Вирок № 57918041, 19.04.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/2623/15-к

провадження № 1-кп/488/53/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016 року

Корабельний районний суд міста Миколаєва в складі колегії суддів:

головуючого судді Головіної Т.М.,

суддів: Кутурланової О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарях Гура В.В., Коваль А.А., Тютюнник А.С.,

за участю прокурорів Малюк А.В., Чуйкова К.Е.

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєві матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом відносно,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 25.07.2002 року Апеляційним судом Миколаївської області за п.п. «е», «ж», «і» ст. 93 КК України до 14 років позбавлення волі, звільнений 03.03.2014 року на підставі ст. 81 КК України Запорізьким районним судом Запорізької області ухвалою від 21.02.2014 року умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 9 місяців 21 день,-

за ч.2 ст.15 та п.п.1,13 ч.2 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11.04.2015 року близько 17:50 год. ОСОБА_4, будучи раніше засудженим за навмисне вбивство, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, прибув за гаражі, розташовані у дворі багатоповерхових будинків №107 та №109, що по вул. Ленінградській в м. Миколаєві, де на той час потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої разом із знайомою обвинуваченого ОСОБА_7 В ході розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла словесна сварка, в хід якої з метою заспокоїти обвинуваченого намагалися втрутитися потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на що ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілими, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_5, утримуючи в правій руці наявний при ньому ніж, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_5, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя - у вигляді проникаючої колото - різаної рани черевної порожнини з пошкодженням 12-ти палої кишки. В результаті отриманого ножового поранення потерпілий ОСОБА_5 став падати на землю, під час чого ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії та бажаючи настання смерті ОСОБА_5, тим же ножем наніс один удар в область шиї потерпілого, завдавши різану рану шиї, яка відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоровя.

Під час завдання ОСОБА_4 ножового поранення шиї ОСОБА_5, потерпілий ОСОБА_6, намагаючись припинити його дії, почав відтягувати ОСОБА_4 за корпус ззаду від ОСОБА_5, на що обвинувачений, продовжуючи свої злочинні дії, передбачаючи та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6, наявним у нього в правій руці ножем наніс один удар в область живота потерпілому, в результаті чого спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді проникаючої рани черевної порожнини з пошкодженням поперечно ободочної кишки із внутрішньочеревною кровотечею, та тим же ножем наніс один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, за ознакою короткочасного розладу здоровя у вигляді колото різаної рани грудної клітини без проникнення в черевну порожнину.

ОСОБА_4 вчинив всі дії, які вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння смерті потерпілих, однак злочин не було доведено до кінця з певних зовнішніх обставин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було вчасно надано медичну допомогу та доставлено до Жовтневої центральної районної лікарні м. Миколаєва.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав частково, суду пояснив, що 11.04.2015 року за гаражами він домовився зустрітися із ОСОБА_7; в цей день він вжив десь 250 грамів горілки. До пригоди він мешкав разом із ОСОБА_7, яка стала його виганяти, при цьому вона залишилася йому винною грошові кошти. Там також знаходилися потерпілі. В ході розмови ОСОБА_7 почала вести себе хамовито, грубиянила йому. У їх розмову стали втручатися потерпілі, вимагали припинити розмову з ОСОБА_7, погрожували йому розправою, ображали та смикали його за одяг. Він намагався залишити їх, але був зажатий між потерпілими. Він злякався за своє життя, бо ОСОБА_5 почав на нього кидатися, ОСОБА_6 став смикати його за куртку, намагався завалити його на землю; потерпілі були готові розірвати його, стали його бити. ОСОБА_5 першим наніс йому удар кулаком в обличчя. ОСОБА_6 наніс ззаду удар в голову, потім ухватив його рукою за шию ззаду та став валити на себе, почав викручувати руки, він намагався вирватися. Вони били його по голові і тулубу обидва, хто конкретно та скільки ударів йому наніс, він не знає. У цей час, він дістав з кишені ніж, яким став не усвідомлено розмахувати, намагаючись вирватися, внаслідок чого і могли бути заподіяні удари потерпілим ножем. Під час цієї сварки, неподалік, на відстані декількох метрів були якісь люди, 2-3 особи. Він (обвинувачений) вважає, що це були люди ОСОБА_7, яких вона підмовила, щоб ті розправилися із ним. Він почав уходити, бо вказані особи разом із потерпілими його оточили, стали його переслідувати, кидали камінням в нього, наздогнали, повалили на землю та почали бити. Вважає, що потерпілі його оговорюють, бо намагаються уникнути відповідальності, оскільки невідомі йому особи, серед яких був ОСОБА_6, які його переслідували, ледь його не вбили під час побиття, ОСОБА_6 його також бив руками та ногами. Вину визнає частково, бо наміру позбавити життя потерпілих або умисно завдати їм тілесні ушкодження у нього не було; його дії були вчинені внаслідок самозахисту, він намагався захистити своє життя від протиправного посягання потерпілих; не оспорює, що саме ним були нанесені потерпілим тілесні ушкодження, зафіксовані висновками судово-медичних експертиз, однак удару ножем в шию ОСОБА_5 наніс не він, бо ОСОБА_5, скоріш за все, не побачивши ніж, сам на нього напоровся, коли стрибав на нього (обвинуваченого). До пригоди з потерпілими вони були знайомі на протязі місяців 4-х; ті приходили до них з ОСОБА_7 в гості, конфліктів не було.

Незважаючи на часткове визнання провини обвинуваченим ОСОБА_4, його вина в інкримінованому за ч.2 ст.15 та п.п.1,13 ч.2 ст.115 КК України обвинуваченні повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів - показаннями потерпілих та свідків:

потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що з обвинуваченим якийсь час вони були сусідами, мешкали близько 2-х місяців на одному поверсі, відносини були нормальними. 11.04.2015 року вони сиділи за гаражами разом із ОСОБА_6 святкували Пасху, випивали самогон. Прийшла ОСОБА_7, вона була на костилях; підійшов обвинувачений, він був напідпитку та агресивно налаштований, став між ним і ОСОБА_6 та почав з'ясовувати відносини із ОСОБА_7. Він (потерпілий) встав, оскільки ОСОБА_4 зробив до нього пару кроків, він взагалі так і не зрозумів, що хотів від нього обвинувачений, обвинувачений висловлював на їх адресу з ОСОБА_6 погрози розправою, лаявся матом, після чого раптово наніс йому удар ножем в живіт, хлинула кров, він впав на бік і більше нічого не пам'ятає, у тому числі удару обвинуваченим йому ножем в шию. Вважає, що обвинувачений його міг вбити, якби не своєчасна лікарська допомога; лікарі були здивовані, що він вижив із такими травмами;

потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що з ОСОБА_4 вони були знайомі наглядно, він (потерпілий) приходив до нього в гості, відносини були нормальні.11.04.2015 року вони за гаражами пили самогон із ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Підійшов ОСОБА_4 та почав сваритися із ОСОБА_7, він був дуже агресивно налаштований. ОСОБА_5 сидів на каністрі, піднявся, мабуть хотів втрутитися та заспокоїти ОСОБА_4, той сказав йому матом, щоб він не ліз, пригрозивши всім розправою, повернувшись до ОСОБА_5 обличчям та опинившись до нього (ОСОБА_6) спиною. Він побачив, як обвинувачений дістав з задньої кишені штанів ніж, після чого ОСОБА_5 став осідати на каністру. Після цього він побачив, як обвинувачений лівою рукою тримає ОСОБА_5 за праву частину голови, а правою рукою ножем ріже шию. Він піднявся з дивану та почав відтягувати обвинуваченого зі спини за корпус на себе від ОСОБА_5, на що обвинувачений розвернувся до нього та наніс йому удар ножем в праву частину живота та відразу - удар ножем у груди зліва. Він не бачив, як обвинувачений наніс ОСОБА_5 удар ножем в живіт. Він почав наздоганяти обвинуваченого, коли той став тікати; збив його з ніг та штовхнув, той впав на землю, він наступив йому коліном на руку, в якій був ніж та вибив його, може він і вдарив обвинуваченого пару разів; після цього він пішов, поряд з обвинуваченим залишилися свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8;

свідок ОСОБА_9 суду показала, що потерпілий ОСОБА_9 - її брат, вона є фельдшеркою швидкої допомоги. 11.04.2015 року, коли була вдома, почула крики сусідів, що її брата вбивають. Вона вийшла з будинку, ОСОБА_9 йшов їй на зустріч, руками тримався за живіт, вона підняла футболку та побачила різану рану живота довжиною 8-10 см, висіли кішки. Він наказав їй бігти за гаражі, що ОСОБА_5 погано. За гаражами в калюжі крові лежав на землі ОСОБА_5 без свідомості, у нього була різана рана горла довжиною до 5-8 см та кровотеча з брюшної полості. Вона стала надавати йому медичну допомогу, зупиняла кровотечу з живота ганчірками, придавивши їх поясом;

свідок ОСОБА_10 суду показав, що 11.04.2015 року десь з восьмої години ранку він випивав з потерпілими за гаражами, приблизно об 11-ї години він пішов додому спати. Коли прокинувся та вийшов на вулицю, зустрів ОСОБА_7, яка повідомила, що за гаражами порізали хлопців. Поряд із під'їздом на лавці сидів ОСОБА_9, тримався руками за бік, у нього кровоточило з живота, казав, що його порізали. За гаражами він побачив на землі ОСОБА_5, той хрипів та був без свідомості, він викликав швидку допомогу;

свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що обвинувачений є її братом; що він мешкав із ОСОБА_7 за проханням останньої, він їй допомагав, у неї була зламана нога. За два дні до Пасхи він переїхав до неї, бо з ОСОБА_7 у них виник конфлікт, вона відмовлялась повертати йому грошові кошти, які була винна. 11.04.2015 року ОСОБА_4 випивав, він уходив з роботи, тому виставляв там магарич. Надалі їй повідомили, що брат в реанімації; від нього вона дізналася, що його побили, кидали в нього камінням, що він порізав когось під час сварки;

свідок ОСОБА_12 - голова правління Миколаївського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації Рух в підтримку колишніх в'язнів України Подолання суду показав, що обвинувачений є членом Правління їхньої організації, може його охарактеризувати, як спокійну, врівноважену людину;

свідок ОСОБА_13 суду показала, що 11.04.2015 року вони із свідком ОСОБА_14 з автомобіля бачили, як ОСОБА_8 та ОСОБА_6 намагалися вибити з рук обвинуваченого ніж. Той був п'яний та вів себе неадекватно, він не віддавав ніж, чинив опір та намагався звільнитися. Вони вийшли з машини. Обвинувачений лежав на спині на землі, один з чоловіків сидів на ньому зверху, другий держав за руки та намагався забрати ніж, вони його били руками і ногами по обличчю за те, що останній порізав двох осіб ножем. Вона перевіряла у нього пульс, він дихав та був живий. Підійшов ОСОБА_6 та розповів, що обвинувачений вдарив його ножем в живіт, підняв футболку, вона побачила на животі ножове поранення, з рани були видні внутрішні органи;

свідок ОСОБА_14 суду показав, що 11.04.2015 року на автомобілі вони їхали з ОСОБА_13, коли поряд із дорогою по вул.Ленінградській побачили бійку. Троє осіб наздоганяли обвинуваченого, збили його з ніг та почали бити, один був в стороні від них. Він хотів захистити обвинуваченого. ОСОБА_15 особи повідомили, що обвинувачени порізав двох чоловіків. У ОСОБА_6 він побачив окровавлений одяг, той тримався руками за живіт. В руках в обвинуваченого був ніж, він зміг його вирвати, коли той був майже без тями;

свідок ОСОБА_16 суду показав, що 11.04.2015 року зранку він випивав з потерпілими за гаражами. Потім спав вдома, близько 17-ї години його розбудила мати та повідомила, що потерпілих хтось порізав;

свідок ОСОБА_17 суду показала, що 11.04.2015 року близько 15-ї години палила з потерпілими та ОСОБА_7 за гаражами, ті випивали. Підійшов обвинувачений, він був напідпитку, почав розмовляти з ОСОБА_7, між ними відбулась сварка; вона відійшла, бо їй подзвонили. Коли повернулася, потерпілі були в крові, у ОСОБА_5 окровавлене горло, він лежав на землі, обвинувачений почав відразу уходити в сторону з ножем в руках. Неподалік проходили ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які побігли за обвинуваченим;

свідок ОСОБА_8 суду показав, що 11.04.2015 року він йшов зі свідком ОСОБА_6 зі сторони каналу по вул.Ленінградській в бік пр.Октябрського, почули позаду крики - тримай його; побачили обвинуваченого та побігли за ним, вони його наздогнали, потерпілий ОСОБА_6 збив обвинуваченого з ніг. Під'їхав автомобіль таксі, вийшли якісь люди і вони пішли; він (свідок) не бачив, щоб обвинуваченого хтось бив.

Вина обвинуваченого також підтверджується:

даними рапорту Корабельного РВ Миколаївського МУ УМВСУ в Миколаївській області щодо повідомлення по телефону про бійку, яка відбулась 11.04.2015 року о 18-ї години біля будинку №107 по вул.Ленінградській м.Миколаїв;

даними протоколу огляду місця події від 11.04.2015 року з таблицею зображень - земельної ділянки, розташованої з правого боку від будинку №107 по вул.Ленінградській м.Миколаєва, під час огляду якої на проїзній частині з в'їзду в двори будинків №107,109 виявлена калюжа та краплі рідини бурого кольору, розбиті окуляри та ніж довжиною 22 см; в 100 м від даної ділянки з боку будинку №107 біля підсобних приміщень - калюжа рідини бурого кольору, чоловічий капелюх; біля дитячого майданчику- краплі рідини бурого кольору; вилучено три змиви речовини бурого кольору, фрагмент паперу зі слідом речовини бурого кольору, окуляри, чоловічий капелюх;

