Рішення № 57914310, 19.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1157/16 Головуючий 1 інстанції Нев'ядомськийД.В.

Справа № 640/6969/13-ц Доповідач: Коваленко І.П. Категорія:право власності

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П.

суддів - Довгаль А.П., Сащенко І.С.

при секретарях - Калюжній Ю.В., Сотніковій А.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Харківської міської ради, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно, виділ нерухомого майна, стягнення компенсації, визнання приміщення ізольованою квартирою, визнання права власності на ізольовану квартиру,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою, яку уточнили 01.07.2013 року, до Харківської міської ради, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про припинення права власності на нерухоме майно, виділ нерухомого майна, стягнення компенсації, визнання приміщення ізольованою квартирою, визнання права власності на ізольовану квартиру.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що їм на праві спільної часткової власності з відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 належить квартира № АДРЕСА_1. Вони є членами різних сімей. Сумісне проживання їх в єдиній квартирі неможливе. Між ними трапляються постійні сварки, скандали, які закінчуються викликами міліції, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачі зверталися раніше до суду з вимогами про поділ їх квартири в натурі, посилаючись на взаємовідносини між сторонами, технічну можливість відокремлення квартир та створення квартир з самостійними виходами на підставі висновку судової технічно-будівельної експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05.09.2012р. вимоги позивачів були задоволенні, однак в подальшому рішення суду було скасовано і залишено без зміни рішення суду першої інстанції, яким їм у позові було відмовлено, посилаючись на те, що не було отримано погодження щодо проведення певних переобладнань в зв'язку із таким варіантом поділу.

Після скасування рішення апеляційного суду, 05 лютого 2013 року перепланування квартири було закінчено. Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 згодні на збереження переобладнання, що посвідчили письмово в нотаріальному порядку.

Отримати рішення виконкому про збереження перепланування не мають можливості, оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які не проживають в квартирі, поселили в своїй кімнаті сторонніх осіб, заперечують проти розподілу квартири, вимагаючи продати квартиру в цілому.

Враховуючи вищенаведене просили виділити їм на 61/100 частини в квартирі № АДРЕСА_1 житлову кімнату № 2, площею 29,8 м2, житлову кімнату № 14, площею 15,8 м2, житлову кімнату № 16, площею 25,1 м2, коридор № 1, площею 8,6 м2, шафу № 15, площею 1,0 м2, шафу №17, площею 1 м2, підсобне приміщення № 12, площею 5,3 м2, шафу № 13, площею 0,5 м2, частину коридору № 8, площею 0,5 м2, частину кухні № 10, площею 4,7м2, частину коридору № 7, площею 6,5м2, загальною площею 98,8м2; стягнути з відповідачів солідарно на їх користь в якості грошової компенсації вартості частки у спільному майні за відхилення від ідеальної частки грошові кошти в розмірі 9055грн.; визнати приміщення, які їм виділяються - ізольованою квартирою; визнати за ними право власності на ізольовану квартиру, загальною площею 98,8 м2, як на цілий об'єкт нерухомості, з присвоєнням окремої поштової адреси АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали і пояснили, що позивачі здійснили перепланування квартири без наявності усіх необхідних дозволів, чим порушили вимоги діючого законодавства.

Також зазначали, що дані позовні вимоги є аналогічними, які вже розглянуті, та постановлено рішення суду.

Крім того, зазначені перепланування в частині влаштування окремого виходу з квартири, порушують вимоги ДБН, а саме - даний вихід є вузьким та низьким, сходи вужчі від необхідного розміру. Відсутнє природне освітлення, немає коридору між кухнею та виходом з квартири.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, справа розглянута у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання також не з'явились, надали нотаріально посвідчену заяву про погодження з проведеним переобладнанням.

Представник Харківської міської ради також в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій не заперечував проти вимог позивачів та виділу їм в натурі їх частини квартири.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року позов задоволено.

Припинено право спільної часткової власності на нерухоме майно та виділено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 61/100 частину в квартирі АДРЕСА_1 а саме: житлову кімнату № 2 площею 29,8 м2 житлову кімнату № 14, площею 15,8 м2,житлову кімнату № 16, площею 25,1 м2 коридор № 1, площею 8,6м2, шафу № 15, площею 1,0 м2, шафу № 17, площею 1,0 м2 підсобні приміщення № 12, площею 5,3 м2 шафу № 13, площею 0,5 м2, частину коридору № 8 площею 0,5 м2 частину кухні № 10, площею 4,7 м2, частину коридору № 7, площею 6,5 м2 загальною площею 98 8м2 .

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 у якості грошової компенсації вартості частки у спільному майні за відхилення від ідеальної частки грошові кошти в розмірі 9 055 грн. Визнано приміщення, які виділяються ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 - ізольованою квартирою.

Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на ізольовану квартиру, загальною площею 98,8 м2, як на цілий об'єкт нерухомості, з присвоєнням окремої поштової адреси АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 просили рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що судом при постановленні рішення суду неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року скасованоі ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3,ОСОБА_4., ОСОБА_10, ОСОБА_6 задоволено частково.

Припинено право спільної часткової власності на нерухоме майно - квартиру № АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 на 61/100 частини в квартирі № АДРЕСА_1, що складається із: - житлову кімнату «2», площею 29,8 кв.м; житлову кімнату «14», площею 17,1 кв.м; житлову кімнату «16», площею 22,7 кв.м; коридор «1», площею 7,7 кв.м; коридор «7», площею 5,6кв.м; шафу «7 б»,площею 0,5 кв.м; шафу «17», площею 0,3 кв.м; кухню «12», площею 9,2 кв.м, ванну «13», площею 3,4 кв.м; вбиральню «7а», площею 1,0 кв.м; вбиральню, площею 1,5 кв.м; загальною площею 98,8 кв.м; що менше вартості ідеальної частки на 27 284 грн.

Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 провести наступні переобладнання в квартирі АДРЕСА_1; відновити перегородки між приміщеннями «7» та «3», «9» та «7», «9» та «8». Для приведення кухні № 10 до вимог п. 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» - перенести перегородку між приміщеннями «9» та «10» в сторону коридору «9» на 0, 10 м, переобладнавши, таким чином, у приміщення - кухня площею 8, 0 кв.м та коридор площею 8, 3 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 у якості грошової компенсації вартості частки у спільному майні за відхилення від ідеальної частки грошові кошти у розмірі 27 284 грн. в рівних частках по 6 821 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 вартість за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1076 грн. 25 коп. по 269 грн. з кожного. У решті позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року касаційна скарга ОСОБА_9 та ОСОБА_2 задоволена частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст.317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Що стосується існуючої у співвласника правомочності розпорядження спільним майном, то вони передбачені в ст.ст.364, 367 ЦК України як способи реалізації цієї правомочності, при здійсненні якої передбачена ч.4 ст.358 ЦК України умова не є обов'язковою.

Так, відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу(ст.367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Виходячи з положень ст.ст.183,358,364,380,382 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.п.6,7постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» слід дійти висновку, що виділ в натурі часток жилого будинку (квартири), що є спільною частковою власністю, може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку (квартири), яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Із матеріалів справи вбачається, що квартира № АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 у розмірі 62/100 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.10.1997р., ОСОБА_7, ОСОБА_8, 15/200 на підставі договору міни від 26.06.2007р., ОСОБА_9 - 23/200 на підставі договору дарування від 26.06.2007 р., ОСОБА_2 23/200 на підставі договору міни від 26.06.2007р.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 13616 від 22.04.2015р., експертом запропоновано єдиний варіант виділу 62/100 частини комунальної квартири № АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 з урахуванням фактично займаних ними житлової кімнати № 2, житлової кімнати № 14, житлової кімнати № 16, коридору № 1, шафи № 15, шафи № 17, підсобного приміщення № 12, шафи № 13, частини коридору № 8, частини кухні № 10, частини коридору № 7, загальною площею 98,8кв.м.

Ринкова вартість квартири № АДРЕСА_1 в цінах квітня 2015 року складає 2100846грн. (два мільйони сто тисяч вісімсот сорок шість грн.). Грошова компенсація, яку необхідно виплатити II, III, IY, Y співвласникам на користь І співвласника складає 27284грн. (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят чотири грн.).

