Рішення № 57897310, 17.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016Справа №910/6535/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ ТЕРМІНАЛ СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ЮКРЕЙН ПРОДАКШН"

про стягнення 41 516,52 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Токарчук В.М. (довіреність № 12 від 05.04.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ ТЕРМІНАЛ СЕРВІС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ЮКРЕЙН ПРОДАКШН" (відповідач) про стягнення 41 516,52 грн., з яких: 41000,00 грн. - заборгованість, 313,00 грн. - 3% річних, 203,52 грн. - індекс інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 23.11.2015 щодо обов'язку повернення суми позики у розмірі 41000,00 грн. в строки визначені вказаним договором. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 313,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 203,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 порушено провадження по справі № 910/6535/16 та призначено її до розгляду на 26.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 розгляд справи відкладено на 17.05.2016.

10.05.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо дати договору, зазначеного в платіжних дорученнях №397 від 24.11.2015 та №398 від 26.11.2015 та відсутності інших укладених між сторонами договорів, окрім договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 23.11.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 17.05.2016 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги з підстав викладених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а відтак, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Ухвала суду від 11.04.2016 отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 37710516.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 17.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ ТЕРМІНАЛ СЕРВІС" (позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ЮКРЕЙН ПРОДАКШН" (відповідач, позичальник) укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 (далі - договір), відповідно до умов якого, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених даним договором та чинним законодавством.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 41000,00 грн. без ПДВ (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 2.3. договору, поворотна фінансова допомога надасться позикодавцем двома платежами 25000,00 грн. (без урахування ПДВ) - 24 листопада 2015 року та 16000,00 грн. (без урахування ПДВ) - 25 листопада 2015 року. Термін надання не повинен перевищувати трьох календарних днів з дати підписання цього договору. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 2.4. договору визначено, що поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Відповідно до п. 3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в термін до 1 січня 2016 року за попередньою усною домовленістю сторін.

Згідно із п. 3.2. договору, повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця чи іншим прийнятним для сторін шляхом.

Позивач на виконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 23.11.2015 перерахував відповідачу суму позики у розмірі 41000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №397 від 24.11.2015 на суму 25000,00 грн. та №398 від 26.11.2015 на суму 16000,00 грн.

Оскільки, відповідач у строк визначений договором - до 01.01.2016, не повернув позивачу суму позики, ТОВ "ВОЛИНЬ ТЕРМІНАЛ СЕРВІС" звернулось до ТОВ "МЕДІА ЮКРЕЙН ПРОДАКШН" з вимогою вих. №7 від 24.02.2016 про повернення грошових коштів у розмірі 41000,00 грн.

Зважаючи на те, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, суму позики позивачу не повернув, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 41000,00 грн., та нарахованих, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних у сумі 313,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 203,52 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом між сторонами укладено договір №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015, згідно із яким позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 41000,00 грн. (суму позики), зі строком повернення до 01.01.2016.

Згідно із пунктом 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Надання позики у сумі 41000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №397 від 24.11.2015 на суму 25000,00 грн. та №398 від 26.11.2015 на суму 16000,00 грн.

При цьому, в призначенні платежу у вказаних вище платіжних дорученнях зазначено: поворотна фінансова допомога, згідно договору № 1 від 20.11.15 без ПДВ. Однак, згідно із поясненнями позивача, дата договору у платіжних дорученнях, а саме: 20.11.2015 вказана помилково, а вірною датою слід вважати 23.11.2015.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, між сторонами не було укладено жодних інших договорів (в томі числі від 20.11.2015), окрім договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015.

Доказів існування будь-яких інших зобов'язань між сторонами, на виконання яких могли бути перераховані кошти у сумі 41000,00 грн., крім договору №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015 на підставі якого заявлено вимоги, матеріали справи не містять. Заперечень щодо отриманих за платіжними дорученнями №397 від 24.11.2015 та №398 від 26.11.2015 коштів відповідач не надавав.

Відтак, надання позивачем поворотної фінансової допомоги у сумі 41000,00 грн. саме за договором №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.11.2015 належним чином доведено та відповідачем не оспорюється.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується повернути позивачу суму позики до 1 січня 2016 року.

Таким чином, свій обов'язок з повернення поворотної фінансової допомоги, наданої позивачем за вказаним договором у розмірі 41000,00 грн. відповідач повинен був виконати в строк до 01.01.2016.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що в строк визначений договором відповідач не повернув позивачу поворотну фінансову допомогу в сумі 41000,00 грн. Доказів повернення боргу у розмірі 41000,00 грн. відповідач не надав.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що відповідач умови договору не виконав, суму поворотної фінансової допомоги в строк, передбачений договором, позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 41000,00 грн. поворотної фінансової допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 313,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 203,52 грн.,що нараховані за періоди з 02.01.2016 по 04.04.2016.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з повернення суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 41000,00 грн., то позивачем правомірно здійснено нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки, додані до позовної заяви, судом встановлено, що суми 3% річних та інфляційних втрат є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 313,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 203,52 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ ТЕРМІНАЛ СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ЮКРЕЙН ПРОДАКШН" про стягнення заборгованості у розмірі 41000,00 грн., 3% річних у розмірі 313,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 203,52 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ЮКРЕЙН ПРОДАКШН" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 108/1; код ЄДРПОУ 40072421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ ТЕРМІНАЛ СЕРВІС" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Відродження, будинок 1, офіс 624; код ЄДРПОУ 35594306) заборгованість у розмірі 41000,00 грн., 3% річних у розмірі 313,00 грн., індекс інфляції у розмірі 203,52 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2016.

Суддя С.О. Турчин