Рішення № 57903920, 26.05.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/413/16-ц

Номер провадження 2/570/504/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року

Рівненський районний суд Рівненської області:

в особі судді Кушнір Н.В.

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

згідно вимог позовної заяви від 21 січня 2016 року, які були збільшені, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини у розмірі 1/2 всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що всі обовязки щодо утримання та виховання дитини несе самостійно. Відповідач офіційно працевлаштований, водночас коштів на утримання дитини не надає, чим ставить сім'ю у тяжке матеріальне становище.

Всіх учасників цивільного процесу відповідно до ст.ст.74-76 ЦПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, проте в судове засідання сторони не з'явилися, передавши свої повноваження своїм представникам. Зважаючи на те, що їх явку не було визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, що визнається їх представниками, які з»явилися до суду, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути справу за їх відсутності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує повністю і по аналогічних мотивах, оскільки просить стягнути менше прожиткового мінімуму на дитину.

Представник відповідача позов визнала у розмірі 1/5 доходів, оскільки її довіритель отримує заробітну плату приблизно 2300 грн. щомісячно, має на утриманні вагітну дружину, яка має незабаром народити, та батьків-пенсіонерів, крім того батько є інвалідом 3-ої групи. Після розлучення сторони добровільно домовилися про утримання дитини і він таку допомогу надавав добровільно.

Суд, заслухавши пояснення учасниців цивільного процесу. з"ясувавши обставини та дослідивши представлені стороною позивача докази по справі, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.16 ЦК України звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Вимоги ст.214 цього Кодексу зобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Сторони скористалися правовою допомогою

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 31 травня 2002 року по 15 червня 2012 року, мають спільну дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір»ю. Сторони уклали нові шлюби, 06 березня 2016 року позивач народила ще одну дитину.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач, на думку позивача, не надає позивачу достатніх коштів на утримання неповнолітньої дитини, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у відсотках від заробітку ґрунтується на вимогах ст.183 СК України, оскільки відповідач на даний час офіційно працевлаштований вчителем фізичної куультукри у Броницькій школі 1-2 ступеня.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно працевлаштованим, має можливість виплачувати аліменти, має інші зобов'язання матеріального характеру наявність на утриманні непрацездатних батьків, при цьому батько є інвалідом 3-ої групи трудового каліцтва.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції Про права дитини незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років встановлено у 1 455 грн. Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб»єктивні права дитини на утримання її батьком є порушеними, визначений судом розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину при обов'язку батька утримувати дитину є обґрунтованим та підлягає стягненню, тому позов підлягає до задоволення.

Сума аліментів у вказаному розмірі не є завищеною в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб та такою, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Визначений розмір аліментів відповідає засадам розумності і справедливості. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, має інших утриманців, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначений розмір аліментів, який б забезпечував необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не наддав, а судом їх не здобуто, що вказує на обгрунтовність позову.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Відповідно до абз.4 п.17 даної Постанови Пленуму ВС України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений у ч.2 ст.182 СК України, а саме 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Щодо максимального розміру аліментів, що стягуються з боржника, то відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи, але це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Позов до суду пред'явлений 21 січня 2016 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитини повинні стягуватися з указаної дати.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі, визначеному на день винесення рішення.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст.79, 141, 150, 180, 183, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія СР номер 005318, виданий 03 листопада 1995 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія МЮ номер 415041, виданий 10 грудня 2015 року Рівненським РВ УДМС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_2), аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі ? всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 січня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія СР номер 005318, виданий 03 листопада 1995 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_1) в прибуток держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 26 травня 2016 року. Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Кушнір Н.В.