Рішення № 57901503, 06.05.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7348/15-ц

Провадження № 2/361/324/16

06.05.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Шинкаря А.О.

при секретарі - Брейкіній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що у 2009 році на підставі договору купівлі-продажу придбав у відповідача ОСОБА_2 прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства «Броварський побуткомбінат» у кількості 14095 шт. на суму 352375,00 гривень.

У 2010 році дружина продавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до Старобільського районного суду Луганської області з позовом про визнання договору купівлі-продажу вказаних акцій недійсним. Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 29.07.2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені: договір купівлі-продажу простих іменних акцій Броварського побуткомбінату визнано недійсним, ОСОБА_2 зобовязано повернути ОСОБА_1 кошти у сумі 352375,00 грн, а реєстроутримувача акцій Броварського побуткомбінату ПАТ «Банк «Тавріка» здійснити списання акцій з особового рахунку ОСОБА_1 та зарахувати на особовий рахунок ОСОБА_2

ПАТ «Банк «Тавріка» рішення суду щодо списання та наступного зарахування акцій виконав, внаслідок чого ОСОБА_2 25 листопада 2010 року відчужив акції іншим особам, які в свою чергу в той же день продали акції громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а згодом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відчужили їх на користь ОСОБА_6

Позивач також зазначив, що за його апеляційною скаргою Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 13.11.2012 року скасував рішення Старобільського районного суду, а провадження у справі закрив через відмову позивача ОСОБА_3 від позову.

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_6 про витребування майна від добросовісного набувача, але у задоволенні позову йому відмовлено, оскільки на час ухвалення судом першої інстанції рішення ОСОБА_6 уже не був власником акцій. Послався на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09 лютого 2015 року вказане рішення Броварського міськрайонного суду залишено без змін, і що Апеляційний суд Київської області у своїй ухвалі зазначав, що на час звернення ОСОБА_1 до суду вже існувало рішення суду, що набрало законної сили, за яким власниками спірних акцій визнано подружжя ОСОБА_3, але позивач до них з вимогами щодо повернення акцій не звертався.

Позивач, посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій відповідачів він позбувся належних йому акцій, встановити кінцевого власника належних йому раніше акцій ПАТ «Броварський побут комбінат» він позбавлений можливості, а тому на підставі ч.1 ст. 321 ЦК України просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 352375,00 грн.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 позов не визнала, пояснила, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не ґрунтуються на законі. Посилалася на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2012 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПАТ «Банк «Тавріка» про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та зобовязання вчинити дії, з якої вбачається, що ОСОБА_3 надала суду заяву про відмову від позовних вимог та просила провадження у справі закрити, посилаючись на врегулювання спору між сторонами, а представник апелянта ОСОБА_1 також просив суд задовольнити заяву позивача. Пояснила, що її довіритель ОСОБА_2 не є власником простих іменних акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат», які на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2009р. №178/09-Б перебували у власності позивача у даній справі, що підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2013 року у справі №361/1551/13-ц та ухвалою цього ж суду від 21 червня 2013 року у справі №361/3579/13-ц, а також рішенням Броварського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року у справі №361/9415/14-ц, що набрали законної сили. Зазначила, що відповідно до ухвали Апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2012 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПАТ «Банк «Тавріка» про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та зобовязання вчинити дії ОСОБА_1 залишився власником пакету акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат» у кількості 14095 штук, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову. Вважала недоведеним твердження позивача про те, що він позбавлений можливості встановити особу, якій належать його акції, а тому звертається з позовом до подружжя ОСОБА_2. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на ту обставину, що рішення Старобільського районного суду Луганської області від 28.07.2010 року було скасовано ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13.11.2012 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а провадження у справі закрито через відмову позивача ОСОБА_3 від своїх вимог, і тому ОСОБА_1 де-юре залишився власником простих іменних акцій ВАТ «Броварський побуткомбінат» у кількості 14095 шт. Пояснила, що ОСОБА_3 дійсно оскаржувала укладені ОСОБА_2 договори щодо відчуження ним акцій на користь ОСОБА_11 В, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 шляхом звернення з позовом до суду, і хоча рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2013 року вказані договори були визнані недійсними, суд не зміг застосувати реституцію як наслідок недійсності правочину, оскільки ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 відчужили куплені за спірними договорами у відповідача ОСОБА_2 пакети простих іменних акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат» іншим особам. Тобто, ОСОБА_1 залишається власником спірних акцій, а тому звернення з позовом про стягнення коштів за вказані акції до її довірительки вважає безпідставним і просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини:

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Банк «Тавріка» та визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 26.08.2009 року за №178/09-Б, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зобовязано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 сплачені ним кошти у сумі 352375,00 грн., а ПАТ «Банк «Тавріка», як реєстроутримувача ПАТ «Броварський побуткомбінат», зобовязано здійснити списання з

особового рахунку ОСОБА_1 зазначені акції та зарахувати їх на особовий рахунок ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2012 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 28 липня 2010 року, вказане рішення було скасоване, а провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову. Як зазначено в ухвалі, позивач надав заяву про відмову від позовних вимог, посилаючись на врегулювання спору між сторонами, представник апелянта також просив задовольнити заяву позивача.

З рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2013 року у цивільній справі №361/1551/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14 про визнання договорів недійсними вбачається, що ОСОБА_2 25 листопада 2010 року уклав договори купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат» з ОСОБА_11 щодо 3819 шт. акцій, ОСОБА_12 щодо 3819 шт. акцій, ОСОБА_13 щодо 3819 шт. акцій та ОСОБА_14 щодо 1640 шт. акцій. Вказаним рішенням договори купівлі-продажу простих іменних акцій ПАТ «Броварський побуткомбінат», укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14Г було визнано недійсними, але суд при цьому вказав на неможливість застосування реституції як наслідок недійсності правочину, оскільки ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14Г відчужили куплені за оспорюваними договорами акції іншим особам. Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_12 залишено без розгляду.

З ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року у справі №361/3579/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 і Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна компанія «ІТТ-інвест» про витребування майна із чужого незаконного володіння вбачається, що позивач до початку розгляду справи по суті подала до суду нотаріально посвідчену заяву про відмову від позову про витребування акцій з чужого незаконного володіння і зобовязання вчинити дії, і вказана відмова ОСОБА_3 від позову була прийнята судом, а провадження у справі закрито.

Дослідивши вказані судові рішення, що набрали законної сили, суд вважає, що прості іменні акції ПАТ «Броварський побуткомбінат», які за договором купівлі-продажу від 26 серпня 2009 року №178/09-Б придбав ОСОБА_1, не повернулися у власність ОСОБА_2 (не є спільною сумісною власністю відповідачів), а є власністю позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними і задоволенню не підлягають.

За вимогами ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предявляючи вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 352375,00 грн., позивач не зазначив підставу стягнення вказаної суми.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А. О. Шинкар