Ухвала суду № 57917706, 23.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/4461/15 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/783/1322/16 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.

Категорія:43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника -

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 11 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надати ОСОБА_2 ключі від брами подвір'я вказаного будинку, вхідних та інших дверей квартири АДРЕСА_1.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи.

Так, ОСОБА_4 вказує, що ключів від квартири не міняв та не чинив жодних перешкод позивачу у користуванні житлом, що зазначено й в акті державного виконавця від 15.07.2015 року. Посилання суду на те, що він відмовився в судовому засіданні надати ключі від спірної квартири не можуть братись до уваги, оскільки у нього дублікат таких ключів відсутній. Просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог до нього та стягнення судового збору скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 15.01.2015 року зобов'язано ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання ключів та вселення у вказану квартиру. Дане рішення апеляційного суду виконано про що свідчить акт державного виконавця від 09.07.2015 року. Однак, після вселення у вказану квартиру позивач почав себе агресивно та неадекватно поводити, погрожувати, а тому він самостійно здійснив заміну ключів, що зазначено в акті державного виконавця від 15.07.2015 року. Крім того, в даному акті зазначено й те, що він жодних перешкод позивачу у користуванні квартирою не чинив. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

Апелянти, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, вдруге подали клопотання про відкладення розгляду справи, однак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що розгляд справи вже відкладався та вони повідомлялися про час та місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає та підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 10.04.1998 року (а.с.42-43), реєстраційного посвідчення від 25.04.1998 року (а.с.41) квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 15.01.2015 року (а.с.7-10), залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.05.2015 року (а.с.11-12), частково задоволено позов ОСОБА_2, зокрема, зобов'язано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні належною на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_6 надати ОСОБА_2 ключі від брами подвір'я вказаного будинку, вхідних та інших дверей квартири АДРЕСА_1. Вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.

Вказане рішення суду було виконано, що підтверджується актом державного виконавця від 09.07.2015 року (а.с.14), згідно з яким ОСОБА_6 в присутності державного виконавця передала ОСОБА_2 ключі від будинку та брами.

Однак, як встановлено судом, в подальшому ОСОБА_2 був повторно позбавлений доступу до належної на праві спільної сумісної власності квартири.

Як вбачається із акту державного виконавця від 15.07.2015 року (а.с.15) при виході на місце ним було встановлено факт відсутності доступу ОСОБА_2 до приміщення квартири через заміну ключів на брамі та вхідних дверях будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із апеляційної скарги, ОСОБА_5 визнає той факт, що саме ним після виконання рішення суду від 15.01.2015 року було змінено замки на брамі та вхідних дверях будинку, оскільки він вважає, що позивач своїм проживанням в квартирі створює загрозу для спільного проживання.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 1 ст.355 ЦК України визначає, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до положень передбачених ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Аналізуючи наведені вище правові норми, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що усі співвласники спірного нерухомого майна, будучи наділені спільними правами володіння, розпоряджання та користування, мають право на безперешкодний доступ до усіх приміщень квартири. А відтак, будь-які дії інших співвласників, що позбавляють іншого співвласника можливості доступу до цього майна, є такими, що порушують майнові права такого співвласника на вільне користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки судом першої інстанції безспірно встановлено, що відповідач ОСОБА_5 замінив замки від брами подвір'я, вхідних та інших дверей квартири, що не заперечується ним й в апеляційній скарзі, тому прийшов вірного висновку про те, що у такий спосіб відповідачі порушують майнові права позивача, вчиняючи йому перешкоди у користуванні та розпоряджанні майном.

Решта доводів апеляційних скарг спростовуються матеріалами справи і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Будь- яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтами не представлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення, тому підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

Монастирецький Д.І.