Доводи апелянтів стосовно того, що таким порядком виділу частки позивачів погіршуються їх житлові умови, колегією суддів не приймаються.

Так, із тексту судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2015р.№ 13616 вбачається, що ширина дверного отвору виходу з квартири, який пропонується залишити відповідачам, становить 1м., а не 0,65 м., як стверджують відповідачі; вихід з квартири, який пропонується залишити відповідачам, здійснюється з коридору (приміщення № 9), а не через кухню, як стверджують відповідачі; вихід здійснюється через дверний проріз полотном розміром 0,9 х 2,0м. на сходову клітинку з виходом у двір через подвійні двері, що відповідає вимогам п. 2.12 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" (аркуш експертизи 11); ширина сходового маршу складає 1,0 м., що відповідає вимогам п. 2.12 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" (аркуш експертизи 11); кухня (№10), що пропонується залишити відповідачам, має освітлення та відповідає вимогам п. 2.12 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" (аркуш експертизи 11), вихід на вулицю з сходового маршу пожежного виходу - заглиблений від рівня землі на 0,6 м. не є порушенням; при цьому чинне законодавство не містить такого терміну як пожежний вихід.

Також, у разі виділу, запропонованого висновком судової будівельно-технічної експертизи № 13616 від 22.04.2015 року, поліпшуються умови для життя усіх співвласників за рахунок улаштування у кожній квартирі окремої кухні.

Так, позивачам виділяється кухня площею 9,2 м2, а відповідачам виділяється кухня площею 8,0 м2.

Під час розгляду справи, у наданих запереченнях та клопотаннях відповідачі посилалися на ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». Зокрема відповідачі стверджували, що згідно з пунктом 3.4 ДБН В.2.2-15-2005 природне освітлення повинні мати вхідні тамбури в будівлю і сходові клітки, що в даному випадку порушено: єдиний вхід до виділеної частину квартири здійснюється через приміщення цоколя у внутрішній двір по сходах чорного входу, що є порушенням санітарних норм та згідно з пунктом 4.20 ДБН В.2.2-15-2005 в будівлях заввишки в 3-хповерхи і більше виходи назовні з цокольних поверхів не повинні сполучатися зі сходовими клітками житлової частини будинку, а мають улаштовуватися безпосередньо назовні. Вихід із цокольного поверх повинен відділятися від виходу з житлової частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою першого типу на висоту одного поверху, що в даному випадку це не дотримано, і вихід з квартири здійснюється безпосередньо через цокольний поверх і цим порушуються протипожежні норми.

Ці доводи колегією суддів також не приймаються, оскільки норми ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (чинні від 01.01.2006 року) поширюються виключно на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки.

Поняття «проектування нових житлових будинків» - це процес створення проекту, прототипу, праобразу майбутнього об'єкта, стану та способів його виготовлення, тобто комплекс робіт, який складається з пошуку, досліджень, розрахунків з метою отримання опису достатнього для створення нового об'єкту, що відповідає заданим вимогам.

Поняття «реконструкція житлових будинків» визначено у ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт». Зокрема, реконструкція житлового будинку це перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників (Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду").

Із висновку експертизи вбачається, всі зміни, які передбачені судовою будівельно-технічною експертизою від 22.04.2015 року - є переобладнанням.

Крім того, не приймаються колегією суддів і посилання відповідачів на те, що сходи, які відповідно до висновків експертизи виділяються для користування в належній їм частини квартири мають порушення пунктів 6.1 та 6.2 ДБН В. 1.1-7-2002, а також, що вихід на вулицю з виділеної частини квартири розташований в цокольному поверсі, що є порушенням пожежних та санітарно-гігієнічних норм.

Так, відповідно до норми ДБН В. 1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва» встановлюють пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, зовнішніх пожежних драбин, сходів та сходових кліток, будинків і споруд (надалі будинків), приміщень, а також загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, обладнання будинків, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі та поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення.

