печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42871/15-а
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2016 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючий суддя Батрин О.В.,
при секретарі Мотрич В. В.,
за участю представника третьої особи - Абрамянц К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до постанов Калінінського районного суду м. Донецька від 23 травня 2012 року у справі 2-а/59/29/2012, Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № К/9991/56429/12 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька поновити та виплачувати позивачам на особові рахунки в ПАТ «Приватбанк» пенсії за віком, починаючи з 1 листопада 2011 року. Разом з тим, пенсії позивачам не виплачуються з липня 2014 року, у зв'язку з проведенням в м. Донецьку антитерористичної операції. 15 жовтня 2015 року позивачі звернулись до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька із заявами про постановку позивачів на обік та виплату пенсій за віком, надбавки дітям війни на банківські рахунки, починаючи з липня 2014 року і за період з 7 жовтня 2009 року по 1 листопада 2011 року, в Управління міжнародного співробітництва ПФУ відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України № 9-1 від 12 травня 2015 року «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників». Разом з тим, позивачів на вказаний облік відповідачами не поставлено та не здійснюється нарахування та виплата пенсій і надбавок.
Тому, позивачі звернулись з цим позовом до суду, просили суд зобов'язати відповідачів:
- вжити заходів що встановлення паперової/електронної справи позивачів, поставити позивачів на облік в Управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України, проведення відповідно до ст. 27, 28, 40, 42, 43, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунку, індексації та виплату пенсії за віком, встановлення та виплату підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для дітей війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 з 7 жовтня 2009 року;
- здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком за період з 7 жовтня 2009 року по 1 листопада 2011 року у розмірі, передбаченому чинним законодавством, на момент виплати пенсії, одним платежем;
- установити та виплачувати позивачам підвищення до пенсії, в розмірі надбавки, встановленої для дітей війни, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 з 7 жовтня 2009 року;
- виплачувати компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, за період з 7 жовтня 2009 року по 1 листопада 2011 року та з 1 липня 2014 року, підвищення пенсії як дитині війни за період з 7 жовтня 2009 року по день фактичної виплати заборгованості;
- допустити постанову до негайного виконання в повному обсязі шляхом одноразового стягнення заборгованості по пенсії за період з 7 жовтня 2009 року по день виконання постанови;
- зобов'язати відповідачів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України надати суду протягом 14 днів з дня ухвалення постанови про негайне виконання звіт про виконання судового рішення.
Під час судового розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги в частині зарахування коштів на банківський рахунок, починаючи з 1 липня 2014 року (а.с. 56).
Ухвалою суду від 8 грудня 2015 року позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 7 жовтня 2009 року по 1 травня 2015 року залишені без розгляду (а.с. 52), яка ухвалою Апеляційного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року скасована, а адміністративний позов направлений для продовження судового розгляду (а.с. 98-100).
Позивачі до судового засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 154).
Представники відповідачів до судового засідання не з'явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
До суду надійшли письмові заперечення Пенсійного фонду України, відповідно до яких відповідач позов не визнає, оскільки позивачі проживають за межами України, між державами Україна та Ізраїль відсутній міжнародний договір щодо призначення та виплати пенсій громадянами України, які проживають на території Ізраїль. Крім того, чинним законодавством не передбачено покладення обов'язку постановити на облік в Управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України та виплачувати пенсії (а.с. 63-64).
Тому, суд розглянув справу у відсутність позивачів та представників відповідачів, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судовому засіданні в режимі відеоконференеції позовні вимоги не визнала. Суду надано письмові заперечення (а.с. 66-67). Зазначила, що на даний час не можливо виплачувати пенсію позивачам, оскільки вони не подали письмові заяви щодо цього. Крім того, пенсійні справи позивачів знаходяться в управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька. З огляду на те, що м. Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (зі змінами) пересилання документів та нарахування і виплата пенсій позивача не можливі.
Заслухавши пояснення представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 15 липня 1999 року виїхали з України до Ізраїль на постійне місце проживання.
