Ухвала суду № 57911143, 23.05.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2450/16-ц

Провадження № 22-ц/779/939/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю представників апелянта ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд неправильно дійшов висновку про те, що мета її звернення до суду із зазначеною заявою не пов'язана із захистом її прав та інтересів. У своїй заяві вона зазначала про необхідність отримання рішення Івано-Франківського міського суду від 20.12.1993 року про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_5, яке необхідне їй для зміни свого прізвища «ОСОБА_4» на прізвище чоловіка - громадянина Польщі, з яким вона у 2007 році зареєструвала шлюб. Оскільки згідно листа Івано-Франківського міського суду від 27.08.2015 року місцезнаходження вказаного рішення суду неможливо встановити у зв'язку зі знищенням справи, то виникла необхідність у відновленні втраченого судового провадження.

При постановленні оскаржуваної ухвали судом не враховано положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи, якою в тому числі є і копія судового рішення. Особи, які беруть участь у справі, мають право одержати копію судового рішення у справі в порядку, встановленому процесуальним законом.

З наведених підстав апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду в суд першої інстанції.

В засіданні апеляційного суду представники апелянта доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 38 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» за правилами розділу IX ЦПК України відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Згідно зі статтею 406 ЦПК, якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків, а в разі невиконання цих вимог - ухвалою визнає заяву неподаною і повертає заявнику (частини перша і друга статті 121 ЦПК).

Якщо ж мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження або залишає заяву без розгляду у випадку, коли провадження було відкрито.

Згідно заяви про відновлення втраченого судового провадження (а.с. 1), а також уточненої заяви про відновлення втраченого судового провадження від 14.03.2016 року (а.с. 7), ОСОБА_4 в обґрунтування необхідності відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу зіслалася на те, що у 2007 році вона зареєструвала шлюб з громадянином Польщі. Для зміни свого прізвища «ОСОБА_4» на прізвище чоловіка та оформлення відповідних документів їй потрібна копія рішення Івано-Франківського міського суду від 20.12.1993 року, яким шлюб між нею та ОСОБА_5 розірвано.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження, суд першої інстанції виходив з того, що мета, яку зазначила заявник у своїй заяві, не пов'язана із захистом її прав та інтересів, а обставини, про які вказує заявник, виникли після судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичних осіб - громадян України визначений Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - імені) громадян України, які проживають на території України, приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; громадян України, які постійно проживають за кордоном, - дипломатичне представництво або консульська установа України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Відповідно до абз. 1 п. 3 зазначеного Порядку заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред'явлення паспорта громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - за умови пред'явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно п. 4 Порядку до заяви про зміну імені додаються:

свідоцтво про народження заявника;

свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);

свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);

свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);

свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено;

фотокартка заявника;

квитанція про сплату державного мита.

Отже, Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи не передбачено, що при зміні прізвища особа разом із заявою повинна подати копію рішення суду про розірвання шлюбу при наявності свідоцтва про розірвання шлюбу, яке в апелянта є.

Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, вірно дійшов висновку про те, що мета, яку зазначила заявник у своїй заяві, не пов'язана із захистом її прав та інтересів.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для її задоволення не вбачається.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Ковалюк Я.Ю.