Ухвала суду № 57902140, 25.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/8479/14-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/2997/16 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 26 25.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Лащенка В.Д., Поліщука М.А.,

за участю секретаря : Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 року у справі за заявою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Лопатинської Надії Олексіївни про визначення способу і порядку виконання рішення, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а:

В грудні 2015 року головний державний виконавець ВДВС Броварського МРУЮ Лопатинська Н.О.звернулася до суду із заявою, в якій порушила питання про роз'яснення змісту виконавчого листа № 2/361/3191/14 від 26 січня 2015 року, виданого Броварським міськрайонним судом у справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, на предмет того чи стосується він виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № KF53838 від 24 листопада 2008 року, а також чи можна вважати борг по вищезазначеному виконавчому листу сплаченим у повному обсязі.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 рокуу задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2, через адвоката Яремчука Р.Л., подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом норм процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вимоги заяви державного виконавця.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід часткового задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської областівід 22 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стягнуто у солідарному порядку на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором № KF53838 від 24 листопада 2008 року у розмірі 3 990,15 дол. США, що за курсом НБУ становить 51 385,40 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання даного судового рішення, 26 січня 2015 року стягувачеві видано виконавчий лист № 2/361/3191/14, який в подальшому було пред'явлено до виконання до ВДВС Броварського МРУЮ.

15 травня 2015 року головним державним виконавцем Лопатинською Н.О. відкрито виконавче провадження ВП № 47547536 з примусового виконання указаного виконавчого документа.

Разом з тим, постановою державного виконавця ВДВС Броварського МРУЮУрбанської Л.А. від 11 березня 2015 року відкрито виконавче провадження № 46721182 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. № 3482 від 25 вересня 2014 року, яким запропоновано звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, об'єм двигуна 1998 см. куб., д.н.з. НОМЕР_1, який належить боржнику ОСОБА_2, та за рахунок коштів отриманих від реалізації вищевказаного рухомого майна, задовольнити вимоги ПАТ «ВіЕс Банк» за період з 1 квітня 2014 року по 25 вересня 2014 року в розмірі 4 110,56 дол. США, що за курсом НБУ становить 53 208,01 грн. та 3 500 грн. плати за вчинення напису.

У зв'язку з тим, що боржник у повному обсязі сплатив заборгованість за виконавчим написом, постановою державного виконавця Урбанської Л.А. від 1 квітня 2015 року виконавче провадження № 46721182 закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».

Звертаючись до суду, державний виконавець Лопатинська Н.О. вказала, що квитанції про внесення коштів у рахунок погашення кредитної заборгованості були приєднанні до виконавчого провадження, яке закрито, а боржник стверджує, що виконавчий напис нотаріуса та виконавчий лист стосуються одного і того ж зобов'язання погасити заборгованість за кредитним договором, яке добровільно виконано шляхом внесення на рахунок банку коштів у загальному розмірі 54 531,30 грн.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Така ж норма міститься і в статті 373 ЦПК України, на яку посилався державний виконавець при зверненні до суду.

Отже, поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, розглянувши заяву державного виконавця в порядку ст. 221 ЦПК України, якою врегульовано питання роз'яснення рішення суду, допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, порушеного заявником.

Окрім того, в порушення вимог ст. ст. 210, 212 ЦПК України судом першої інстанції не зазначено мотивів на спростування доводів боржника щодо повного виконання зобов'язання за кредитним договором в частині сплати заборгованості, яка визначена рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса, та чи не призведуть вимоги стягувача до подвійного виконання одного і того ж зобов'язання, що витікає з цього договору.

У відповідності п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала скасуванню з передачею питання про визначення способу і порядку виконання рішення у справі на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2016 рокускасувати, питання про визначення способу і порядку виконання рішення у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: В.Д. Лащенко

М.А. Поліщук