оглянутими у судовому засіданні предметами одягу, добровільно виданими потерпілим ОСОБА_6 - чоловічої куртки чорного кольору із шкірозамінника, з лівого боку якої в районі ділянки грудей знаходиться проникаючий наскрізний отвір розміром 3 см; з лівого боку в нижній частині куртки в районі поясу - наскрізний отвір розміром 3 см; чоловічої футболки зі змійкою з короткими рукавами синьо-білого кольору, з лівого боку якої в районі ділянки грудей мається проникаючий наскрізний отвір розміром 3 см; з лівого боку в нижній частині в районі поясу - наскрізний отвір розміром 3 см; чоловічі джинсові брюки з плямами речовини бурого кольору; та даними протоколу огляду предметів від 13.04.2015 року, відповідно до якого зазначені предмети одягу оглянуті слідчим в ході досудового розслідування, в ході якого, поміж встановлених судом під час огляду вищезазначених пошкоджень, також зафіксовано перебування куртки на момент огляду в вологому стані та її просякнення не встановленою речовиною та просякнення тканини футболки в нижній частині речовиною бурого кольору;

даними протоколу огляду предметів від 13.04.2015 року, добровільно виданими потерпілим ОСОБА_5, відповідно до якого оглянуті: чоловічий светр з довгими рукавами чорного кольору, з правого боку якого з переду в районі ділянки живота мається проникаючий наскрізний отвір розміром 2 см, на момент огляду перебуває в вологому стані, просякнутий не встановленою речовиною; чоловіча футболка з короткими рукавами сірого кольору, з правого боку якої з переду в районі ділянки живота мається проникаючий наскрізний отвір розміром 2 см, просякнута в нижній частині речовиною бурого кольору; сорочка сіро-білого кольору, з правого боку якої з переду в районі ділянки живота мається проникаючий наскрізний отвір розміром 2 см, просякнута з правого боку речовиною бурого кольору; джинсова куртка синього кольору з коміром, просякнута з правого боку речовиною бурого кольору; чоловічі джинсові брюки із розташованими по свій площині тканини плямами речовини бурого кольору; оглянутим у судовому засіданні вилученим при огляді місця події ножем, який складається з клинка, фіксатора та руків'я, який, як повідомив обвинувачений, схожий на належний йому ніж, яким потерпілим були завдані тілесні ушкодження;

висновком судово - медичної експертизи №105 від 27.05.2015 року, відповідно до якої потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани черевної порожнини з пошкодженням поперечно - ободочної кишки із внутрішньочеревною кровотечею, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, а також тілесні ушкодження у вигляді колото різаної рани грудної клітини без проникнення в черевну порожнину, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя; дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії якогось колючо-ріжучого предмету, можливо клинка ножа у строк та за обставин, вказаних в постанові; будь-яких пошкоджень, характерних для боротьби та самооборони, які б свідчили про фізичний супротив під час посягання на життя та здоров'я потерпілого, не виявлено; після заподіяння тілесних пошкоджені потерпілий міг самостійно пересуватися та вчиняти самостійні активні дії у проміжок декількох годин;

висновком судово - медичної експертизи №107 від 26.05.2015 року, відповідно до якої потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото - різаної рани черевної порожнини з пошкодженням 12-ти палої кишки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя; дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії якогось колючо-ріжучого предмету, можливо клинка ножа у строк та за обставин, вказаних в постанові; будь-яких пошкоджень, характерних для боротьби та самооборони, не виявлено;

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 09.06.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та оглянутим судом відеозаписом даної слідчої дії, в ході якого останній розповів і показав де, як і за яких обставин обвинуваченим йому та потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження;

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08.06.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та оглянутим судом відеозаписом даної слідчої дії, в ході якого останній розповів і показав де, як і за яких обставин відбулася пригода, як обвинуваченим йому були заподіяні тілесні ушкодження;

висновком судово- медичної експертизи речових доказів №309 від 20.04.2015 року, відповідно до якої кров ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти А ізосерологічної системи АВО;

висновком судово- медичної експертизи речових доказів №308 від 20.04.2015 року, відповідно до якої кров ОСОБА_5 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти А і анти- В ізосерологічної системи АВО;

висновком судово- медичної експертизи речових доказів №310 від 22.04.2015 року, відповідно до якої кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти А і анти- В ізосерологічної системи АВО;

висновком судово- медичної експертизи речових доказів №312 від 13.05.2015 року, відповідно до якої на вилучених у потерпілого ОСОБА_5 речах, а саме - футболці і сорочці знайдена кров людини групи О з ізогемаглютиніном анти А і анти- В ізосерологічної системи АВО, походження якої не виключається від ОСОБА_5 і ОСОБА_4 і виключається від ОСОБА_6 На джемпері, куртці та штанах знайдена кров людини при серологічному дослідженні якої виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливість походження крові від особи групи О з ізогемаглютиніном анти А і анти- В, у тому числі ОСОБА_5 і ОСОБА_6;

висновком судово- медичної експертизи речових доказів №311 від 12.05.2015 року, відповідно до якої на вилучених у потерпілого ОСОБА_6 речах, а саме - футболці, брюках, піджаку знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени В і Н, а на футболці, піджаку сумісно з ізогемаглютиніном анти А системи АВО, походження якої не виключається від особи групи В з ізогемаглютиніном анти А з супутнім антигеном Н, у тому числі від ОСОБА_6 ОСОБА_8 серологічного дослідження не виключають можливість змішування крові в плямах на речових доказах та походження її від осіб з групами В з ізогемаглютиніном анти А, як з супутнім антигеном Н так і без нього і О з ізогемаглютиніном анти А, анти-В, у тому числі від ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ОСОБА_4;

висновком судово- медичної експертизи речових доказів №313 від 14.05.2015 року, відповідно до якої, на вилучених в ході огляду місця події 11.04.2015 року речових доказах - на двох фрагментах марлі (змивах) знайдена кров людини групи О з ізогемаглютиніном анти -А і анти- В ізосерологічної системи АВО, походження якої не виключається від ОСОБА_5, ОСОБА_4 і виключається від ОСОБА_6 На фрагменті марлі (змиві), фрагменті паперу знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і Н сумісно з ізогемаглютиніном анти -В системи АВО; походження крові не виключається від особи групи А з ізогемаглютиніном анти -В з супутнім антигеном ОСОБА_15 серологічного дослідження не виключають можливість змішування крові в плямах на речових доказах та походження її від осіб з групами А з ізогемаглютиніном анти В, як з супутнім антигеном Н так і без нього і О з ізогемаглютиніном анти -А, анти-В;

висновком судово-медичної експертизи ножа №87/ц від 30.04.2015 року, відповідно до якої на кухонному ножі, вилученому в ході огляду місця події 11.04.2015 року знайдена кров людини, статеву приналежність якої встановити не вдалося із-за відсутності лейкоцитів в препаратах, при серологічному дослідженні виявлені антигени В і Н системи АВО, походження яких не виключається від особи, в групову приналежність якої вони входять, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 Однак не можна категорично виключити походження антигену Н за рахунок домішку крові потерпілого ОСОБА_5 і підозрюваного ОСОБА_4;

висновком судової комплексної дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертизи холодної зброї № 611/470/612 від 05.06.2015 року, відповідно до якої на ножі, вилученому в ході огляду місця події 11.04.2015 року виявлено сліди папілярних узорів, не придатних для ідентифікації. В змивах з леза та руків'я ножа, цитологічній витяжці виявлено кров людини та клітини з ядрами. Генетичні ознаки крові та клітин у цитологічній витяжці збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Генетичні ознаки клітин з домішкою крові людини у змиві з леза ножа є змішаними та містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Предмет, наданий на експертизу, є складним ножем господарсько-побутового призначення, до категорії холодної зброї не відноситься;

висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №466 від 11.06.2015 року, який в ході судового розгляду був роз'яснений судовим експертом ОСОБА_18 щодо існування у висновку механічної помилки, виниклої при наборі тексту експертизи, відповідно до якої на експертизу надані предмети одягу потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та вилучені під час огляду місця події - три фрагменти марлі (змиви) та фрагмент паперу, з яких зроблено додаткові вирізки залишку речовини, які поміщені в пробірки. Генетичні ознаки крові в імунологічних об'єктах: на футболці, сорочці, кофті, джинсовій куртці, джинсових штанах (одяг потерпілого ОСОБА_5) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5 і не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4, тобто походження крові в зазначених об'єктах від ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виключається. Генетичні ознаки крові в імунологічних об'єктах: на футболці, брюках, піджаку (одяг ОСОБА_6) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 і не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тобто походження крові в зазначених об'єктах від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виключається. Генетичні ознаки крові в імунологічних об'єктах на фрагментах марлі зі змивами під №9/1,2 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 і не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тобто походження крові в зазначених об'єктах від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виключається. Генетичні ознаки крові в імунологічному об'єкті на фрагментах марлі зі змивами під №10 збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі, тобто походження крові в зазначеному об'єкті від ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виключається;

висновком судово-медичної експертизи №104 від 25.05.2015 року, відповідно до якої у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден, гематом обличчя та волосяної частини голови, перелом кісток носу, ЗЧМТ, струс головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Зафіксоване перебування ОСОБА_4 у стані середнього ступеню алкогольного сп'яніння.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 приходить до наступних висновків:

суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим у стані необхідної оборони та критично відноситься до його показань з цього приводу відносно того, що потерпілі, втрутившись у його розмову із ОСОБА_7, погрожували йому розправою, напали на нього; що ОСОБА_5 на нього кидався, а ОСОБА_6 намагався завалити його на землю; що ОСОБА_5 першим наніс йому удар кулаком по обличчю, а ОСОБА_6 - ззаду удар в голову; що потерпілі били його по голові і тулубу обидва, оскільки дані фактичні обставини не знайшли свого підтвердження протягом розгляду справи в суді, а такі показання обвинуваченого спростовуються показаннями самих потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, яким суд вірить, бо вони, на відміну від показань обвинуваченого, є логічними, послідовними та стабільними, повністю узгоджуються між собою та узгоджуються з проведеним за їх участі слідчим експериментом, є непротиречивими та нічим не спростованими, які навпаки підтверджуються сукупністю доказів по справі - висновками експертиз: судово - медичних, судово-медичних речових доказів, судової молекулярно-генетичної, судово-медичної експертизи ножа та судової комплексної дактилоскопічної та молокулярно-генетичної експертизи холодної зброї. Підстав оговорювати обвинуваченого, враховуючи нормальні, сусідські відносини між сторонами до маючих місце подій, суд вважає у потерпілих не було.

У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне покласти у підставу вироку показання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо відсутності з їх боку погроз розправою до обвинуваченого, їх нападу на обвинуваченого та його побиття.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого в цій частині, бо вони є нелогічними та суперечливими. Так, обвинувачений стверджує про те, що потерпілі продовжили його бити, наносячи чисельні удари по голові і тулубу після того, як ОСОБА_6 став його за шию ззаду валити на себе та викручувати руки, а він намагався вирватися, коли і дістав з кишені ніж. Однак, як було встановлено у судовому засіданні з показань потерпілих та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_17, підстав невірити яким у суду немає, потерпілий ОСОБА_5, якому першому обвинуваченим було нанесене ножове поранення в живіт, після заподіяної травми втратив свідомість і взагалі ніяких дій з його боку більше вчинено не було. Саме після цього обвинуваченим були заподіяні інші тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_9.

Суд також критично відноситься до стверджень обвинуваченого щодо ненавмисного заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, а саме - застосування задля захисту свого життя та самооборони ножа, яким він начебто неусвідомлено розмахував, намагаючись вирватися, внаслідок чого і могли бути заподіяні удари потерпілим ножем, а також щодо самостійного наскочення ОСОБА_5 на ніж, коли той стрибав на нього (обвинуваченого), внаслідок чого йому і була заподіяна різана рана шиї, вважаючи їх неспроможними та нелогічними взагалі, які повністю спростовуються висновками судово-медичних експертиз відносно потерпілих в частині характеру та розміру маючих місце проникаючих поранень у потерпілих. Так, згідно судово-медичних висновків №105 від 27.05.2015 року та №107 від 26.05.2015 року, у потерпілого ОСОБА_9 в області черевної стінки має місце рана до 3-х см з проникненням в черевну порожнину, в області грудної клітини - колото-різана рана до 4-х см з загостреними краями; у потерпілого ОСОБА_5 в області передньої черевної стінки - рана до 3-х см з проникненням в черевну порожнину, в області передньої поверхні шиї в поперечному напрямку рана до 5-ти см з загостреними зяючими краями. Висновками даних експертиз також встановлено, що будь-яких пошкоджень, характерних для боротьби та самооборони, які б свідчили про фізичний супротив під час посягання на життя та здоров'я потерпілих, не виявлено. ОСОБА_15 версія обвинуваченого також спростовується показаннями самих потерпілих в частині умисного завдання обвинуваченим ножових поранень, які суд порахував достовірними і об'єктивними та поклав у підставу свого рішення.