Зазначені зміни, які передбачені судовою будівельно-технічною експертизою від 22.04.2015 року - є переобладнанням. Тобто у даному випадку норми ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва» застосуванню не підлягають.

Крім того, ці твердження спростовуються висновком судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2015 року. Так, на аркуші 11 судової будівельно-технічної експертизи, експертом зазначено, що: «Вихід із частини квартири з приміщення "9 здійснюється через дверний проріз з полотном розміром 0,9x2,0м на сходову клітину з виходом у двір через подвійні двері. Ширина сходового маршу складає 1,0 м, що відповідає вимогам п.2.12 ДБ11 В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" "При реконструкції будинків допускається збереження існуючих уклону і ширини сходових маршів і площадок". Сходова клітина до квартири та вхід до підвалу розмежовано цегляною перегородкою та дверними блоками».

Також у матеріалах справи міститься відповідь Київського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області від 24.06.2015 року № 360/479, з якої вбачається, що Київський РВ ГУ ДСНС України у Харківській області повідомив, що «проект «Перепланування квартири № АДРЕСА_1, у відповідності до висновку № 13616 «ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса» не суперечить протипожежним вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека» та, що «Використання запасних сходів, як основного виходу з частини переобладнаної квартири, можливо при умові закінчення відокремлення сходової клітини дверима від сходів, що ведуть у підвальний поверх, згідно вимог вищевказаних нормативних актів».

Отже, вихід із частини квартири з приміщення «9» (вихід з частини квартири, що пропонується виділити відповідачам) цілком відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки" та ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека», що підтверджується висновком експертизи.

Також, колегією суддів приймається до уваги те, що при виділі частки квартири немає потреби облаштовувати додатковий окремий вихід з квартири, оскільки спірна квартира має ці необхідні два окремі виходи ще з моменту побудови будинку.

Відповідно до ст. ст. 183, 364 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок", - виділ частки в натурі може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку(квартири) із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку (квартири) в ізольованій квартири.

У даному випадку, є можливість виділу частки в натурі, оскільки вказана квартира знаходиться на першому поверсі - відтак наявна технічна можливість виділення кожній зі сторін відокремленої частини квартири із самостійним виходом, яка відповідає розміру їх часток у приватній власності та наявна технічна можливість переобладнання спірної квартири на дві ізольовані квартири двокімнатну та трикімнатну квартири без втручання в несучі конструкції будинку та/або інженерні системи загального користування.

Посилання відповідачів на ст.100 Житлового кодексу України стосовного того, що переобладнання і перепланування житлового приміщення допускається за згодою наймача, членів його сім'ї, які проживають разом з ним, і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів колегією суддів не приймаються.

Положеннями ч.1 ст.100 ЖК України передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю.

Відповідно до чинної редакції ст.100 Житлового кодексу України (у редакції Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII) виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Стаття 152 Житлового кодексу України (у редакції Закону України від 12.02.2015 р. N 191-VIII) передбачає порядок проведення переобладнання і перепланування приміщень приватного житлового фонду. Зокрема, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

В судовому засіданні апеляційної інстанції була допитана експерт, яка пояснила, що зазначені у висновку експертизи переобладнання не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. В зв'язку з цим нею в експертизі і не зазначений порядок отримання певних дозволів.

Крім того, на час проведення обстеження ці роботи були виконані і будь-яких порушень, або втручань у несучі конструкції не було встановлено.

Враховуючи такі пояснення експерта, яка була попереджена про кримінальну відповідальність про завідомо неправдивий висновок, представнику апелянтів було роз'яснено право на заявлення клопотання про проведення додаткової, повторної або комісійної експертизи, від проведення якої він відмовився.

Посилання представника апелянтів в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що експертом наданий неправдивий висновок, колегією суддів не приймаються, оскільки експерт двічі був попереджений про кримінальну відповідальність, експертиза проводилась за клопотанням відповідачів, і такі посилання є тільки припущенням.

Крім того, із письмових пояснень представника Харківської міської ради вбачається, що спірною є комунальна квартира № АДРЕСА_1 яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2. Згода співвласника ОСОБА_2 на перепланування вказаної квартири відсутня.

В зв'язку із відсутністю згоди співвласника спірної квартири на перепланування, виконавчий комітет Харківської міської ради не може розглянути питання про надання дозволу на перепланування і (або) переобладнання квартири № АДРЕСА_1. Питання припинення права спільної часткової власності та поділу нерухомого майна підлягає вирішенню в судовому порядку. (ас.78-79 т.1).

Також в судовому засіданні було встановлено, що відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживають, мають інше житло, що не заперечував їх представник. Що це за житло колегія суддів з'ясувати не змогла, оскільки представник апелянтів на ці питання не відповідав. Крім того, на питання колегії суддів представник апелянтів пояснив, що жодного варіанту поділу квартири його довірителі не розглядають, а вважать, що квартира в цілому повинна бути продана.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що сторони по справі є учасниками спільної часткової власності на спірну квартиру, можливість поділу квартири з мінімальним відхиленням від ідеальних часток, що підтверджується висновком експертизи, а також фактичне користування квартирою, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню в частині припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно та виділення їм на 61/100 частини в квартирі № АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 13616 від 22.04.2015р.: житлову кімнату «2», площею 29,8 м2; житлову кімнату «14», площею 17,1 м2; житлову кімнату «16», площею 22,7м2; коридор «1», площею 7,7м2; коридор «7», площею 5,6м2; шафу «7б», площею 0,5 м2; шафу «17», площею 0,3 м2; кухню «12», площею 9,2 м2; ванну «13», площею 3,4 м2; вбиральню «7а», площею 1,0 м2; вбиральню, площею 1,5м2; загальною площею 98,8м2 (29,8+17,1+22,7+7,7+5,6+0,5+0,3+9,2+3,4+1,0+1,5), визнання приміщення, які виділяються позивачам ізольованою квартирою загальною площею 98,8м2 та стягнення з відповідачів солідарно на користь позивачів в якості грошової компенсації вартості частки у спільному майні за відхилення від ідеальної частки (1/100) грошові кошти в розмірі 27284 гривні.

Для проведення поділу квартири згідно висновку судової будівельно-технічною експертизою Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_11 №13616 від 22.04.2015 року, позивачі зобов'язані провести певні переобладнання в квартирі № АДРЕСА_1. Зокрема, відновити перегородки між приміщеннями «7» та «3», «9» та «7», «9» та 8»; для приведення кухні «10» до вимог п.2.24 ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки» - перенести перегородку між приміщеннями «9» та «10» в сторону коридору «9» на 0,1м. переобладнавши, таким чином, у приміщення кухню площею 8,0 м2 та коридор площею 8,3 м2.

Стосовно зазначеного в експертизі балкону, то в судовому засіданні апеляційного суду експерт пояснила, що це її пропозиція, і жодним чином на варіант поділу квартири це не впливає, оскільки це питання повинно бути окремо вирішуватись з Харківською міською радою.

Стосовно рішення суду про присвоєння квартирі № АДРЕСА_1 окремої поштової адреси, то колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог в цій частини, оскільки це питання не є компетенцією суду.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачів підлягають стягненню витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1076,25 грн. по 269 грн. з кожного.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно - квартиру № АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на 61/100 частину в квартирі № АДРЕСА_1, житлову кімнату «2», площею 29,8 кв.м, - житлову кімнату «14», площею 17,1 кв.м, - житлову кімнату «16», площею 22,7кв.м,- коридор «1», площею 7,7кв.м,- коридор «7», площею 5,6кв.м,- шафу «7б», площею 0,5 кв.м,- шафу «17», площею 0,3 кв.м,- кухню «12», площею 9,2 кв.м,- ванну «13», площею 3,4 кв.м,- вбиральню «7а», площею 1,0 кв.м,- вбиральню, площею1,5кв.м, загальною площею 98,8кв.м, що менше вартості ідеальної частки на 27284грн.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в якості грошової компенсації вартості частки у спільному майні за відхилення від ідеальної частки грошові кошти в розмірі 27284 (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні в рівних частках по 6821 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вартість за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1076,25 грн. по 269 грн. з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Р ішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді