ ГУДМС України в Одеській області, Орган опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 травня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Котовський РВ ГУДМС України в Одеській області, Орган опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

Посилаючись на те, що 30.10.1999 року позивач та відповідач ОСОБА_5 уклали між собою шлюб. Від цих шлюбних стосунків у них народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, також за рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2014 року ОСОБА_3 було визнано батьком малолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Однак, у зв'язку із тим, що у позивача склалась інша сім'я, він став мешкати за іншою адресою у АДРЕСА_2, а його колишня дружина з дітьми залишились проживати у квартирі АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві приватної власності.

На данний час позивачу необхідне поліпшення власних житлових умов, а тому він звернувся до суду із вказаним позов та зазначив, що відповідачі не потребують надання їм іншого житла, оскільки ОСОБА_5 є спадкоємицею спадкового майна її померлої матері, у вигляді житлового будинку у с.Борщі Котовського району Одеської області.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 позов не визнала, стверджуючи, що в даній квартирі вона була зареєстрована ще до реєстрації шлюбу та після розірвання шлюбних відносин залишилась там проживати та зазначила, що на даний час іншого житла у неї та їх дітей немає, а тому просила відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також представники третіх осіб Котовського РВ ГУДМС України в Одеській області та Органу опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області не з'явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними судових повісток. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка зазначених осіб до апеляційного суду не перешкоджає подальшому розглядові справи та доступі їх до апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині викладення мотивувальної частини, з наступних підстав.

За правилами ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка з дітьми постійно проживає у спірній квартирі, які перестали бути членами сім'ї власника, але продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, мають такі ж права і обов'язки, як власник та члени його сім'ї; та позивачем не доведений факт відсутності відповідачів на спірній житловій площі більше ніж рік.

Однак повністю з такими висновками суду погодитись не можливо, оскільки мотивувальна частина рішення містить суперечливі судження.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Встановлено, що позивач та відповідачка ОСОБА_5 перебували у шлюбі з 1999 року по 2013 рік, від шлюбу мають двох дітей. У 1999 році відповідачка ОСОБА_5 у встановленому законом порядку вселилась та була зареєстрована у спірній квартирі в якості члена сім'ї власника, в подальшому у зазначеній квартирі були зареєстровані діти подружжя, народжені від шлюбу.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло: житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України). Права власника житлового будинку квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, передбачають право власника користуватися житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням визначеному відповідно до угоди з власником.

Згідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України та ч. 1 ст.156 ЖК України відповідач з дітьми, як члени сім'ї власника житла набули рівного з власником права користування спірною житловою площею.

Відповідно до ч. 4 ст.156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім'ї власника права користування займаним приміщенням. Водночас встановлено, що після розірвання шлюбу колишнє подружжя продовжувало мешкати разом у спірній квартирі, що підтверджено поясненням сторін.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення суду помилково послався на вимоги ст. ст. 71-72 ЖК України, які правовідносини сторін у справі не регулюють. Посилання на вказані статті та висновки суду з цього приводу підлягають виключенню із мотивувальної частини рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з вищенаведених у мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції доводів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати апеляційного суду,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 січня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Котовський РВ ГУДМС України в Одеській області, Орган опіки та піклування Котовської міської ради Одеської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації відмовити з інших правових підстав зазначених у мотивувальній частині рішення апеляційного суду.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

В.О.Панасенков

Р.Д.Громік