Ухвала суду № 57919487, 25.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4062/16

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - «Про визнання договору дарування недійсним», за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 січня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

31.12.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, по якому просить визнати недійсним договір дарування від 27.05.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно відчуження 22/100 частин будівлі АДРЕСА_1 з моменту його укладення, зобов'язати ОСОБА_3 повернути в натурі вказані частки будівлі, скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяження від 27.05.2015 року, поновити за ОСОБА_2 право власності на зазначені частки будівлі.

Одночасно, ОСОБА_2 надала до суду клопотання про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на вказані 22/100 частин будівлі під АДРЕСА_1 до винесення остаточного рішення по справі, обґрунтовуючи свою заяву тим, що їй стало відомо, що на сайті OLX.UA викладене оголошення про продаж приміщення по АДРЕСА_1. Відчуження приміщення на користь інших осіб унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, тобто повернення позивачу спірного нерухомого майна.

Ухвалою Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.01.2016 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

05.04.2016 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить скасувати вказану ухвалу районного суду, постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За правилами ч. 2 п. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Згідно до ст. 152 ЦПК України на будь-якій стадії розгляду справи позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним було залишено без руху у зв'язку з тим, що позивачкою не було додано до позовної заяви документу, що підтверджує повну сплату судового збору.

У той же день, питання про забезпечення позову розглянуто суддею одноособово та ухвалою у задоволенні клопотання про забезпечення було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що клопотання щодо забезпечення позову було розглянуто судом до вирішення питання про відкриття провадження у справі, що не відповідає положенням Глави 3 ЦПК України, якою визначені дії суду ( судді) після відкриття провадження у справі, тому це питання має вирішуватись після відкриття провадження.

У зв'язку з наведеним слід вважати, що оскаржувана ухвала суду є передчасною.

Отже, ухвалу районного суду про відмову у забезпеченні позову слід скасувати, а питання передати на новий розгляд відповідно до вимог закону.

При новому розгляді заяви про забезпечення позову, суду слід врахувати наведене, положення цивільно-процесуального закону та конкретні обставини справи, які пов'язані з вимогою позивача щодо права на нерухоме майно.

Колегія суддів нагадує, що суду також слід керуватись роз'ясненнями Верховного Суду України, наданими в п.4 Постанови Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», яким судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, суду першої інстанції під розгляду цього питання слід звернути увагу на роз'яснення, що містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

На підставі викладеного ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, питання про розгляд заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову слід направити на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 4 січня 2016 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

25.05.2016 року м. Одеса