Рішення № 57897364, 16.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2016Справа №910/5932/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче

підприємство «Дніпропластавтомат»

до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк»

про розірвання договору та стягнення 2 614 213,78 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Кузьменко Ю.І. (довіреність б/н від 22.04.2016);

від відповідача: Терещенко Т.М. (довіреність № 09-32/37 від 29.01.2016),

В С Т А Н О В И В:

31.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 2 614 213,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 29.12.2011 між ним та відповідачем був укладений договір банківського рахунка № 452/01-11 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався відкрити позивачу поточний рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

В порушення умов договору відповідач не виконав надані йому позивачем платіжні доручення № 220, № 221 від 19.02.2016 та № 230, № 232, № 233 від 02.03.2016, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору та заявою про закриття поточного рахунку, а також надав відповідачу нові платіжні доручення № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016 для спрямування залишку грошових коштів на інший рахунок позивача.

Відповідач у встановлений законодавством строк дій, спрямованих на розірвання договору та закриття банківського рахунку позивача, не вчинив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив розірвати договір банківського рахунка № 452/01-11 від 22.12.2011, укладений сторонами, та стягнути з відповідача залишок грошових коштів на рахунку в розмірі 2 614 213,78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 910/5932/16 та призначено її розгляд на 25.04.2016.

25.04.2016 у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 04.04.2016, яке судом було задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом також було задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), було відкладено на 16.05.2016.

06.05.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, вказав, що договір банківського рахунка № 452/01-11 від 22.12.2011 сторонами не укладався, а також зазначив про те, що платіжні доручення № 220, № 221 від 19.02.2016 та № 230, № 232, № 233 від 02.03.2016 були відкликані позивачем. У зв'язку з цим, вважав, що у даній справі відсутні предмет спору та предмет доказування. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

10.05.2016 від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що підставою позову стало порушення відповідачем вимог законодавства саме щодо розірвання договору, закриття банківського рахунку та пов'язаного з цим повернення позивачу залишку його грошових коштів, а не невиконання відповідачем окремих платіжних доручень позивача.

16.05.2015 представник позивача в судовому засіданні подав заяву, в якій зазначив, що в прохальній частині позовної заяви ним була допущена описка, а саме: невірно вказано дату спірного договору. У зв'язку з цим, просив вважати вірним наступне викладення позовної вимоги: «Розірвати договір банківського рахунка № 452/01-11 від 29.12.2011, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Вказана заява була прийнята судом до розгляду. Представник позивача позовні вимоги з урахування зазначеної заяви підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 16.05.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.10.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» (далі - позивач або клієнт) та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - відповідач або банк) був укладений договір на розрахункове обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування № 299/29-10, згідно з умовами якого позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити обслуговування позивача за допомогою Комплексу електронного банкінгу з системою криптозахисту.

29.12.2011 між сторонами був укладений договір банківського рахунка № 452/01-11 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач, на підставі заяви позивача, встановленої форми, зобов'язувався відкрити позивачу поточні(-ий) рахунки(-ок) в національній та/або іноземній(-их) валюті(-ах) (далі - поточні рахунки) та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування відповідно до ліцензії наданої відповідачу, тарифів, законодавства України, а також умов функціонування кореспондентських рахунків відповідача.

23.09.2015 сторонами був укладений договір про внесення змін № 302/01-15 до договору банківського рахунка № 452/01-11 від 29.12.2011 (далі - договір про внесення змін № 302/01-15).

Відповідно до п. 1.4 договору, типові умови відкриття та обслуговування поточного рахунка, а також права і обов'язки сторін, встановлюються, зокрема, Загальними умовами надання банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, затвердженими рішенням Правління банку № 106/1 від 25.03.2011, з усіма наступними змінами та доповненнями (далі - Загальні умови).

Пунктом 10.4 договору передбачено, що загальні умови публікуються банком на інтернет-сторінці банку за адресою http://www.pib.com.ua/ (далі - інтернет-сторінка банку).

Згідно з п. п. 10.1, 10.2 договору, цей договір становить правочин, зміст якого викладений у декількох документах, включаючи заяву про відкриття поточного рахунка, цей договір та Загальні умови. Загальні умови є невід'ємною часиною цього договору.

З банківської виписки за період з 15.02.2016 по 11.03.2016, вбачається, що позивач має рахунок № 26004619940304, відкритий у національній валюті - гривні, в ПАТ «Промінвестбанк» - банківській установі відповідача.

Позивач надав відповідачу електронні платіжні доручення на перерахування коштів з поточного рахунку позивача № 26004619940304, а саме: 19.02.2016 платіжні доручення № 220 на суму 970 000,00 грн та № 221 на суму 122 100,00 грн; 02.03.2016 платіжні доручення № 230 на суму 1 820,81 грн, № 232 на суму 124,13 грн та № 233 на суму 1 489,75 грн.

Проте, відповідач вищевказані платіжні доручення протягом строку, встановленого законодавством, не виконав, грошові кошти не перерахував.

Позивач неодноразово звертався до відповідача шляхом направлення останньому електронних листів за допомогою системи iBank 2 UA з вимогами виконати платіжні доручення та надати пояснення щодо причин порушення відповідачем своїх зобов'язань, що підтверджується листами від 17.02.2016, 18.02.2016, 19.02.2016, 22.02.2016, 09.03.2016 та 28.03.2016, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач вказані листи отримав, про що свідчать відповідні відмітки системи iBank 2 UA, проте відповідь позивачу не направив, доказів протилежного суду не надав.

У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, взятих на себе згідно з умовами спірного договору, 22.03.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунка юридичної особи, у якій просив відповідача закрити поточний рахунок № 26004619940304.

А також надав відповідачу нові електронні платіжні доручення № 2203 від 22.03.2016 на суму 2 587 129,62 грн та № 2204 від 23.03.2016 на суму 27 084,16 грн для перерахування коштів з поточного рахунку позивача № 26004619940304 із призначенням платежу: «Для перерахування грошових коштів у зв'язку із закриттям рахунку згідно заяви від 22.03.2016».

Крім того, позивач направив відповідачу лист № 20160324 від 24.03.2016, яким повідомив його про розірвання спірного договору та вимагав виконати платіжні доручення № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016. Зазначений лист був отриманий відповідачем 25.03.2016, що підтверджується відповідною відміткою відповідача.

У відповідь на вищевказане повідомлення про розірвання договору відповідач направив позивачу лист № 104/27-247 від 29.03.2016, в якому повідомив про те, що на даний час тимчасово доручення клієнтів на перерахування коштів виконується в інші строки ніж передбачено договорами банківського рахунку. Відповідач підтвердив свої зобов'язання перед позивачем щодо перерахування залишку коштів згідно заяви про закриття рахунку та платіжних доручень № 2203 від 22.03.2016 на суму 2 587 129,62 грн та № 2204 від 23.03.2016 на суму 27 084,16 грн.

Проте відповідач дії, спрямовані на закриття поточного рахунку позивача № 26004619940304, не вчинив та грошові кошти в загальному розмірі 2 614 213,78 грн за платіжними дорученнями № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016 на інший банківський рахунок позивача, вказаний ним, не спрямував, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 104/33-528 від 22.04.2016, виданою обласним відділенням ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (відповідача).

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, та з урахуванням заяви, поданої представником позивача 16.05.2016, просив розірвати договір банківського рахунка № 452/01-11 від 29.12.2011, укладений сторонами, та стягнути з відповідача залишок грошових коштів на рахунку в розмірі 2 614 213,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п. 7.1.2 ч. 7.1 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідально до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що цей договір може бути розірвано або припинено в інший спосіб, зокрема, за ініціативою однієї із сторін, у випадках та порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Банк закриває поточний рахунок, зокрема, на підставі заяви клієнта або у разі припинення дії договору банківського рахунка (п. 14.1 Загальних умов відкриття та обслуговування поточного рахунка, додаток 1 до Загальних умов, розміщених за адресою: http://www.pib.com.ua/userfiles/obschie_usloviya_obsluzhivaniya_deystvuyuschie_do_18_06_2014.pdf).

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 1075 ЦК України носить імперативний характер та встановлює виключення із загального правила про те, що розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається. При цьому право клієнта на припинення договору банківського рахунку в односторонньому порядку є безумовним та не потребує наявності певних обставин (таких як порушення умов договору іншою стороною тощо) для можливості його здійснення.

Крім того, наслідками розірвання договору банківського рахунку є, по-перше, закриття банківського рахунку, відкритого на виконання такого договору, та, по-друге, повернення клієнтові, зокрема, шляхом перерахування на інший його рахунок, залишку його грошових коштів, що зберігались на банківському рахунку, відкритому на підставі договору, який припиняється.

Відповідно до п. 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 (далі - Інструкція), поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку (п. 20.6 Інструкції).

Згідно з п. 14.9 Загальних умов відкриття та обслуговування поточного рахунка у разі закриття поточного рахунка на підставі заяви клієнта та за наявності коштів на поточному рахунку банк здійснює завершальні операції за поточним рахунком. Датою закриття поточного рахунка вважається наступний день після проведення останньої операції за поточним рахунком. У день закриття поточного рахунка за заявою клієнта банк видає останньому довідку про закриття поточного рахунка.

Судом встановлено, що позивач повідомив відповідача про розірвання договору листом № 20160324 від 24.03.2016, а звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунка юридичної особи - 22.03.2016.

Вказана заява була отримана відповідачем у той же день - 22.03.2016, про що свідчить відбиток штампу «прийнято банком» обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (відповідача). Проте визначених законодавством дій, пов'язаних із закриттям банківського рахунку та поверненням позивачу залишку грошових коштів, відповідач не вчинив.

Згідно з п. 20.5 Інструкції закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.12.2015, а також Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань від 16.05.2016 особою, уповноваженою представляти позивача, у правовідносинах з третіми особами є Мудрак О.Г.

Дослідивши заяву позивача про закриття поточного рахунка юридичної особи від 22.03.2016, суд дійшов висновку про те, що вона відповідає вимогам законодавства, містить усі передбачені п. 20.5 Інструкції обов'язкові реквізити та підписана належною особою - керівником позивача Мудраком О.Г. Відтак, підстави для її відхилення відповідачем були відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Частинами 1, 3 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Розрахунковим документом є, зокрема, й платіжне доручення.

Так, згідно з п. 1.30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до п. 3.2 Загальних умов відкриття та обслуговування поточного рахунка (додаток 1 до Загальних умов, розміщених за адресою: http://www.pib.com.ua/userfiles/obschie_usloviya_obsluzhivaniya_deystvuyuschie_do_18_06_2014.pdf) банк виконує протягом банківського дня електронні розрахункові документи клієнта, що відповідають вимогам законодавства України та відповідного договору банківського рахунка, та які надійшли до Банку засобами Комплексу протягом операційного часу банку, відповідно до вимог законодавства України та внутрішніх процедур Банку щодо проведення відповідних розрахункових операцій за допомогою Комплексу.

Положеннями договору про внесення змін № 302/01-15 передбачено, що операційний час виконання платіжних доручень в національній валюті (UAN) з використанням Комплексу електронного банкінгу PIB-ONLINE в інші комерційні банки України встановлюється до 17:00 год.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу електронні платіжні доручення № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016, на загальну суму 2 614 213,78 грн, для перерахування коштів з його поточного рахунку № 26004619940304 у зв'язку із закриттям рахунку згідно заяви від 22.03.2016.

При цьому, платіжне доручення № 2203 від 22.03.2016 було прийняте відповідачем 22.03.2016 о 14:57 год., а платіжне доручення № 2204 від 23.03.2016 було прийняте відповідачем 23.03.2016 о 13:30 год., що підтверджується відповідними відмітками про прийняття електронного документу по системі iBank 2 UA та штампами «прийнято банком» обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (відповідача).

Таким чином, платіжні доручення № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016 були отримані відповідачем до закінчення операційного часу, визначеного умовами договору, та повинні були бути виконані відповідачем у день їх надходження - 22.03.2016 та 23.03.2016 відповідно.

Відповідач документів, які б підтвердили наявність обставин, що перешкоджають припиненню спірного договору та закриттю рахунку позивача, як то невідповідність розрахункового документу вимогам законодавства України та договору, відсутність грошових коштів на рахунку позивача або наявність у позивача заборгованості перед відповідачем з оплати комісійної винагороди за надання банківських послуг тощо, суду не надав.

Відтак, підстави для невиконання ним доручень позивача щодо спрямування залишку грошових коштів на інший його рахунок були відсутні.

З матеріалів справи, а саме із довідки № 104/33-528 від 22.04.2016, виданої обласним відділенням ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (відповідача), вбачається, що станом на 22.04.2016 залишок грошових коштів на поточному рахунку позивача, відкритому в обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в м. Дніпропетровськ (відділення відповідача), становить 2 651 341,84 грн.

Отже, станом на час розгляду даної справи на поточному рахунку позивача наявні грошові кошти в розмірі достатньому для виконання платіжних доручень № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016.

Відповідач документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують виконання ним платіжних доручень позивача № 2203 від 22.03.2016 та № 2204 від 23.03.2016, наданих для перерахування залишку грошових коштів у зв'язку із закриттям рахунку, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо розірвання договору банківського рахунка № 452/01-11, укладеного сторонами 29.12.2011, а також щодо стягнення з відповідача залишку грошових коштів на рахунку в розмірі 2 614 213,78 грн є обґрунтованими.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо невиконання платіжних доручень № 220, № 221 від 19.02.2016 та № 230, № 232, № 233 від 02.03.2016, у зв'язку з їх відкликанням позивачем, а також щодо відсутності предмет спору та предмету доказування в даній справі, суд відхиляє з наступних підстав.

Відкликання вищевказаних платіжних доручень підтверджується електронними листами позивача від 15.03.2016 та 23.03.2016, направленими відповідачу за допомогою системі iBank 2 UA.

Разом з тим, суд погоджується із доводами позивача, викладеними у додаткових поясненнях, поданих 10.05.2016, та зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору та вимог законодавства України, що стосуються розірвання договору банківського рахунку, порядку закриття банківського рахунку та пов'язаного з цим повернення грошових коштів позивачу (за платіжними дорученнями позивача № 2203 від 22.03.2016, № 2204 від 23.03.2016), а не порушенням відповідачем порядку виконання окремих платіжних доручень позивача (№ 220, № 221 від 19.02.2016 та № 230, № 232, № 233 від 02.03.2016).

Враховуючи викладене, суд вважає доводи відповідач спростованими, а вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 ГПК України встановлено, що у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені судом у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 40 591,21 грн.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» задовольнити.

2. Розірвати договір банківського рахунка № 452/01-11 від 29.12.2011, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд. 12, ідентифікаційний код 00039002) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат» (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, проспект Богдана Хмельницького, буд. 122; ідентифікаційний код 31614302) залишок грошових коштів на рахунку в розмірі 2 614 213,78 грн (два мільйони шістсот чотирнадцять тисяч двісті тринадцять грн 78 коп.); судовий збір у розмірі 40 591,21 грн (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто одна грн 21 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25 травня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань