Рішення № 57905088, 23.05.2016, Оболонський районний суд міста Києва

23.05.2016 Справа № 756/3692/16-ц

Провадження № 2/756/2987/16

Ун. №756/3692/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Камбулова Д.Г.

при секретарі - Ковган О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на наступне.

ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Банк Універсальний». 27 серпня 2007 року рішенням загальних зборів учасників ВАТ «Банк Універсальний» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк». Внаслідок зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (рішення загальних зборів від 22.06.09 р.), що підтверджується п. 1.1. Статуту ПАТ «Універсал Банк»

Відповідно до умов кредитного договору № СL 3628 від 05 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав у ВАТ «Банк Універсальний» кредит у сумі 10 000,00 грн. строком до 20.10.2012 р. зі сплатою 36,00% річних за користування кредитом.

Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, і в порядку, передбаченому договором, 05.11.2007 року надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000, 00 гривень.

16.02.2010 року між банком та відповідачем була укладена угода про припинення зобов'язань за договором № СL 3628 від 05.11.2007 року.

Відповідно до угоди сторони визнали, що станом на 16 лютого 2010 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором (банком) за вищевказаним основним договором (кредитним договором) становить 15 509,46 грн.

Згідно п. 2.2. Угоди протягом періоду, вказаного у п. 2.1 цієї Угоди, за користування кредитними коштами (без порушення строку/термінів сплати всієї суми та/або частини кредиту та/або у разі порушення таких строку/термінів погашення кредиту) позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти у розмірі 0,0001% річних.

Відповідно до п. 3. Угоди у випадку прострочення позичальником сплати хоча б одного платежу та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань згідно п.2.1 цієї Угоди, з першого дня такого прострочення та/або неналежного виконання автоматично втрачають свою чинність пункти 2, 2.1., 2.2., 2.З., 2.4. цієї Угоди, а інші умови цієї угоди та основного договору зберігають свою чинність протягом строку дії основного договору, а позичальник зобов'язується виконувати свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі і надалі.

Оскільки відповідач не виконував належним чином умови угоди, тому з 20.04.2010 року відсоткова ставка за користування кредитом була змінена на 36,00% річних.

Відповідно до умов угоди позичальник повинен щомісячно в дату сплати щомісячних платежів сплачувати заборгованість по кредиту, вказаної у п. 2.1. угоди.

В порушення умов договору та чинного законодавства України відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання та не сплачує проценти за користування кредитними коштами, не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку.

Станом на 08.02.2016 року заборгованість відповідача по кредиту та несплачених відсотках складає 63 191,90 грн.

15.04.2014 року відповідачу була направлена вимога-повідомлення про погашення суми боргу, однак, останнім не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку її сплатити.

Враховуючи порушення зобов'язань, встановлених договором щодо сплати процентів та щомісячних платежів за кредитом, у відповідача виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 2.4. договору за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору.

Відповідач як позичальник за договором до цього часу не виконав відповідних зобов'язань, передбачених договором, а саме: не сплачує заборгованість по кредиту та процентам. Сума боргу за договором залишається несплаченою.

Загальна сума заборгованості відповідача по договору станом на 08.02.2016 року складає 63 191,90 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 9 143,89 грн.; відсотки у розмірі 13 135,77 грн.; підвищені відсотки у розмірі 40 912,24 грн.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 651, 1049, 1050,1054 ЦК України просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 63 191, 90 грн., а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву якою позов підтримав, просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву якою просив в задоволенні позовних вимог відмовити застосувавши строк позовної давності та розглядати справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Банк Універсальний». 27 серпня 2007 року рішенням загальних зборів учасників ВАТ «Банк Універсальний» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк». Внаслідок зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (рішення загальних зборів від 22.06.09 р.), що підтверджується п. 1.1. Статуту ПАТ «Універсал Банк».

Відповідно до умов кредитного договору № СL 3628 від 05 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав у ВАТ «Банк Універсальний» кредит у сумі 10 000,00 грн. строком до 20.10.2012 р. зі сплатою 36,00% річних за користування кредитом (а.с.5-10).

Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн., підтверджується меморіальним ордером № 0050005UAH011230 від 05.11.2007 року ( а.с.15).

Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, і в порядку, передбаченому договором, 05.11.2007 року надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000, 00 гривень.

16.02.2010 року між банком та відповідачем була укладена угода про припинення зобов'язань за договором № СL 3628 від 05.11.2007 року (а.с.10).

Відповідно до угоди сторони визнають, що станом на 16 лютого 2010 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором (банком) за вищевказаним основним договором (кредитним договором) становить 15 509,46 грн.