Відповідно до листів Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька від 24 квітня 2013 року № 114/Г-19-01-08 вбачається, що постановами Калінінського районного суду м. Донецька від 23 травня 2012 року у справі 2-а/59/29/2012, Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № К/9991/56429/12 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька поновити та виплачувати позивачам на особові рахунки в ПАТ «Приватбанк» пенсії за віком, починаючи з 1 листопада 2011 року.
Як вбачається з вказаних судових рішень предметом судового розгляду були позовні вимоги позивачів про проведення нарахування та виплати пенсій за віком та інших пенсійних надбавок, передбачених пенсійним законодавством України, які позивачі отримували до виїзду на постійне місце проживання за межі України безстроково, з урахування індексу інфляції, за наявними в пенсійній справі матеріалами на відповідні розрахункові рахунки, починаючи з 7 жовтня 2009 року.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 23 травня 2012 року у справі 2-а/59/29/2012 позовні вимоги були задоволені щодо нарахування та виплати пенсії, починаючи з 7 жовтня 2009 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2012 року змінено резолютивну частину вказаної постанови та зазначено період, з якого необхідно здійснити нарахування та виплату пенсій позивача - з 1 листопада 2011 року.
Вказані постанови судів ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № К/9991/56429/12 залишено без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не допускається при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, позовні вимоги про здійснення перерахунку і виплату пенсії за віком позивачам за період з 7 жовтня 2009 року по 1 листопада 2011 року у розмірі, передбаченому чинним законодавством, на момент виплати пенсії, одним платежем задоволенню не підлягають.
Судом також встановлено, що 18 квітня 2013 року ОСОБА_2 проведено поновлення пенсії та нарахована доплата у розмірі 47 492 грн., а 17 квітня 2013 року ОСОБА_3 проведено поновлення пенсії та нарахована доплата у розмірі 18 428 грн. (а.с. 16-19)
Разом з тим, пенсії позивачам не виплачуються з липня 2014 року, у зв'язку з проведенням у м. Донецьку антитерористичної операції.
15 жовтня 2015 року позивачі звернулись до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька із заявами про постановку позивачів на обік та виплату пенсій за віком та надбавки дітям війни на банківські рахунки, починаючи з липня 2014 року і за період з 7 жовтня 2009 року по 1 листопада 2011 року, в Управління міжнародного співробітництва ПФУ відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України № 9-1 від 12 травня 2015 року «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників» (а.с. 20-25).
Проте, позивачів на вказаний облік відповідачами не поставлено та не здійснюється нарахування та виплата пенсій і надбавок (а.с. 26).
Водночас, право позивачів як громадян України на соціальний захист у старості гарантовано ст. 24, 25, 46 Конституції України, ст. 8 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підтверджено ухваленими на їх користь судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 та ч. 1 ст. 255 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Проведення соціальних виплат особам в районах проведення антитерористичної операції здійснюється з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» та від 7 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей».
Вказаними підзаконними нормативно-правовими актами передбачено припинення фінансування з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування органів державної влади на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, переміщення осіб з району проведення антитерористичної операції, взяття їх на облік та проведення всіх соціальних виплат на контрольованій території за фактичним місцем проживання (перебування).
Однак, наведені акти не регулюють питання відносно виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пічкур проти України» № 10441/06 від 7 лютого 2014 року (п. 48-49) зазначив, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування (рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства» (Willis v. the United Kingdom), заява № 36042/97, n. 48, ECHR 2002-IV).
Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (рішення від 21 лютого 1997 року у справі «Ван Раалте проти Нідерландів» (Van Raalte v. the Netherlands), п. 39, Reports 1997-I).
Також Європейський суд з прав людини в цьому рішенні зазначив, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, врегулювання питання на законодавчому рівні щодо виплати пенсій громадянам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та відсутність вирішення даного питання щодо громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції, за практикою Європейського Суду з прав людини породжує дискримінацію громадян.
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 передбачалось, що Верховна Рада України повинна привести у відповідність до Конституції України положення інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені ст. 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 р.).
