Постанова № 57917484, 26.04.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2219/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І

при секретарі Семків Х.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в :

01 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить постановити рішення, яким:

- поновити йому строк звернення до адміністративного суду, зважаючи на те, що такий пропущений з поважних причин:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати під час обчислення розміру його пенсії відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 12 серпня 2009 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі

м. Львова провести перерахунок та виплату йому, починаючи з 12 серпня 2009 року, пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 80 відсотків заробітної плати за 24 останні місяці роботи на державній службі, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, згідно «Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 11 серпня 2003 року №226/509, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

В обґрунтування своїх вимог зіслався на те, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одержує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсія призначалась (перераховувалась) Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, де він перебуває на обліку. На час виходу на пенсію він мав статус державного службовця 9 рангу та вислугу років на державній службі 10 років 0 місяців 2 дні.

Пенсія йому встановлена у розмірі 80 відсотків заробітної плати за 24 місяці роботи на державній службі, до якої включено посадовий оклад, доплата за ранг, надбавка за вислугу років, премії та інші надбавки.

При цьому відповідачем не було враховано сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, на які було нараховано та сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Довідавшись, що пенсія обчислена без врахування вищевказаних сум, в порядку досудового врегулювання спору, 25 лютого 2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова із заявою провести перерахунок розміру його пенсії з 12 серпня 2009 року з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати згідно з нормами законодавства України.

Однак, 29 лютого 2016 року він отримав від відповідача відповідь за №2046/03-12, в якій йому відмовлено в такому перерахунку.

Вважає таку відмову неправомірною, оскільки вона суперечить вимогам ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (в редакції, чинній на час призначення і перерахунку пенсії), ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 року, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, ст. ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, чинній на час призначення пенсії), а тому змушений звернутись в суд.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, заславшись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представники Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському м. Львова ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, покликаючись на доводи, які викладені в долученому до матеріалів справи письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з положеннями ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 10 червня 2009 року. На підставі заяви ОСОБА_1 від 12 серпня 2009 року йому було проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням з державної служби з урахуванням стажу і заробітної плати на момент звільнення. Пенсію визначено з урахуванням стажу державної служби 10 років 0 місяців 2 дні, загальний стаж - 42 роки 7 місяців 29 днів, у розмірі 80% заробітної плати, визначеної з урахуванням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років згідно довідки від 07.08.2009 року №7464/10-39 та з урахуванням надбавок та премій за останні 24 місяці з 01.08.2007 року по 31.07.2009 року згідно довідки від 07.08.2009 року №7463/10-39.

25 лютого 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою провести перерахунок розміру її пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати згідно з нормами законодавства України. До своєї заяви він надав довідку Головного управління Пенсійного фонду України у львівській області №1802/07-60 про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці підряд перед зверненням про призначення пенсії за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року №5-1, а саме надбавки, премії, індексації, допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. На всі виплати, включені у довідку, було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про що зазначено у довідці.

Однак, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова своїм листом від 29.02.2016 року №2046/03-12 відмовило йому в проведенні перерахунку пенсії.

Суд вважає, що відмова відповідача у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії є безпідставною та не грунтується на нормах матеріального законодавства, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У відповідності до приписів ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої оплачуються страхові внески.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (в редакції, чинній до 01.01.2011 року) об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. В структуру заробітної плати включається основна та додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до п.п.2.2.7 та п.п. 2.3.3 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5 відповідно до Закону України «Про оплату праці», суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, та матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, включається до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Положеннями ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення і перерахунку пенсії) передбачено, що пенсія державним службовцям обчислювалась в розмірі 80 відсотків, а за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Приписами ст. 33 цього ж Закону визначено, що державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватись матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

У відповідності до ст. 35 вищевказаного Закону державним службовцям при наданні щорічної відпустки виплачується допомога для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

За змістом наведених вище норм матеріального права отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04 березня 2014 року, від 03 червня 2014 року та від 16 вересня 2014 року, яка повинна враховуватися судами загальної юрисдикції при вирішення спорів такої категорії справ.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Доводи представників Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському м. Львова ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в заперечення позову, на думку суду, є непереконливими, а тому такі доводи суд не може покласти в основу свого рішення і відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 10, 69, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186 КАС України, ст. 55 Конституції України, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, зважаючи на те, що такий пропущений з поважних причин.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо не включення до середньомісячного заробітку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 12 серпня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, починаючи з 12 серпня 2009 року, пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 80 відсотків заробітної плати за 24 останні місяці роботи на державній службі, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, згідно «Порядку коригування розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 11 серпня 2003 року №226/509, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Постанова може бути повністю або частково оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя В. І. Кавацюк