Ухвала суду № 57919431, 25.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3002/16

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест» про визнання договору комісії удаваним та таким, що є договором купівлі-продажу майнових прав, а також про визнання майнового права на отримання у власність,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ТОВ «Терракс» ЛТД, третя особа ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест» про визнання договору комісії удаваним та таким, що є договором купівлі-продажу майнових прав, а також про визнання майнового права на отримання у власність, посилаючись на те, що 23 березня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Терракс» ЛТД був укладений договір комісії №69 на будівництво об'єкта нерухомості. У відповідності до вказаного договору ТОВ «Терракс» ЛТД зобов'язалось виконати доручення позивачки здійснивши всі фактичні та юридичні дії необхідні для будівництва об'єкта нерухомості сімейно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з метою передачі у власність ОСОБА_3 апартаментів №57, загальною площею 110,9 кв.м., розташованих на 6-му поверсі в 20-ти поверховій секції сімейно-оздоровчого комплексу. Строк реалізації доручення визначено п.4.1., 6.1. договору комісії №69, відповідно до якого до 25 грудня 2007 року відповідач зобов'язався ввести до експлуатації закінчений будівництвом сімейно-оздоровчий комплекс і впродовж 45-днів передати у власність апартаменти, які передбачені п.1.4. договору. Проте відповідач вказане зобов'язання по передачі апартаментів у власність позивача не виконав, будівництво не завершив, до експлуатації об'єкт нерухомості не введений. Також позивачка зазначила, що оскільки вона частково виконала свої зобов'язання по сплаті вартості апартаментів, а саме сплативши 338881,15 грн., що складає 82,36 % від загальної вартості договору, вона набула майнові права на апартаменти згідно п.1.4., 4.6. договору комісії №69.

Також в своєму позові стосовно вимог щодо удаваності договору комісії та визнання договору комісії договором купівлі-продажу майнових прав позивачка зазначила, що в договорі комісії відсутні істотні умови договору комісії, при цьому у договорі присутні ознаки договору купівлі-продажу майнових прав, оскільки первинна адреса будівництва, за якою було укладено договір та теперішня адреса будівництва не співпадають, це свідчить про не визнання з боку відповідача її права на отримання апартаментів. Також зазначила про неможливість зареєструвати майнове право та право власності після введення будинку в експлуатацію на підставі договору комісії.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача TOB «Терракс» ЛТД в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечував у повному обсязі.

Представник третьої особи ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія Укрспортбудінвест» в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Терракс» ЛТД, третя особа ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест» про визнання договору комісії удаваним та таким, що є договором купівлі-продажу майнових прав, а також про визнання майнового права на отримання у власність відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест», ОСОБА_3 , та її представник не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином (а.с. 103-104 т. 3).

Згідно із ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Зі змістом ст.. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 14 квітня 2010 року № 5848-V ТОВ «Терракс» ЛТД передано у довгострокову оренду, строком на 25 років, в тому числі на 5 років для завершення будівництва, земельну ділянку, площею 3,14 га, за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, для завершення будівництва та подальшої експлуатації сімейно-оздоровчого комплексу, організації та благоустрою території для відпочинку та оздоровлення (а.с.57-58 т.1).

Рішенням Одеської міської ради від 08 квітня 2011 року № 620-V внесені зміни у вказане рішення Одеської міської ради в частині уточнення адреси будівництва сімейно-оздоровчого комплексу, а саме: «АДРЕСА_2» - «АДРЕСА_1».(а.с.59-60).

Тобто, ТОВ «Терракс» ЛТД є замовником будівництва Сімейно-оздоровчого комплексу на АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та виступає комісіонером за укладеними договорами комісії.

Вказаний сімейно-оздоровчий комплекс передано в іпотеку ТОВ «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест».(а.с.16-17 т.3)

За договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Реалізація доручення комітента за укладеними договорами комісії здійснюється комісіонером шляхом укладання з відповідними організаціями та підприємствами договорів на проведення будівельних та інших робіт, необхідних для спорудження об'єкта нерухомості та вводу його до експлуатації та передачі апартаментів від комісіонера комітенту у власність.

Відповідно до договору комісії №69 від 23 березня 2005р. комісіонер в особі ТОВ «Терракс» ЛТД зобов'язувався за плату та в тому числі за рахунок комітента в особі ОСОБА_3, здійснити усі фактичні та юридичні дії, необхідні для будівництва об'єкта нерухомості сімейно - оздоровчого комплексу цілорічної дії, розташованого на АДРЕСА_2, АДРЕСА_1. Зазначений договір було укладено з ціллю передачі у власність комітенту, в особі ОСОБА_3, частини вказаного об'єкта нерухомості, а саме апартаментів за будівельним №57 загальною площею 110,9 кв.м., розташованих на 6 поверсі 20-ти поверхової секції сімейно - оздоровчого комплексу, за що комітент сплачує комісіонеру комісійну плату, що складає 0,5 % від загальної ціни договору.

Порядок розрахунків за вказаним договором зазначений у додатку №2 до вказаного договору, який є невід'ємною його частиною. Відповідно додатку №2 до вказаного договору до 25 червня 2007р. комітент мав здійснити оплату 95% вартості ціни договору та комісійної плати на розрахунковий рахунок, зазначений у договорі, 5% комітент зобов'язувався сплатити при передачі документів, необхідних для оформлення права власності на апартаменти. Зобов'язання позивача щодо сплати 95% вартості ціни договору та комісійної плати було виконано частково, що також було підтверджено позивачем.

Згідно п.1.6. Договору правовідносини сторін за цим договором регулюються правила договору комісії, про надання послуг, якщо інше умови не встановлені за згодою сторін. Правила договору про сумісну діяльність, договору управління майном, закон України «Про інвестиційну діяльність», інші нормативно-правові акти у сфері інвестиційної діяльності до даного договору не застосовуються.

Зі змістом, умовами та правовими наслідками договору позивачка була ознайомлена та згодна, про що свідчить її підпис на кожній сторінці договору комісії (а.с.10-14).

У відповідності до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Всім цим умовам відповідає і договір комісії.

Згідно п. 1.1. договору комісії «Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента, за плату і за його рахунок здійснити від свого імені всі фактичні і юридичні дії (угоди), необхідні для будівництва об'єкта нерухомості сімейно-оздоровчого комплексу цілорічної дії, розташованого в прибережній зоні в районі 8-й станції Великого Фонтану в місті Одесі, пров. Морський, 2 з метою передачі у власність Комітенту частини зазначеного об'єкта - апартаментів, передбачених п.1.4 цього договору». Згідно ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно п. 1.2. реалізація доручення Комітента за даним договором здійснюється Комісіонером шляхом укладення з відповідними організаціями та підприємствами договорів на проведення будівельних та інших робіт, необхідних для спорудження об'єкта нерухомості та введення його в експлуатацію, і передачі апартаментів Комітенту у власність, а також здійснення контролю над виконанням робіт з будівництва об'єкта нерухомості. П.1.3. договору вказує, що виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договори на проведення будівельних та інших робіт, необхідних для спорудження об'єкта нерухомості з третіми особами.

У відповідності до п.1.4. договору комісії, по виконанню даного договору Комітент стає власником апартаментів, що є предметом цього договору. В свою чергу Комітент, у відповідності до умов договору, у будь-який час може відмовитись від подальшої дії договору з відшкодуванням йому Комісіонером всіх внесених за договором сум, за вирахуванням комісійної винагороди, банківських витрат, та витрат пов'язаних з обслуговуванням апартаментів. Зазначені умови договору також повністю кореспондують зі ст. 1013 ЦК України, яка зазначає, що Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії. Також комітент має право вимагати від Комісіонера відступлення права вимоги до особи, з якою Комісіонер уклав договір на виконання цього договору комісії, у разі порушення умов договору з Комісіонером третьою особою. Окрім вищевказаних прав, та як зазначалося вище, Комітент після закінчення будівництва та введення об'єкту до експлуатації має беззаперечне право отримати у власність апартаменти згідно інших умов договору та вимагати усунення недоліків у цих апартаментах, отримувати інформацію о ході будівництва, оглянути побудовані апартаменти, та вимагати від Комісіонера виконання останнім інших умов договору, за умови виконання комітентом своїх зобов'язань за договором.

Тобто, в даному випадку, договір комісії хоча і є змішаним договором, проте за своєю суттю є договором про надання послуг чи посередницьким договором, який породжує у суб'єкта зобов'язальне право вимагати від іншої особи (комісіонера) надання (передачі) речі після її виготовлення (створення). Також умовами цих договорів зазначено, що комітент після закінчення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію має беззаперечне право отримати у власність апартаменти згідно з іншими умовами договору та вимагати усунення недоліків у цих апартаментах, отримувати інформацію про хід будівництва, оглянути побудовані апартаменти, вимагати від комісіонера виконання останнім інших умов договору, за умови виконання комітетом своїх зобов'язань за договором.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_3 про визнання договору комісії удаваним та таким, що є договором купівлі-продажу майнових прав, а також про визнання майнового права на отримання у власність, суд першої інстанції виходив з того, що 23 березня 2005р., між ОСОБА_3 (комітент) та відповідачем ТОВ «Терракс» ЛТД (комісіонер) укладено договір комісії №69 на будівництво об'єкта нерухомості з Додатками до нього №1,№2,№3., згідно якого відповідач зобов'язався здійснити всі необхідні дії для будівництва об'єкта нерухомості Сімейно-оздоровчого комплексу, розташованого в прибережній зоні в районі АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 з метою передачі у власність ОСОБА_3 апартаментів під будівельним номером №57 (2 під'їзд) заг. пл.110,9 кв.м., розташованих на 9 поверсі в 20-типоверховій секції.

Згідно договору комісії відповідач зобов'язався передати об'єкт нерухомості до 25.12.2007р.(п.4.1.,6.1.) до настання якого відповідач зобов'язався здати будинок в експлуатацію і протягом 45 днів з моменту введення будинку в експлуатацію передати у власність.

Згідно додатку №2 позивач сплатила за договором грошову суму у розмірі 338 881,15 грн., що також підтверджується довідкою ТОВ «Терракс» ЛТД, тобто за договором кошти сплачені не у повному обсязі (а.с.9 т.3).

Згідно ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Зазначена норма не містить жодних обмежень щодо сфери застосування договорів комісії.

Також при зверненні позивачки з заявою до відповідача від 31.07.2015р. по внесення змін до договору комісії №69 на будівництво об'єкта нерухомості щодо зміну адреси будівництва свідчить про її згоду на укладений між ними саме договору комісії.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 про те, що суд не врахував, що укладений договір, який відповідач назвав договором комісії на будівництво об'єкта нерухомості фактично є договором купівлі-продажу майнових прав, зокрема, з тих підстав, що в договорі відсутні істотні умови договору комісії, передбачені ч. 3 ст. 1012 ЦК України, згідно якої істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Терракс» ЛТД був укладений саме договір комісії, зі змістом якого позивачка була ознайомлена та згодна, про що свідчить її підпис, також позивачка сплатила за договором комісії грошові кошти не в повному обсязі, крім того позивачка зверталася до відповідача з заявою по внесення змін до договору комісії відносно зміни адреси будівництва, що свідчить про її згоду на укладений між сторонами саме договір комісії.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Н.В. Ісаєва