Ухвала суду № 57907131, 26.05.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/645/16-ц Номер провадження 22-ц/775/784/2016

Єдиний унікальний номер 242/645/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/784/2016

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.

Доповідач Корчиста О.І.

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Корчистої О.І.

суддів: Дундар І.О., Тимченко О.О.

за участі секретаря Чуряєва В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 02 березня 2016 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю та зобов'язання виплатити одноразову допомогу сім'ї загиблого,

встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому вказала, що з 20 вересня 1998 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 14 грудня 2010 року шлюб між ними було розірвано, але вони продовжили проживати однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що її чоловік в наслідок нещасного випадку на виробництві загинув, просила встановити факт сумісного проживання однією сім'єю її та загиблого ОСОБА_3 на час його смерті, зобов'язати відповідача здійснити на її користь виплату одноразової допомоги, як члену сім'ї загиблого в розмірі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 02 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені: встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 із загиблим ОСОБА_3 на час його смерті за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове виплатити ОСОБА_2 одноразову допомогу, як члену сім'ї загиблого ОСОБА_3, в розмірі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплаченого останньою судового збору в розмірі 551,20 гривень.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, порушив норми матеріального та процесуального права, що полягає у залишенні судом без уваги заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило останнього примати участь у судовому засіданні, у дослідженні доказів, давати свої усні пояснення та заперечення, а також, ставити запитання свідкам, які були допитані в судовому засіданні. Також вказує, що надана судом оцінка наявним в матеріалах справи доказам є помилковою, оскільки загиблий проживав за іншою адресою, ніж було встановлено судом першої інстанції, а також, судом першої інстанції не враховано, що позивач не має право на отримання страхових сум відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області Шашков В.В. доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 вересня 1998 року, 14 грудня 2010 року їх шлюб було розірвано. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6-7).

Також, судом першої інстанції встановлено, що 25 вересня 2015 року був складений акт № 12, яким визнано нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» таким, що пов'язаний з виробництвом. (а.с.8-10)

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що 10 жовтня 2015 року ОСОБА_3 помер. (а.с.11)

Також, судом першої інстанції на підставі Акту №3 від 01 червня 2016 року (а.с. 12) та пояснень допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю за адресою: м. Гірник, вул.. Шкільна, буд. 18 до смерті останнього.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції керувався нормами Сімейного Кодексу України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та виходив з того, що наявні у матеріалах справи письмові докази, пояснення допитаних у судовому засіданні свідків свідчать про проживання ОСОБА_2 з загиблим ОСОБА_3 однією сім'єю, а також, що позивач має право на отримання одноразової допомоги як член сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що надана судом оцінка наявним в матеріалах справи доказам є помилковою, оскільки загиблий проживав за іншою адресою, ніж було встановлено судом першої інстанції, були предметом розгляду в суді першої інстанції та стосуються оцінки доказів.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано письмові заперечення на позовну заяву, в яких викладено позицію відповідача, питання про долучення до матеріалів справи будь-яких доказів відповідачем не ставились.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.

За таких обставин доводи відповідача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими.

Також, не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки, як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції керувався нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який підлягає застосуванню до виниклих правовідносин.

Таким чином, апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидові Донецької області відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 02 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий

Судді