Рішення № 57916009, 26.05.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.05.2016

Справа N 320/2147/16-ц

(2/320/1856/16)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі Прозоровій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13 016 гривень 01 копійку, та судовий збір в розмірі 1378 гривень, зазначивши, що відповідно до укладеного договору б/н від 26.12.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Представник позивача в судове засідання не зявився, від нього в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач в судове засідання не зявилася, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розстрочити суму боргу на шість місяців.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

Відповідно до умов укладеного договору б/н від 26.12.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 31.01.2016 року має заборгованість 13 016 грн. 01 коп., яка складається з наступного:

- 1996,21 грн. - заборгованість за кредитом;

* 7915,67 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

*2008,13 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до договору:

* 500,00 грн. штраф (фіксована частина);

- 596,00 грн. - штраф (процентна складова).

Таким чином, суд вважає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносини за кредитним договором застосовуються положення про договори позики.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13016,01 грн., судового збору в розмірі 1378 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З доводів відповідачки вбачається, що в теперішній час вона має прострочення по кредиту, який згодна сплачувати проте просить розстрочити виплату на 6 місяців.

На підставі викладеного, суд, вважає можливим розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців з щомісячною оплатою в розмірі 2 399 (дві тисячі триста девяносто девять) гривень 01 копійка.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215, 217 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість в сумі 13 016 (тринадцять тисяч шістнадцять) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір в розмірі 1378 гривень.

Розстрочити виконання даного рішення строком на 6 місяців з щомісячною оплатою в розмірі 2 399 (дві тисячі триста девяносто девять) гривень 01 копійка.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Кучеренко