Вирок № 57900035, 26.05.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6165/16-к

Провадження № 1-кп/161/358/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 26 травня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Борнос А.В.,

за участю секретаря - Новаковської В.В.,

прокурора - Марчук Н.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030010001825, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 12.05.2016 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого:

1. 24.05.2002 року Луцьким районним судом Волинської області за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України надано іспитовий строк 2 роки;

2. 11.12.2002 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; звільненого 29.09.2006 умовно-достроково згідно постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровськ від 27.09.2006 року на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 24 дні;

3. 07.08.2007 року Горохівським районним судом Волинської області за ст.296 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

4. 12.11.2007 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.289 ч.2, 296 ч.1, 296 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі; звільненого 17.07.2014 року по відбуттю строку покарання;

5. 25.06.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.395 ч.1 КК України до 3 місяців арешту; звільненого 11.12.2015 року по відбуттю строку покарання.

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3, повторно, 28.01.2016 року близько 01.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в залі очікування Залізничного вокзалу м.Луцька, що на площі Привокзальна, 1, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти з сумки потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Nokia 1800», ІМЕІ: 353768046101247, вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи №32 від 10.02.2016 року, становить 229 грн., вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме - витягнув з сумки потерпілої вищевказаний телефон та відійшов від неї, але з причин, що не залежали від його волі злочин не було закінчено, оскільки дії останнього були припинені старшим інспектором Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5

Він же, повторно, 03.02.2016 року близько 12.00 год. за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження, перебуваючи у приміщенні камери зберігання речей ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», що по вул.Конякіна, 39, м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрали з полиці рюкзак потерпілої ОСОБА_6, вартістю 640 грн., в якому знаходились наступні речі: фен марки «Браун» вартістю 500 грн., чотири акумуляторні батареї фотоапарата «УФО» вартістю по 80 грн. кожна, дитяча спідниця вартістю 100 грн., дитячий шкільний сарафан вартістю 150 грн., дитячі лосіни вартістю 150 грн., дві дитячі кофтинки вартістю по 50 грн. кожна, спортивні брюки чорного кольору вартістю 400 грн., віск для волосся вартістю 90 грн., полотенце, зубна щітка та жіноча футболка, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 2450 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, обєднані єдиним злочинним умислом цього ж дня, повторно, близько 12.00 год., ОСОБА_3 за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження, перебуваючи у приміщенні камери зберігання речей ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», що по вул.Конякіна, 39, м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрали чотири блоки цигарок марки «LD Superslims Violet», які знаходились у поліетиленовому пакеті на полиці, вартість одного блоку яких, відповідно до висновку товарознавчої експертизи №105 від 18.04.2016 року, становить 134,50 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 538 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно (крадіжку), вчинене повторно, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчивши злочин з причин, які не залежали від його волі. Окрім того, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав. Суду дав показання, що 28.01.2016 року у нічну пору, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (оскільки спиртне вживав разом з потерпілою), знаходився в залі очікування Залізничного вокзалу м.Луцька. Попросив у потерпілої ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Nokia 1800» з метою зателефонувати, вона не заперечувала, тому він його взяв і виходив, щоб здійснити телефонний дзвінок, однак його затримали працівник поліції.

03.02.2016 року близько 12.00 год. разом з особою, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження, він дійсно перебував у приміщенні камери зберігання речей ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій», що по вул.Конякіна, 39, м.Луцька, однак жодних речей не викрадав, ні про що з іншою особою не домовлявся. Ствердив, що особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження його запевнив, що сумки, з яких він забирав якісь речі, належать йому особисто, тому ніяких неправомірних дій він не вчиняв, а лише чекав, коли свої речі забере його товариш. В зв»язку з викладеним просив його виправдати.

Не зважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому повторно, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчивши злочин з причин, які не залежали від його волі, стверджується дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами.

Особистою заявою потерпілої ОСОБА_7 стверджується факт відсутності матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 та небажання потерпілої брати участь у судових засіданнях (на виклику останньої не наполягали і учасники судового провадження). Щодо покарання, то потерпіла ОСОБА_7 просить обвинуваченого суворо не карати.

