Рішення № 57897982, 19.05.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

19 травня 2016 р. Справа № 927/288/16

За позовом: Комунального підприємства «Замглайводоканал»,

вул. Заводська, 15-А, смт.Замглай, Ріпкинський район, 15005

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 15005

(АДРЕСА_3)

про стягнення 3535грн.00коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 12.05.2016р. та 19.05.2016 - Міщенко Ю.В. директор

Від відповідача: 12.05.2016р. - Чух В.С. адвокат, договір №23 від 04.04.2016р., свідоцтво №248 від 17.01.2004р., ОСОБА_1 фізична особа-підприємець особисто, 19.05.2016 - не з'явився

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 12.05.2016р. по 19.05.2016р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 3535,00грн. згідно договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 та акту обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді №1 від 19.02.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.04.2016 надав клопотання від 06.04.2016 про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.04.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача виклав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 3535,00грн. боргу, 482,30грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом, 1378,00грн. судового збору.

У судовому засіданні 06.04.2016 представник відповідача усно заперечував проти позову, посилаючись на його безпідставність, на не підписання ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016р., на недоведеність позивачем правового зв'язку відповідача з приміщенням АДРЕСА_3, на недоведеність позивачем фактичної заборгованості відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 05.05.2016 надав клопотання від 05.05.2016 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 05.05.2016 надав обґрунтування позовних вимог №192/16 від 05.05.2016, в якому зазначив, що 07.09.2015 між ФОП ОСОБА_1 та Замгайською селищною радою було укладено тимчасовий договір оренди №3/2015 нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 69,3кв.м за адресою АДРЕСА_3. 04.01.2016 між КП «Замглайводоканал» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №6 на водопостачання та водовідведення. Позивач вважає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними, що відсутність договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, відповідно до ст.ст.67, 68 Житлового кодексу України, п.5 ч.3 ст.20, ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.05.2016 надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що ФОП ОСОБА_1 на підставі тимчасового договору оренди №3/2015 від 07.09.2015 є орендатором будівлі по АДРЕСА_3, що відповідно до договору суборенди №1 від 16.12.2015 ФОП ОСОБА_4 являється суборендарем 30кв.м. будівлі по АДРЕСА_3. В даній будівлі також знаходиться кафе-бар, яке останнім часом не працює, але раніше користувалося питною водою. Згідно договору №6 на водопостачання та водовідведення від 04.01.2016 КП «Замглайводоканал» взяло на себе зобов'язання забезпечити абонента ОСОБА_1 в будівлі по АДРЕСА_3 питною водою та стоком води. У письмових запереченнях зауважено, що сам абонент ОСОБА_1 даного договору не підписував, а підписувала його дружина ФОП ОСОБА_4, що чітко видно шляхом порівняння підпису останньої на договорі суборенди від 16.12.2015 та підпису фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Також повідомляється, що на підтвердження виконання договору ОСОБА_1 жодного разу оплата послуг не проводилась, до того ж в матеріалах справи відсутні будь-які докази про встановлення лічильника на орендованому об'єкті відповідача, його повірки, сертифікації, фіксування показань на момент встановлення, його опломбування, відсутність вказаних вимог виключає визначення розміру спожитої кількості води, і як наслідок, розміру оплати за спожиту послугу.

Представниками сторін у судовому засіданні 12.05.2016 подані клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2016 надав клопотання від 12.05.2016 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2016 надав клопотання від 12.05.2016 про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 12.05.2016 надав усні пояснення по справі, в яких, зокрема, погодився з твердженням відповідача щодо не підписання особисто ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016 та тим, що спірний договір підписано саме його дружиною ОСОБА_4. Окрім того, представник позивача ОСОБА_2 повідомив про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи, оскільки він визнав не підписання особисто ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2016 зазначив про відсутність підстав для проведення почеркознавчої експертизи у зв'язку з усним підтвердженням представником позивача, щодо не підписання ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016.

У судовому засіданні 12.05.2016 судом досліджено поданий представником позивача оригінал попередження №24 від 22.02.2016, на якому міститься відмітка про отримання 22.02.2016 та підпис без розшифровки. Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судовому засіданні усно повідомив, що даний підпис про отримання попередження №24 від 22.02.2016 йому не належить та попередження не отримував.

В судовому засіданні 12.05.2016 судом було оголошено перерву до 19.05.2016, про що сторони повідомлені під розписки.

В судове засідання 19.05.2016 з'явився представник позивача ОСОБА_2 Відповідач або його представник в судове засідання 19.05.2016 не з'явилися.

Від позивача та відповідача заяв та клопотань, письмових доказів, пояснень суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №678124 та інформації отриманої судом 06.04.2016 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Комунальне підприємство «Замглайводоканал», ідентифікаційний код 37298705, місцезнаходження вул. Заводська, 15а, смт. Замгалай, Ріпкинського району.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.06.2015 та інформації отриманої судом 06.04.2016 на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місцезнаходження АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявленого позову про стягнення з відповідача 3535,00грн. боргу за водопостачання та водовідведення позивач посилається на укладений між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016, згідно умов якого КП «Замглайводоканал» бере на себе зобов'язання забезпечити абонента питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я на відхилення від стандарту, а також стічні води згідно водоміру. Вартість водовідведення та водопостачання за вказаним договором становить за 1м.куб водовідведення - 21,28грн., водопостачання - 13,72грн. (п.2.5. договору).

Як стверджує позивач, 19.02.2016 комісією у складі представників позивача у присутності орендаря ОСОБА_1 було здійснено перевірку та складено Акт №1 «Обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді смт.Замглай» за адресою вул.Заводська, буд.11 у тому, що було проведено обстеження стану внутрішньо-будинкової системи водопостачання, водолічильників та зняття їх показань у будинку, обладнаному водопостачанням та водовідведенням. Комісією встановлено, що внутрішньобудинкові витоки відсутні, лічильник знаходиться у робочому стані, опломбований (неопломбований) і повірений. В акті зазначено «Облік у абонента: вода - холодна, тип, марка лічильника - КВ 1,5 90 1 МРА №121536, наявність пломби та клейма повірителя - не має, дата попередньої повірки - 04.01.2016, покази лічильника - 322м.куб, дата повірки - 19.02.2016, покази лічильника - 423 куб.м, різниця 101». Акт обстеження №1 від 19.02.2016 підписаний представниками КП «Замглайводоканал», ОСОБА_1 від підпису акту відмовився.

Позивач зазначає, що згідно комісійного акту про відключення об'єкта відокремлення від мереж центрального водопостачання від 19.02.2016 КП «Замглайводоканал» було здійснено відключення об'єкта за адресою АДРЕСА_3 від мереж центрального водопостачання. Відключення виконано шляхом видимого розриву системи водопостачання: труба металопластикова діаметром 20мм, із встановленням заглушки та опломбуванням заглушки. ОСОБА_1 від підпису акту відмовився.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередженням КП «Замглайводоканал» №24 від 22.02.2016 ПП ОСОБА_1 було повідомлено, що заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 19.02.2016 становить 3535,00грн., яку необхідно сплатити.

В обґрунтування заявлених позовних вимог саме до відповідача, як до користувача послуг, позивач посилався на те, що 07.09.2015 між Замглайською селищною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено тимчасовий договір оренди №3/2015 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності (затверджено Наказом ФДМУ 23.08.2000 №1774), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення площею 69,3кв.м, розміщене за адресою Ріпкинський р-н, АДРЕСА_3, балансова вартість якого становить 102682,00грн., майно передається в оренду з метою торгового обслуговування населення.

Згідно Акту №1 від 07.09.2015 прийому-передачі в оренду майна комунальної власності Замглайської с/ради, розташованого за адресою АДРЕСА_3, орендодавець передав, орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення площею 69,3кв.м, розміщене за адресою Ріпкинський р-н, АДРЕСА_3.

Відповідач під час розгляду справи підтвердив, що на підставі тимчасового договору оренди №3/2015 від 07.09.2015 є орендарем будівлі по АДРЕСА_3, але заперечуючи проти позову, вказав, що договору №6 на водопостачання та водовідведення від 04.01.2016 не підписував, оплату послуг по даному договору не проводив, що договір підписано його дружиною ОСОБА_4, що 19.02.2016 не був присутній під час перевірки.

Представник позивача ОСОБА_2 під час розгляду справи погодився з твердженням відповідача щодо не підписання особисто ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016 та тим, що спірний договір підписано саме його дружиною ОСОБА_4.

Дослідивши обставини справи, подані сторонами докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення відповідача та уповноважених представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до загальних положень ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти, які відповідно до ст. 509 ЦК України є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 205 вказаного Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Аналогічні положення закріплено у ст. ст. 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України. Так, згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Згідно п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України житлокомунгоспу 27.06.2008 N190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 07.10.2008 за №936/15627 (надалі Правила), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Зазначені Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форми власності та підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення із якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

За приписами статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:

- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;

- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;

- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Згідно «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Таким чином, аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що послуги з водопостачання та водовідведення надаються користувачу (споживачу) виключно на підставі підписаного між сторонами договору, і, що саме, підпис сторони в тексті договору підтверджує її згоду на укладення даного правочину та досягнення між підприємством виробником і споживачем домовленості з усіх його істотних умов.

У п.2.51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» судами першої інстанції зазначено, що частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: - в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; - в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

В обґрунтування позовних вимог позивачем подано до матеріалів справи копію договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 (а.с.15-16), в преамбулі якого зазначено виконавець, комунальне підприємство «Замглайводоканал» Замглайської селищної ради, в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту, з одного боку, і споживач ПП Довбенко ОСОБА_6 з другого боку, де в розділі 10 (місцезнаходження і підписи сторін) в графі «споживач» міститься підпис з розшифровкою «ОСОБА_1.», без печатки; в графі «виконавець» міститься підпис з розшифровкою «ОСОБА_2» скріплений печаткою позивача.

У судовому засіданні 05.05.2016 під час дослідження поданого позивачем оригіналу договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016, копія якого позивачем додана до матеріалів справи (а.с.15-16), зокрема, розділу 10 (місцезнаходження і підписи сторін) встановлено, що в графі (споживач) міститься підпис з розшифровкою «ОСОБА_1.», на що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 усно повідомив, що в графі (споживач) вказаного договору підпис йому не належить, а підпис вчинено його дружиною ОСОБА_4, про що зазначено в протоколі судового засідання від 05.05.2016.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 12.05.2016 надав усні пояснення по справі, в яких, зокрема, погодився з твердженням відповідача щодо не підписання особисто ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016 та тим, що спірний договір підписано саме його дружиною ОСОБА_4. Окрім того, представник позивача ОСОБА_2 повідомив про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи, оскільки він визнав не підписання особисто ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016.

Про визнання представником позивача ОСОБА_2 в усній формі обставин щодо не підписання особисто ФОП ОСОБА_1 спірного договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 та про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи зазначено у протоколі судового засідання від 12.05.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2016 зазначив про відсутність підстав для проведення почеркознавчої експертизи у зв'язку з усним підтвердженням представником позивача, щодо не підписання ФОП ОСОБА_1 договору №6 від 04.01.2016, про що зазначено в протоколі судового засідання від 12.05.2016.

На час розгляду справи позивачем не подано беззаперечних доказів та не доведено належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України укладення договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 особисто фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 або його уповноваженою особою.

У п.2.1 договору №6 від 04.01.2016 зазначено, що підприємство повинно оформитися у КП «Замглайводоканал», як абонент у порядку, визначеному правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Слід зазначити, що Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селища України, які в свій час були затверджені наказом Державного комітету України по №65 від 01.07.1994, втратили чинність на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008.

До матеріалів справи позивачем подані доповідні записки контролера ОСОБА_7, які містять записи про те, що 26.08.2015, 28.09.2015, 27.10.2015, 26.11.2015, 14.12.2015, 04.01.2016 під час перевірки лічильника обліку холодної води за даними споживача вода не використовувалась, нарахування відсутні, рахунок не надавався.

Із змісту зазначених доповідних записок контролеру ОСОБА_7 не вбачається на об'єкті якого споживача холодної води була здійснена перевірка обліку води, по якому лічильнику, а тому не приймається судом як належний доказ у даній справі.

Також суд зазначає, що сам по собі тимчасовий договір оренди №3/2015 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності (затверджено Наказом ФДМУ 23.08.2000 №1774) від 07.09.2015, підписаний між Замглайською селищною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар), копія якого подана до матеріалів справи, не свідчить про факт та обсяг надання позивачем та отримання відповідачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою смт Замглай, вул. Заводська, 11. Окрім того, у п.5.8 тимчасового договору оренди №3/2015 від 07.09.2015 зазначено, що орендар зобов'язується укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Позивачем до матеріалів справи подано розрахунок заборгованості відповідача по комунальним платежам на суму 3535,00грн. (а.с.14), з якого вбачається, що нарахування проведені за лютий 2016 року з огляду на різницю показників лічильника у кількості 101 куб.м (попередні показники 322 куб.м, поточні показники 423 куб.м.), із застосуванням тарифу у сумі 35,00грн. по акту №1 від 19.02.2016.

Згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N190, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. До початку розробки технічної документації вузла обліку споживач повинен отримати від виробника вихідні дані, а також рекомендації щодо типу засобів обліку. Вихідні дані видаються за заявкою споживача в 15-денний термін. Вибір засобів обліку здійснює споживач, виходячи з отриманих вихідних даних, одержаних від виробника. Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Відповідно до ст. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб які беруть участь у судовому процесі.

Позивачем до матеріалів справи додано копію Акту виконаних робіт №6 від 18.10.2013, в якому зазначено, що слюсарем сантехніком КП «Чернігівводоканал» за адресою смт.Замгалй, вул.Заводська,11 на замовлення ПП ОСОБА_8 було виконано такі роботи: з'єднання м/пластикових труб з центральним водогоном; встановлення лічильника заводський номер 121536; проведення м/пластикових труб до водорозбірних кранів. Вказані роботи прийняв ПП ОСОБА_8, який за поясненням позивача, на момент складання даного акту був абонентом КП «Замглайводоканал» згідно договору №10 на водопостачання та водовідведення від 01.11.2013. Відомості про пломбування лічильника в акті №6 від 18.10.2013 відсутні.

Позивачем не подано, а в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем в експлуатацію (користування, збереження, власність) лічильника заводський номер 121536, який було зазначено позивачем у п.4.2.2 спірного договору №6 від 04.01.2016.

Також позивачем не подано доказів пломбування лічильника заводський номер 12153, наявність пломб на момент підписання договору №6 від 04.01.2016 та прийняття встановлених пломб на збереження відповідачем, не подано доказів щодо фіксування показників лічильника з відповідачем, зокрема, попередніх показників « 322 куб.м», доказів повірки лічильника КВ 1,5 90 1МРА №121536, який вказаний в Акті №1 від 19.02.2016 обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді смт.Замглай, у приміщенні за адресою Ріпкинський р-н, АДРЕСА_3; його справності, доказів проходження державної метрологічної атестації вказаного лічильника.

Таким чином, позивачем не підтверджено, факти викладені у Акті №1 від 19.02.2016 обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді смт.Замглай стосовно дати повірки (перевірки) та показників лічильника, не доведено постачання позивачем та відповідно споживання відповідачем води у кількості 101 куб.м, заборгованості відповідача у суму 3535,00грн.

В акті обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді смт.Замглай №1 від 19.02.2016 та в акті про відключення об'єкта відокремлення від мереж центрального водопостачання від 19.02.2016 зазначено «від підпису відмовився 19.02.2016 року контролер підпис ОСОБА_9.», відповідач під час розгляду справи свою присутність 19.02.2016 під час перевірки та складання актів заперечував.

У судовому засіданні 12.05.2016 судом досліджено оригінал попередження №24 від 22.02.2016, копія якого подана позивачем до матеріалів справи (а.с.20), на якому міститься відмітка «отримання 22.02.2016» та підпис без розшифровки. Відповідач ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні усно повідомив, що даний підпис про отримання попередження №24 від 22.02.2016 йому не належить та попередження не отримував, про що зазначено в протоколі судового засідання 12.05.2016.

Позивачем не подано доказів направлення відповідачу акту обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді смт.Замглай №1 від 19.02.2016, акту про відключення об'єкта відокремлення від мереж центрального водопостачання від 19.02.2016, попередження №24 від 22.02.2016.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено, а відповідачем не вчинялось жодних дій, спрямованих на укладення та виконання договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016, що виключає настання будь-яких юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснень сторін, договір на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 особисто фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладався, оскільки підпис у договорі йому не належить, будь-яких дій щодо погодження, визнання даного договору, як-то оплата послуг з водопостачання та водовідведення, відповідачем не було вчинено. Сторони під час розгляду справи погодились про недоцільність проведення судової почеркознавчої експертизи щодо визначення приналежності підпису у договорі №6 від 04.01.2016 ФОП ОСОБА_1

Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем договір з водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 не укладався. Неукладений договір не породжує між сторонами ніяких прав та обов'язків. Отже, зобов'язання по оплаті послуг на підставі зазначеного договору у відповідача не виникли.

Твердження позивача, про те, що відсутність договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі та посилання на постанову Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №3-184гс14, суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Верховний Суд України у постанові від 25.11.2014 у справі №3-184гс14 вказав, що відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Окрім того, обставини у справі №3-184гс14 інші, оскільки позивач обґрунтовував позовні вимоги зобов'язанням відповідача відшкодувати вартість отриманих від позивача послуг у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України та відсутністю письмового договору, а в даному випадку, позивачем КП «Замглайводоканал» обґрунтовувалися позовні вимоги невиконанням відповідачем укладеного між сторонами договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані пояснення, документальні докази та доводи сторін, викладені у судових засіданнях, в їх сукупності, враховуючи недоведеність укладання договору між сторонами та надання послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу у справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за водопостачання та водовідведення в сумі 3535,00грн. згідно договору на водопостачання та водовідведення №6 від 04.01.2016 та акту обстеження стану системи водопостачання будинку та засобів обліку води у житловому (нежитловому) фонді №1 від 19.02.2016р. необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Позивач просив стягнути з відповідача 482,30грн. адвокатських послуг та 1378,00грн. судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Оскільки суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 482,30грн. адвокатських послуг та 1378,00грн. судового збору .

З огляду на вище наведене, суд констатує, що інших заяв та клопотань які б підлягали розгляду у судовому засіданні від сторін до суду не надходило.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 207 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 35, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 24.05.2016р.

Суддя Н.Ю. Книш