Згідно п. 2.2. Угоди протягом періоду, вказаного у п. 2.1 цієї Угоди, за користування кредитними коштами (без порушення строку/термінів сплати всієї суми та/або частини кредиту та/або у разі порушення таких строку/термінів погашення кредиту) позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти у розмірі 0,0001% річних.

Відповідно до п. 3. Угоди у випадку прострочення позичальником сплати хоча б одного платежу та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань згідно п.2.1 цієї Угоди, з першого дня такого прострочення та/або неналежного виконання автоматично втрачають свою чинність пункти 2, 2.1., 2.2., 2.З., 2.4. цієї Угоди, а інші умови цієї угоди та основного договору зберігають свою чинність протягом строку дії основного договору, а позичальник зобов'язується виконувати свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі і надалі.

Оскільки відповідач не виконував належним чином умови угоди, тому з 20.04.2010 року відсоткова ставка за користування кредитом була змінена на 36,00% річних.

Відповідно до умов угоди позичальник повинен щомісячно в дату сплати щомісячних платежів сплачувати заборгованість по кредиту, вказаної у п. 2.1. угоди.

В порушення умов договору та чинного законодавства України відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання та не сплачує проценти за користування кредитними коштами, не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку.

Станом на 08.02.2016 року заборгованість відповідача по кредиту та несплачених відсотках складає 63 191,90 грн.

15.04.2014 року відповідачу була направлена вимога-повідомлення про погашення суми боргу, однак, останнім не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку її сплатити.

Враховуючи порушення зобов'язань, встановлених договором щодо сплати процентів та щомісячних платежів за кредитом, у відповідача виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 2.4. договору за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору.

Відповідач як позичальник за договором до цього часу не виконав відповідних зобов'язань, передбачених договором, а саме: не сплачує заборгованість по кредиту та процентам. Сума боргу за договором залишається несплаченою.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача по договору станом на 08.02.2016 року складає 63 191,90 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 9 143,89 грн.; відсотки у розмірі 13 135,77 грн.; підвищені відсотки у розмірі 40 912,24 грн. (а.с.12-13).

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З огляду на положення ст.ст. 525, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд вважає, що позивач має право на захист свого порушеного права, та має право на стягнення з відповідача кредитної заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору від 05.11.2007 року та угоди про припинення зобов'язань за договором від 05.11.2007 року.

Відповідач ОСОБА_1 визнавши факт наявності заборгованості, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

У свою чергу представник позивача вважає, що ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки у його межах позивач звернувся з позовною заявою до відповідача у постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості за кредитним договором. 30.09.2014 року рішенням Третейського суду позов був задоволений у повному обсязі. Однак ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позивачу було відмовлено у видачі виконавчого листа, та позивачу було роз'яснено, що після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку. А отже позивач вважає, що строк позовної давності відповідно до ч.2 ст. 264 ЦПК України не сплинув, оскільки був перерваний поданням позивачем до Третейського суду позовної заяви до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК позовна давність переривається у разі пред'явлення позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку мав позивач.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Аналізуючи зміст ч.2 ст. 264 ЦК України, суд вважає, що перебіг позовної давності переривається на підставі даної норми права і настає у тому випадку, коли за наслідками пред'явлення позову до компетентного суду було відкрите провадження у справі.

Відповідно до закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам від 03.02.2011 року частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди», було доповнено пунктом 14. Зміст п. 14 статті 6 вказаного Закону свідчить про те, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

А отже суд вважає, що звернення позивача у 2014 році до третейського суду з позовної заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, не свідчить про переривання строку позовної давності, оскільки позивач звернувся за захистом свого права до некомпетентного суду.

Враховуючи наведене, звернення позивача до некомпетентного суду із аналогічною заявою у 2014 році не є вчиненням дій, які свідчать про переривання позовної давності, у розумінні ч.2 ст. 264 ЦК України.

У свою чергу відповідач не заперечував проти правомірності пред'явленого до нього позову з точки зору матеріального права, але наголошував на пред'явленні таких вимог із пропуском позовної давності, про що вказував у наданих суду письмових запереченнях, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Таким чином, позовна давність звернення до суду з вимогою на захист свого порушеного права сплинула у січні 2015, тобто через три роки після остаточного строку виконання відповідачем своїх зобов'язань (січень 2012 року), передбаченого п. 2.1. угоди про припинення зобов'язань від 16 лютого 2010 року за договором CL3628 від 05.11.2007 року, а з даним позовом позивач звернувся до суду у березні 2016 року, тобто з порушенням загального строку позовної, встановленого ст. 257 ЦК України.

Оскільки позов пред'явлено з пропуском строку позовної давності, то порушене право позивача не підлягає захисту, що є підставою для відмови у задоволенні пред'явленого позову.

З огляду на зазначене, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 264, 525, 526, 527,530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 212-215, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.Г.Камбулов