Рішення № 57898016, 24.05.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

24 травня 2016 року справа № 927/356/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія"76018, м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри, 10Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "СЄВЄР"16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Вокзльна, 2про стягнення 16024,37 грн. Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник, дов. від 21.03.2016 року № 094/19

від відповідача: не з"явився

В судовому засіданні 24.05.2016р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "СЄВЄР" про стягнення 16024,37 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу № 3 від 01.03.2014 року. З них: сума основного боргу в розмірі 5798,99 грн; пеня в сумі 5268,23 грн; 3% річних в сумі 387,07 грн.; інфляційні втрати в сумі 4570,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Продавець, на виконання умов договору передав Покупцю товар, що засвідчено у відомості відпуску газу та накладних на отримання палива, а відповідач в свою чергу в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар.

Ухвали суду від 14.04.2016 року про порушення провадження у справі та від 10.05.2016 року про відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відміткою відділення зв"язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" в особі директора ОСОБА_2 (надалі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "СЄВЕР" в особі директора ОСОБА_3 (надалі Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 3 (надалі Договір).

Згідно з п. п. 1.1, 2.1-2.3, 3.1-3.3, 4.1 5.1-5.3 Договору, Продавець зобов"язується передати у власність покупця газ метан шляхом заправки автомобілів Покупця, а Покупець зобов"язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору.

Ціна за 1 кубічний метр газу складає 6,00 грн. в тому числі ПДВ 1,00 грн.

Ціна даного товару складає загальну вартість газу, яка вказана накладних Продавця до даного договору.

Ціна на газ на момент укладення договору становить 6,00 грн в тому числі ПДВ 1,00 грн за 1 кубічний метр газу. Ціна на газ є динамічною і може бути змінена за розцінками затвердженими ТОВ "Карпатська нафтова компанія".

Сторони домовилися, що у випадку зміни ціни чи порядку розрахунків за газ нові ціни чи порядок розрахунків є обов"язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію без оформлення відповідної додаткової угоди.

Товар оплачується покупцем на умовах 100% передоплати.

Розрахунок за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

В платіжних дорученнях Покупець повинен, обов"язково вказувати призначення платежу та дату його підписання.

Якість проданого товару повинна відповідати вимогам ГОСТ 27577-87.

Продавець зобов"язаний після надходження 100% передоплати за товар від покупця, передати товар на першу вимогу Покупця та надавати Покупцю касовий чек на кожну заправку автомобіля.

Покупець зобов"язаний прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з чинним законодавством України.

На виконання умов Договору № 3 Позивачем було поставлено Відповідачу газ відповідно наступних видаткових накладних:

-№НА-0000130 від 31.03.2014 року на суму 5149,68 грн.;

-№НА-0000158 від 30.04.2014 року на суму 6114,15 грн.;

-№НА-0000199 від 30.05.2014 року на суму 4976,50 грн.;

-№НА-0000255 від 30.06.2014 року на суму 4216,77 грн.;

-№НА-0000328 від 31.07.2014 року на суму 6982,33 грн.;

-№НА-0000376 від 29.08.2014 року на суму 4186,51 грн.;

-№НА-0000412 від 30.09.2014 року на суму 6583,86 грн.;

-№НА-0000499 від 31.10.2014 року на суму 179,82 грн.;

Всього Позивачем було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 38389,62 грн.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою ТОВ "Спільне українсько-російське підприємство "СЄВЄР", що підтверджується підписами на відповідних видаткових накладних та відтисками печатки товариства.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар, що підтверджується виписками по рахункам Позивача і сума заборгованості складає 5798,99 грн.

11.09.2015 року Позивач на адресу Відповідача направив вимогу в який просить погасити заборгованість в сумі 5798,99 грн, пеню в сумі 3720,73, інфляційні втрати в сумі 4433,39 грн, 3% річних в сумі 260,72 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобовязання шляхом відпуску газу.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання щодо оплати отриманого газу своєчасно не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 5798,99 грн.

За порушення умов договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 387,07 грн. 3% річних від простроченої суми та 4570,08 грн інфляційних втрат.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач допустив прострочення по оплаті отриманого газу, згідно договору з нього підлягає стягненню 387,07 грн. 3% річних від простроченої суми та 4570,08 грн інфляційних втрат.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 5268,23 грн.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.3 двостороннього договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з чинним законодавством України.

Як роз'яснено в абзацах 3,4 п.2.1 та п.2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З матеріалів справи не вбачається укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені, нарахованої позивачем.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "СЄВЄР", (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Вокзальна, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія", (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Петлюри, 10) заборгованості в сумі 5798,99 грн., інфляційні втрати в сумі 4570,08 грн, 3% річних в сумі 387,07 грн, судового збору в сумі 1378,00 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М.Репех

Повний текст рішення підписано 25.05.2016 року

Суддя В.М.Репех