Не приймає до уваги також суд твердження обвинуваченого, що потерпілі його оговорюють, бо намагаються уникнути відповідальності, оскільки невідомі йому особи, в числі яких був і потерпілий ОСОБА_9, ледь його не вбили після заподіяння ним ножових поранень потерпілим, бо, як встановлено у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_5 взагалі після заподіяного йому тілесного ушкодження в область живота втратив свідомість, а потерпілим ОСОБА_9, після того, як ним поряд з іншими особами ОСОБА_4 був наздогнаний, могли бути завдані поряд із іншими обвинуваченому удари ногами, про що потерпілий і сам не заперечує, однак такі його дії мали місце після заподіяних обвинуваченим потерпілим тяжких тілесних ушкоджень ножем, та були вчинені з метою запобігання продовження ОСОБА_4 завдання тілесних ушкоджень ножем іншим особам та під час вибиття потерпілим ОСОБА_9 з рук обвинуваченого ножа, після чого потерпілий залишив місце пригоди.

Неспроможними суд рахує показання обвинуваченого також і в тій частині, що свідок ОСОБА_7 спланувала на нього напад з метою уникнення грошових зобов'язань перед ним, задля чого підмовила потерпілих та сторонніх осіб, щоб вони на нього напали, оскільки такі обставини в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли також. Як встановлено у судовому засіданні дійсно на час пригоди між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали місце неприязні відносини, за гаражами між останніми відбувся конфлікт, в який намагалися втрутитися потерпілі, в ході чого потерпілим і були заподіяні обвинуваченим ножові поранення; після цього обвинувачений намагався залишити місце пригоди, його почав наздоганяти потерпілий ОСОБА_9 та надалі свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які почули крики потерпілого ОСОБА_9, вони йшли з іншої сторони від міста події та жодного відношення до сварки між потерпілими і обвинуваченим не мали, свідками подій не були. ОСОБА_15 обставини підтверджені показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_8, підстав невірити яким у суду немає, а також поясненнями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_9.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд розглядає, як спосіб його захисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності і покарання.

При цьому, суд не приймає до уваги маючі місце в обвинуваченого тілесні ушкодження легкого ступню тяжкості, встановлені висновком судово-медичної експертизи, як такі, що підтверджують версію обвинуваченого щодо нападу на нього потерпілими, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, побиття обвинуваченого іншими особами мало місце часом пізніше після заподіяних ним травм потерпілим.

Таким чином, підстав вважати, що обвинувачений діяв з метою захисту своїх прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тобто діяв в стані необхідної оборони, у суду немає. Виходячи із встановлених судом дійсних обставин пригоди, жодних дій, які б спровокували обвинуваченого на заподіяння тілесних ушкоджень, які б загрожували його життю та здоров'ю, потерпілі не вчинили.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Із фактичних обставин справи вбачається, що раптово виникле неприязне відношення обвинуваченого до потерпілих склалося через їх втручання у сварку між обвинуваченим та свідком ОСОБА_7, а перебування обвинуваченого на той час у стані алкогольного сп'яніння, таку неприязнь загострило і стало поштовхом до насильства. При цьому обвинуваченим було висловлено на адресу потерпілих погрози вбивства та використано необгрунтований привід для застосування насильства, враховуючи, що ніяких дій, які б спровокували його на злочин, потерпілими вчинено не було. Для скоєння злочину обвинуваченим було використано ніж із довжиною клинка 104,5 мм, обух якого мав ділянки з поглибленням у кількості 7-ми штук, найбільшою глибиною 1,6 мм, тобто знаряддя, яке обєктивно може спричинити смерть. Удари ножем завдавалися обвинуваченим потерпілим неодноразово, раптово та зненацька, проникаючі - у життєво важливі ділянки тіла; ОСОБА_5 - у черевну порожнину та після того, як потерпілий втратив свідомість і не міг чинити опір - в шию; ОСОБА_6 - у черевну порожнину та грудну клітину, при цьому у обох потерпілих внаслідок завданих ударів в черевну порожнину було пошкоджено внутрішні органи, а їх завдання було небезпечним для життя потерпілих. Після заподіяних пошкоджень, обвинувачений намагався втекти з місця вчинення злочину та чинив опір особам, які його затримували, відмовлявся віддавати знаряддя вчинення злочину - ніж. Отже, характер, послідовність і динамічність дій обвинуваченого ОСОБА_4, його поведінка до, під час та після вчинення злочину, локалізація і тяжкість тілесних ушкоджень у потерпілих та механізм їх спричинення, знаряддя злочину, вказують на спрямованість умислу обвинуваченого саме на позбавлення потерпілих життя, тому суд вважає встановленим, що обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілих та бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом, направленим на позбавлення життя потерпілих і вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть їх смерть, що свідчить про вчинення ним закінченого замаху на злочин, в якому відсутня лише одна ознака об'єктивної сторони- суспільно-небезпечний наслідок у вигляді смерті; такий наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки потерпілим своєчасно було надано медичну допомогу.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання захисту на нестабільні показання потерпілих щодо наміру обвинуваченого їх вбити, оскільки судом встановлена спрямованість умислу самого обвинуваченого на позбавлення потерпілих життя, що є визначальним для кваліфікації дій обвинуваченого за інкримінованим йому злочином, думка потерпілих з цього приводу є суб'єктивною, потерпілі не могли знати, що саме мав на меті обвинувачений, а незначні похибки в їх показаннях, суд вважає зумовлені психоемоційним станом, який їм довелося пережити.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 та п.п.1, 13 ч.2 ст. 115 КК України у закінченому замаху на вбивство, тобто замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Судом встановлено, що психопатологічної спадковості ОСОБА_4 не має, до лікарів-психіатрів за медичною допомогою не звертався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 209 від 06.05.2015 року, ОСОБА_4 на час скоєння інкримінованого правопорушення психічним захворюванням не страждав та не страждає на даний час. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому кримінального правопорушення, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, ступеню здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, а саме - скоєння обвинуваченим замаху на особливо-тяжкий злочин проти життя та здоров'я двох осіб, внаслідок чого потерпілим були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, а їх смерть не настала лише через певні зовнішні обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, при цьому останнім було вчинено задля цього всіх необхідних дій, умисної форми вини інкримінованого обвинуваченому злочину; з урахуванням даних щодо особи винного - який має непогашену у встановленому Законом порядку судимість за скоєння аналогічного особливо-тяжкого злочину проти особи (умисного вбивства), вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, посередковано характеризується за місцем проживання та з позитивного боку - за останнім місцем роботи, враховуючи також, що обвинувачений у вчиненому не розкаявся та не усвідомив суспільної небезпеки своїх дій; на підставі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, для досягнення цілей покарання, задля запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні реальної міри покарання і тільки в місцях позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі та на тривалий термін, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім для досягнення мети покарання.