Факт викрадення мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_7 стверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення крадіжки належного їй мобільного телефону, від 28.01.2016 року, де потерпіла вказала саме про викрадення належного їй телефону.

Свідок ОСОБА_5 суду дав показання, що 28.01.2016 року у нічну пору, під час несення служби по охороні громадського порядку на території Залізничного вокзалу м.Луцька, через вікно у приміщенні, помітив ОСОБА_3, який зайшовши до залу очікувань, обернувшись по сторонах, підійшов до лавки, де спала ОСОБА_7 та присів. Переконавшись, що потерпіла спить, обвинувачений засунув руку в її сумку, однак в цей момент потерпіла поворушилась, тому він зразу ж руку забрав, а через кілька секунд, бачачи, що вона продовжує спати, знову поліз рукою у сумку, вийняв телефон, поклав його у кишеню і почав виходити з вокзалу, однак був ним затриманий. Категорично ствердив, що добре бачив місце де відбувались вказані події, ОСОБА_7 під час крадіжки спала та не розмовляла з обвинуваченим.

З протоколу огляду місця події від 28.01.2016 року (з фототаблицею) вбачається, що ОСОБА_3 в кімнаті чергового поліцейського лінійного пункту на станції Луцьк, в присутності двох понятих, добровільно надав для вилучення мобільний телефон чорного кольору марки "Nokia 1800", ІМЕІ: 353768046101247, в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку "МТС". При цьому, вказаний телефон, за словами самого ОСОБА_3 (як вбачається з протоколу), він викрав в невідомої жінки, що спала на вокзалі, витягнувши з сумки. Жодних зауважень, заперечень від учасників (ОСОБА_3, понятих) не надійшло, що засвідчено їх підписами.

Мобільний телефон марки «Нокіа 1800» оглянуто, визнано речовим доказом у справі, згідно постанови від 10.02.2016 року та передано на зберігання у камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області.

Факт перебування ОСОБА_3 28.01.2016 року (на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення) у стані алкогольного сп»яніння стверджується консультативним висновком спеціаліста №314 від 28.01.2016 року (огляд проведено о 04.15 год., встановлено вміст алкоголю 0,73 проміле).

Зважаючи на вищевикладені обставини та досліджені докази в їх сукупності, судом не беруться до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не викрадав телефон, а отримав добровільно від самої потерпілої, оскільки вони повністю спростовуються наведеними доказами.

Особистою заявою потерпілої ОСОБА_6 стверджується факт відсутності матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 та небажання потерпілої брати участь у судових засіданнях (на виклику останньої не наполягали і учасники судового провадження). Щодо покарання покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні дала показання, що 03.02.2016 року на автостанції м.Луцька в камері схову, залишила пакет з вмістом 9-ти блоків сигарет марки "ЛД". Коли повернулась за належними їй речами, виявила відсутність 4-х блоків сигарет, тому звернулась до працівників автовокзалу. Переглянувши запис з відеокамери, побачили, як двоє чоловіків забирали речі з її пакета: один тримав пакет, а другий - забирав. Збитки не відшкодовані, однак на даний час цивільного позову заявляти не бажає. Щодо покарання покладається на думку суду.

З протоколу огляду предметів від 06.02.2016 року та дослідженого безпосередньо в судовому засіданні відеозапису з камер відеоспостереження вбачається, що 03.02.2016 року о 11:58:37 в камеру зберігання речей автовокзалу зайшли двоє осіб чоловічої статті (як встановлено - ОСОБА_8, ОСОБА_3С.). ОСОБА_3 поклав на стілець, що розташований біля столу, поліетиленовий пакет темного кольору. Після чого ОСОБА_8 зайшов в камеру зберігання речей, а за ним - ОСОБА_3 (працівника АС №1 на робочому місці не має). Далі ОСОБА_8 бере з правої сторони полиці, що по середині, сумку-рюкзак та передає ОСОБА_3, який знаходився біля проходу, і останній відразу ж взяв рюкзак, поліетиленовий пакет та вийшов з приміщення. Після чого з приміщення вийшов і ОСОБА_8 Однак через кілька хвилин вони повернулися та з порожнім пакетом пішли у приміщення камери схову. ОСОБА_8 почав шукати щось у сумках та складати речі до пакету, який тримав у руках ОСОБА_3 При цьому видно, як ОСОБА_8 щось шукає у жіночій сумці та кладе речі знову до того ж пакету, вказане бачить і ОСОБА_3 Після того, ОСОБА_3 кивком голови показав на інші сумки, ОСОБА_9 перейшов далі та дивиться вміст інших сумок, а ОСОБА_3, оглядаючись спостерігає за працівником камери схову. Після чого ОСОБА_3 вдаряє ногою по поліетиленовому пакеті білого кольору, який стояв поблизу (на думку суду, щоб з»ясувати вміст) та о 12:03:48 хв. спостерігається, як він нагнувся до нього та передивляється речі, після чого відсунув його ногою за двері. ОСОБА_8, в цей час, застібав іншу сумку та поклав на місце, де вона попередньо знаходилась. В подальшому ОСОБА_8 взяв із іншого пакету з лівої сторони, речі, передав їх ОСОБА_3, який, стоячи спиною до входу, сховав їх під куртку (видно з характерних рухів). Після чого ОСОБА_3 вийшов із повним пакетом з приміщення кімнати зберігання.

Вказаний диск із відеозаписами оглянуто, визнано речовим доказом, згідно постанови від 06.02.2016 року та приєднано до матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання про те, що 03.02.2016 року вона підміняла чергову (яка слідкує за прийомом і видачею речей із камери зберігання) на автостанції (близько 20-25 хвилин), а після її повернення пішла на своє робоче місце в довідкове бюро. Через деякий час до неї підійшла чергова з незнайомою дівчиною та повідомили, що з належного останній пакету зникли цигарки, а ще через деякий час з»ясувалось, що і в іншої жінки викрали рюкзак з речами. Передивившись записи із відео спостереження, що знаходиться у камері схову, побачили, як, саме у той момент, коли вони підміняла чергову, прийшло двоє чоловіків. Оскільки один із них сказав, що здавав сумки, показавши жетон, і що йому потрібно взяти частину з них, вони його пустила. За його діями особливо не спостерігала, оскільки крадіжок у них раніше не ставалось. Оскільки у камері залишались речі одного з тих хлопців, і вона їх запам»ятала, тому вони чекали поки він за ними прийде. Коли ввечері ОСОБА_8 приїхав, вони викликали працівників поліції, і той визнав, що дійсно вони викрадали речі і що збитки будуть повністю відшкодовані. Ствердила, що разом з ОСОБА_8 був саме ОСОБА_3, при цьому, останній також копошився у сумках.

З протоколу огляду місця події від 04.02.2016 року вбачається, що ОСОБА_8 у службовому кабінеті №420 по вул.Грибоєдова, 2 м.Луцька добровільно видав 8 пачок (фіолетового кольору) цигарок марки «ЛД», повідомивши при цьому, що їх викрав 03.02.2016 року разом з товаришем з приміщення зберігання речей на автостанції м.Луцька.

Вказані цигарки оглянуто, визнано речовими доказами, згідно постанови від 18.01.2016 року та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала показання про те, що певний час проживала у гр.ОСОБА_12 на квартирі. Конкретної дати не пам»ятає, але стверджує, що на квартиру приходив ОСОБА_3 з рюкзаком чорного кольору, наповненим якимись речами. На запитання про його походження останній відповів, що «…немає різниці, де він його взяв». Однак згодом, після вжитого спиртного, ОСОБА_3 повідомив, що рюкзак він викрав з камери схову.

Свідок ОСОБА_12, допитана в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, ствердила про те, що ОСОБА_11 проживала у неї певний період на квартирі та те, що остання була знайома із ОСОБА_3 Одночасно зазначила, що 18.02.2016 року вони з ОСОБА_8 сиділи в парку, та зустріли ОСОБА_3 Під час зустрічі жодних нарікань один на одного з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вона не чула, вони поводились спокійно та не сперечались між собою. Вже згодом, під час спільного розпиття спиртних напоїв, чула як ОСОБА_8 вибачався перед ОСОБА_3 через те, що йому він ніби-то сказав, що вони з камери схову беруть його особисті речі, а не крадуть. Однак не чула, щоб ОСОБА_3 висловлював до ОСОБА_8 претензії з приводу його виклику до працівників поліції. При цьому ствердила, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 часто приходили до неї в гості, вони товаришують.

Показання даного свідка, на думку суду, не підтверджують поза розумним сумнівом того, що обвинувачений ОСОБА_3 не вчиняв крадіжок майна з камери схову автостанції м.Луцька. Так, за наявності обману ОСОБА_8 обвинуваченого ОСОБА_3 щодо своїх дійсних намірів, останній безумовно, знаючи про те, що його підозрюють у вчинення ряду крадіжок (і будучи в цьому невинним), відразу ж під час зустрічі з ОСОБА_8 почав висловлювати претензії з приводу дачі неправдивих показань працівникам поліції, чого не було. Натомість, вже після вжитого спиртного, ніби-то мала місце розмова про вказані події. При цьому, щодо будь-яких подій, які б мали місце в інший день, свідок ОСОБА_12, розповісти не могла, посилаючись на те, що їх не пам»ятає. Таким чином, зважаючи і на суперечність у її показаннях з показаннями інших учасників, і на досліджені в судовому засіданні докази, і на факт перебування даного свідка у товариських стосунках з обвинуваченим, суд не бере до уваги її показання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 неправомірні дії 03.02.2016 року вчиняв спільно з особою справа, відносно якого виділена в окреме провадження, їх дії були узгодженими, вони спільно приїхали до місця події, як вбачається з відеозапису, згідно попередньої домовленості, обоє вчиняли активні дії щодо крадіжки, після чого, швидко залишили місце злочину, вони спільно розділили між собою викрадене майно, що стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, тому суд приходить до висновку про наявність попередньої домовленості та спільного умислу на вчинення таких дій. Окрім того, зважаючи, що попередньо ОСОБА_3 вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_7, у нього наявні не зняті та непогашені судимості за вчинення корисливих злочинів, тому вважає, що його дії вірно кваліфіковані, зокрема за кваліфікуючими ознаками вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та вчинення злочинів повторно.

Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не викрадав майна потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1, оскільки вони є суперечливими та не відповідають обставинам справи, визнаним судом доведеними, а тому такі показання обвинуваченого суд до уваги не приймає та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення.

Враховуючи, що показання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, допитаних безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, не містять суперечностей, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, вони узгоджуються та підтверджуються іншими беззаперечними доказами у справі, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про їх достатність для прийняття відповідного процесуального рішення щодо обвинуваченого ОСОБА_3, зокрема про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.

Обставин, що помякшують покарання, суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, зокрема, по епізоду 28.01.2016 року.

Обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання та реєстрації, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, потерпіла ОСОБА_7 на суворому покаранні обвинуваченого не наполягає, однак вчинив кримінальні правопорушення, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпечність, збитки потерпілим частково відшкодовані (оскільки вилучено мобільний телефон ОСОБА_7 та 8 пачок цигарок ОСОБА_1В.), потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 щодо покарання покладаються на думку суду, тому суд, з врахуванням його особи, призначає покарання в межах санкцій ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.70 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

В силу ст.72 ч.5 КК України, зарахування судом строку попереднього ув»язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув»язнення провадиться з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі. Тому судом проводиться відповідне зарахування.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, залишити та повернути за належністю законним володільцям та залишити у матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання:

-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ст.185 ч.2 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 01.05.2016 року, тобто з моменту його затримання.

Речові докази:

-мобільний телефон марки "Нокіа 1800", що переданий на зберігання у камеру схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області, повернути за належністю законному володільцю ОСОБА_7;

-CD диск з відеозаписами - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-8 упаковок цигарок марки "ЛД" фіолетового кольору, що передані на зберігання потерпілій - залишити за належністю законному володільцю - ОСОБА_1

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в доход держави 896 (вісімсот дев'яносто шість) грн. 04 (чотири) коп. судових витрат у справі за проведення товарознавчих експертиз.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув»язнення з 01.05.2016 року по день набрання вказаним судовим рішенням законної сили, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: