Ухвала суду № 57902164, 25.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/3396/15-ц Головуючий у І інстанції Гончарук О. П.Провадження № 22-ц/780/1731/16 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 47 25.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Голуб С.А.

суддів: Приходька К.П., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря: Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що під час проживання однією сім'єю з відповідачем без реєстрації шлюбу ними було придбаний будинок АДРЕСА_1.

Оскільки вказане майно є спільною сумісною власністю, позивач просила суд визнати за нею право власності на ? частину спірного жилого будинку.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушено норми ст. 207 ЦПК України та безпідставно залишено позовну заяву без розгляду, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача та залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду виходив з того, що позивачем не було зазначено ціну позову, а це не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява, окрім іншого, повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру. У відповідності до ч. 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява має бути оплачена судовим збором, окрім підстав передбачених Законом України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст..ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про зо повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У випадку якщо недоліки не будуть усунуті протягом визначеного строку, то позовна заява повертається позивачеві.

Окрім того, відповідно до норми п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно при подачі позову не було зазначено ціну позову, однак судом першої інстанції 15 січня 2016 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду. Строк на усунення недоліків, які були виявленні вже після відкриття провадження позивачеві не надавався.

Окрім того, ст. 207 ЦПК України не передбачено таку підставу залишення позовної заяви без розгляду як клопотання/заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду та повинен був, у випадку виявлення недоліків позовної заяви після відкриття провадження, надати позивачеві строк для їх усунення. І лише після невиконання вимог суду у визначений строк, суд першої інстанції мав право залишити таку позовну заяву без розгляду.

Таким чином, не довівши до відома позивача вимоги закону про обов»язковість зазначення ціни позові ні при вирішенні питання про відкриття провадження, ні пізніше, після виявлення цієї обставини при розгляді справи і залишивши позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції тим самим порушив право позивача на розгляд її справи судом.

Отже, викладене дає підстави вважати, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати питання щодо надання строку для усунення недоліків на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року про залишення позову без розгляду - скасувати та передати питання щодо надання строку для усунення недоліків на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: