Постанова № 57907001, 25.05.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/3344/16-а

Справа № 2-а/243/76/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В

при секретарі Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України, про визнання протиправним рішенням та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2016 року позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України, про визнання протиправним рішенням та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що з 12.01.1992 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду м. Слов'янська та згідно із Законом України "Прокуратуру" від 12.07.2001 року йому призначена пенсія за вислугою років.

В органах прокуратури Донецької області він пропрацював з 01.10.1973 року та був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію. На день виходу на пенсію має стаж роботи 36 років, на час виходу на пенсію відсоток нарахування пенсії від заробітної плати складав 90%.

01.03.2016 року він звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську з письмовою заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру» згідно постанові КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» В зазначеній постанові передбачено збільшення оплати праці і для працівників прокуратури.

Рішенням від 01.03.2016 року № 16 відповідач відмовив йому у здійсненні перерахунку пенсії, пославшись на те, що на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., у зв'язку з чим, відповідно до вказаного Закону з 01.06.2015р. скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у здійсненні перерахунку призначеної йому пенсії, чим порушені його конституційні права на соціальний захист.

Тому просить суд визнати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправним та зобов'язати управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок його пенсії.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову посилаючись на доводи викладені у письмовому запереченні, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 12.01.1992 року перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійному фонді України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі Закону України «Про прокуратуру»( в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 % середньої заробітної плати відповідних посад працівників прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.

01березня 2016 року позивач звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із завою про перерахунок пенсії, згідно якої просив зробити перерахунок пенсії. До даної заяви позивачем було надано довідку про заробітну плату від 22.01.2016 року (а.с.).

01 березня 2016 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську надало відповідь з відмовою в проведенні перерахунку згідно довідки про заробітну плату від 22.01.2016 року (а.с.).

Аналізуючи правомірність такої відмови у здійсненні перерахунку пенсії Позивачу, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії Позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Таким чином, з 01.10.2011 року положення частини першої ст. 50-1 вказаного Закону щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку із внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 вказаного Закону, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VІ зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Крім того, вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, суд виходить з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21- 348а13, постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовує норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України. З 01.06.2015 в порядку та на умовах, визначених вищевикладеними законами, призначення та перерахунок пенсії не здійснюється.

Аналізуючи вказані норми закону та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, зазначені положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи, що Позивач звернувся 01.03.2016 року до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не із заявою про призначення пенсії, Управління Пенсійного фонду України в м.Слов'янську повинно було керуватися ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, в редакції чинній на момент призначення пенсії, а тому відмова Відповідача у проведенні перерахунку пенсії є неправомірною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Що стосується періоду, з якого ОСОБА_1 необхідно провести перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною пятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Позивач звернувся із заявою до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - 01.03.2016 року.

Тобто перерахунок пенсії позивачу повинен бути здійснений без виплат за минулий період, та починаючи саме з 01.03.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України, про визнання протиправним рішенням та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.03.2016 року № 16 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1, на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-168 від 22.02.2016 року.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-168 від 22.02.2016 року про розмір фактичної заробітної плати відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01.03.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов