Ухвала суду № 57915985, 23.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8405/16-ц Провадження № 22-ц/772/1931/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л. Ф.Категорія 30Доповідач Медяний В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 рокум. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Медяного В.М.,

суддів: Сала Т.Б., Марчук В.С.,

за участю секретаря Агеєвої Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області про відшкодування шкоди у вигляді збитків, втраченої вигоди,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2016 року,

встановила:

У квітні 2016 року ТОВ «Вінпродтрейд» звернулося до суду з позовом до Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області про відшкодування шкоди у вигляді збитків, втраченої вигоди.

Посилається на те, що ТОВ «Вінпродтрейд» було учасником конкурсних торгів по закупівлі товарів харчової промисловості та громадського харчування, зокрема плодів та овочів, оброблених та законсервованих, та соків фруктових та овочевих, які проведені 13 серпня 2013 року комітетом з конкурсних торгів управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області. Позивач вважає, що посадові особи комітету з конкурсних торгів управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області прийняли незаконне рішення про відхилення пропозицій ТОВ «Вінпродтрейд», чим суттєво порушили його права та законні інтереси, а тому позивач змушений був звертатися для вирішення спору з відповідачем до суду, який вирішений судом в порядку адміністративного судочинства.

Проте, позивач вважає, що всі спірні питання між ним та відповідачем ще не вирішені, а тому змушений був звернутися з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача втрачену вигоду у розмірі 78694, 90 грн., збитки у розмірі 80647,50 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2689,39 грн. та 14950,00 грн. витрат за надання юридичних послуг.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області про відшкодування шкоди у вигляді збитків, втраченої вигоди.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Вінпродтрейд» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду для продовження розгляду. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача у справі ТОВ «Вінпродтрейд» - Петрук Л.І. апеляційну скаргу повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача у справі Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області - Соколюк О.В. апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просив ухвалу залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що як вбачається з матеріалів справи між сторонами ТОВ «Вінпродтрейд» та Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради Київської області виникли спірні правовідносини, які носять характер господарських, оскільки останні склались між двома юридичними особами з приводу закупівлі товарів для державних потреб в результаті конкурсних торгів, а тому суд дійшов висновку про те, що звернення позивача ТОВ «Вінпродтрейд» до суду шляхом подання вищезазначеного позову в порядку цивільного судочинства є невірним способом захисту порушених прав, оскільки позивачу слід звернутись з відповідною позовною заявою в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення даного питання. Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.

Так, частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб,державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, що встановлено ст.4 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно роз'яснень, викладених у абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст.15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст.17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Окрім того, відповідно до п.п.3.2 п.3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.2011 року №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням і розірванням усіх господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи договори, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів відносяться, зокрема, такі: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли спірні правовідносини, які носять характер господарських, оскільки останні склались між двома юридичними особами з приводу закупівлі товарів для державних потреб в результаті конкурсних торгів, а тому місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що звернення позивача до суду шляхом подання вищезазначеного позову в порядку цивільного судочинства є невірним способом захисту порушених прав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши такі обставини та правильно застосувавши норми процесуального права, прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі. Посилання апелянта на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права є безпідставним та не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам закону та матеріалам справи. За таких обставин ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ В.М. Медяний

Судді : /підпис/ Т.Б. Сало

/підпис/ В.С. Марчук

Згідно з оригіналом: