Ухвала суду № 57914978, 26.05.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 травня 2016 року м. Чернівці

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області Лисак І. Н. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 березня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення виконкому селищної ради, частково свідоцтва про право власності та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, а також за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконкому селищної ради, частково свідоцтва про право власності та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно ч.1 ст.38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

В силу частин 1 та 2 ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Також ч.3 ст.27 ЦПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що представником апелянта ОСОБА_3 на виконання умов пунктів 2.1.7 та 2.2.1 договору про надання правової допомоги (а.с.30) 25.03.2016 року в інтересах ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на зазначене рішення (а.с.142-144), яка ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12.04.2016 року у зв'язку з несплатою судового збору у встановленими законом й судом розмірі та строк визнана неподаною та повернута апелянту (а.с.159-160).

Таким чином, апелянтом через свого представника вже було використано право на апеляційне оскарження рішення, передбачене ч.1 ст.292 ЦПК України, а повторне звернення зі скаргою на нього з підстав, передбачених ч.5 ст.121 ЦПК України, на які посилається апелянт, не передбачено, по-скільки зазначена норма встановлює правила для позовних заяв, а правила ст.121 ЦПК України згідно вимог ч.2 ст.297 цього Кодексу застосовуються до апеляційних скарг лише в частині встановлених вимог щодо наслідків неналежного її оформлення та наслідків несплати судового збору.

Оскільки в матеріалах справи міститься ухвала апеляційного суду Чернівецької області про повернення апеляційної скарги одного й того самого апелянта, яка в силу ч.1 ст.319 ЦПК України набрала законної сили, повторне вирішення питання відкриття апеляційного провадження, а саме: з'ясування дотримання вимог оформлення апеляційної скарги, сплати судового збору та дотримання строків на апеляційне оскарження або вирішення питання їх поновлення, чинним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

На підставі ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

В силу п.3 ч.4 ст. 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Згідно рекомендацій Верховного Суду України, викладених в п.8 Постанови Пленуму від 24.10.2008 року № 8 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 223, 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 березня 2016 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя Лисак І.Н.