25.07.2002 року ОСОБА_4 засуджений Апеляційним судом Миколаївської області за п.п. «е», «ж», «і» ст. 93 КК України до 14 років позбавлення волі, звільнений 03.03.2014 року умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 9 місяців 21 день. Враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінований злочин скоїв після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання - в період умовно-дострокового звільнення від покарання, остаточно покарання йому слід визначити за правилами ст.71 КК України-за сукупністю вироків.

По справі потерпілим ОСОБА_5 заявлено позов, у якому потерпілий просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 5 828,47 грн., яка складається з витрат на лікування.

Обвинувачений ОСОБА_4 позов потерпілого щодо відшкодування матеріальної шкоди визнав частково.

Заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого, як особи злочинними діями якої потерпілому заподіяно майнову шкоду, на користь потерпілого ОСОБА_5 витрати, понесені потерпілим на лікування, які підтверджені представленими суду фіскальними та товарними чеками фармацевтичних установ про вартість придбаних ліків, випискою з історії хвороби щодо маючих місце наслідків та призначеного лікування потерпілому, висновком судово-медичної експертизи, а також показаннями потерпілого в доведеному потерпілим розмірі, який об'єктивно підтверджений протягом судового засідання, а всього в сумі 5 828,47 грн..

Цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню; обвинувачений позов прокурор визнав у повному обсязі. З обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області також підлягають стягненню кошти, витрачені Жовтневою ЦРЛ на лікування потерпілих у сумі 6 938,81 грн.

Вартість експертиз слід стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, судова колегія,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст. 15 та п.п.1, 13 ч.2 ст. 115 КК України та призначити покарання у вигляді 10 (десяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

У відповідності зі ст.71 КК України до новопризначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 25.07.2002 року приєднавши 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно визначити покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної чинності залишити тримання під вартою.

Термін відбуття покарання обчислювати з часу фактичного затримання - з 16 квітня 2015 року, зарахувавши у строк відбування покарання у виді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до положень ст.72 КК України строк його попереднього ув'язнення - з 16 квітня 2015 року по день постановлення вироку суду - по 19 квітня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином 5 828,47 грн.; на користь держави за проведення судових експертиз - 15 385,56 грн.; на користь держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області кошти, витрачені Жовтневою ЦРЛ на лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у сумі 6 938,81 грн.

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні в камері схову Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області - три змиви речовини бурого кольору, фрагмент паперу зі слідами речовини бурого кольору, ніж, окуляри, чоловічій капелюх, одежа потерплого ОСОБА_5 (куртка джинсова, джинси з ременем, светр, сорочка, футболка), одежа потерпілого ОСОБА_6 (піджак, джинси, футболка) - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя Головіна Т.М.

Судді: Кутурланова О.В.

ОСОБА_1