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що право позивачів на отримання пенсії за віком є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Враховуючи наведене, а також наявні рішення судів, які набрали законної сили, та якими зобов'язано позивачам здійснити нарахування та виплату пенсій за віком та інших пенсійних надбавок, передбачених пенсійним законодавством України, які позивачі отримували до виїзду на постійне місце проживання за межі України, з урахування індексу інфляції, за наявними в пенсійній справі матеріалами на відповідні розрахункові рахунки, починаючи з 1 листопада 2011 року, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька щодо не нарахування та виплати пенсій позивачам відповідно до ст. 27, 28, 40, 42, 43, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання здійснити їм нарахування та виплату пенсії, починаючи з 1 липня 2014 року з проведенням індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", частини 1 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, даних Держстату України та виплатити позивачам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Разом з тим, позовні вимоги про здійснення перерахунку пенсії за віком, не підлягають, оскільки підстав для здійснення перерахунку пенсії відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачами на зазначено та не доведено.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про взяття позивачів як пенсіонерів на облік в управлінні міжнародного співробітництва, проведення цим управлінням нарахування та виплати пенсії, оскільки відповідно до Положення про департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України департамент є структурним підрозділом центрального апарату Пенсійного фонду України, структурним підрозділом якого є управління міжнародного співробітництва.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (надалі - Положення № 280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України відповідно до п. 3 Положення № 280 є:
- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
- внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань;
- виконання інших завдань, визначених законом.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань згідно з п.п. 6 п. 4 Положення № 280 організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів; обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни.
Пенсійне забезпечення відповідно до ст. 63, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.
Що стосується позовних вимог про встановлення та виплату підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для дітей війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, то вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачі є дітьми війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на них повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону та Постановою Кабінету Міністрів України № 1381 від 28 грудня 2011 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» з 7 жовтня 2009 року, тобто з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.
Оскільки таке підвищення є підвищенням до пенсії, з нею пов'язується, а рішеннями Калінінського районного суду справі та Донецького апеляційного адміністративного суду вирішено поновити пенсії з 1 листопада 2011 року, то з урахуванням наведеного позивачі мають право на підвищення їх пенсії як діти війни з 1 листопада 2011 року.
Крім того, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, за період з 7 жовтня 2009 року по 1 листопада 2011 року, як таких, що не доведені під час судового розгляду справ, оскільки рішеннями судів вирішено питання про нарахування та виплату пенсії з 1 листопада 2011 року.
Також суд не вбачає підстав для допущення постанови відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України до негайного виконання в повному обсязі шляхом одноразового стягнення заборгованості по пенсії за період з 7 жовтня 2009 року по день виконання постанови, оскільки не визначена конкретна сума такої заборгованості.
Вимоги позивачів про зобов'язання відповідачів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України надати суду протягом 14 днів з дня ухвалення постанови про негайне виконання звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягають, оскільки ступінь неналежного виконання постанови суду відповідачами є незначним.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади ліквідовуються, реорганізовуються Кабінетом Міністрів України.
Оскільки рішення про ліквідацію чи реорганізацію Управління Пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька Уряд не приймав, то позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню лише в частині визнання дій протиправними Управління Пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька та зобов'язання здійснити поновлення та виплату пенсії.
Суд також враховує те, що будь-яких рішень про заміну боржника у виконавчому провадженні, в порядку визначеному ст. 264 КАС України, з Управління Пенсійного фонду в Калінінському районі м. Донецька на Пенсійний фонд України не виносилось.
Тому, відновлення пенсійної справи на паперових та електронних носіях виходить за межі повноважень Пенсійного фонду України.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то сплачений позовами судовий збір підлягає стягненню Державного бюджету України на користь позивачів по 243 гривні 60 копійок, тобто пропорційно сумі задоволених вимог відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Постановою Кабінету Міністрів України № 1381 від 28 грудня 2011 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та ст. 2, 9, 69-71, 89, 94, 97, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька у призначенні та виплаті надбавки до пенсії як дитині війни ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 листопада 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 на його банківський рахунок НОМЕР_1, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 335496), ОСОБА_3 на її банківський рахунок НОМЕР_2, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 335496) надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 листопада 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 243 гривні 60 копійок у відшкодування судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.В.Батрин
Судове рішення № 57905325, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 16.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/42871/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: