Ухвала суду № 57897306, 23.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.05.2016Справа № 910/21434/14

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України

про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.04.2016 ВП № 47002826

у справі за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі:

1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 288 710 687, 67 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від прокуратури: Бондарук В.Б.;

від позивача-1: Климась О.С.;

від позивача-2: Никеруй Т.М.;

від відповідача (скаржника): Халимов С.В.;

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21434/14 (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) заборгованість у розмірі 4 424 937 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 52 коп., пеню у розмірі 18 243 112 (вісімнадцять мільйонів двісті сорок три тисячі сто дванадцять) грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 6 012 352 (шість мільйонів дванадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 47 380 480 (сорок сім мільйонів триста вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн. 82 коп.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21434/14 залишено без змін.

04.02.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21434/14 залишено без змін.

25.03.2015 до канцелярії суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в якій заявник просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі №910/21434/14 в частині сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 71 635 945, 52 грн. до 01.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. у справі № 910/21434/14 в частині стягнення штрафних санкцій з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 01.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 виправлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 у справі № 910/21434/14 допущену технічну описку та вказано вважати правильним наступний текст: "Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 по справі № 910/21434/14 до 01.01.2016 включно".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 у справі № 910/21434/14 скасовано. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 609, 00 (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 залишено без змін.

21.09.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 видано наказ.

30.09.2015 до канцелярії суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 визнано наказ Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 у справі №910/21434/14, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 424 937,52 грн. та пені у розмірі 18 243 112,39 грн. В іншій частині у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/21434/14 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 у цій справі скасовано в частині визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 №910/21434/14 щодо стягнення пені у розмірі 18243112,39 грн., і в цій частині відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 №910/21434/14 таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 у справі № 910/21434/14 залишено без змін.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Відповідний наказ доручено видати Господарському суду міста Києва.

11.03.2016 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2016 видано наказ.

07.04.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у якій скаржник просить суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Бурли В.Е.;

- визнати незаконною та скасувати постанову від 01.04.2016 № 47002826 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 7 163 591, 55 грн. виконавчого збору.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 07.04.2016 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Підченка Ю.О., проведено повторний автоматичний розподіл скарги, за результатами якого скаргу передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2016 (суддя Бондарчук В.В.) розгляд скарги призначено у судовому засіданні за участю представників сторін на 25.04.2016, зокрема, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надати суду письмові обґрунтовані пояснення з приводу викладених у скарзі обставин та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 47002826.

25.04.2016 від представника позивача-1 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у розгляді поданої скарги покладається на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 розгляд скарги відкладено та призначено судове засідання на 23.05.2016 за участю представників сторін, зокрема повторно зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надати суду письмові обґрунтовані пояснення з приводу викладених у скарзі обставин та належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 47002826.

04.05.2016 через загальний відділ діловодства суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли заперечення на скаргу, мотивовані тим, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, оскільки судовий акт боржником не виконано у самостійному порядку, відповідно на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» 01.04.2016 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Крім того, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України просить суд розгляд скарги проводити без участі представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

20.05.2016 представник відповідача (боржник) через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення до скарги, в яких зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься на восьмий календарний день з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, в разі невиконання рішення боржником самостійно, однак державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору майже через рік після відкриття виконавчого провадження, не вчинивши при цьому дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

У даному судовому засіданні відповідач (боржник) підтримав подану скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України.

Представники позивача-1 та позивача-2 поклалися на розсуд суду щодо задоволення скарги.

Представник прокуратури заперечив проти задоволення скарги.

Обґрунтовуючи подану скаргу, відповідач (боржник) зазначає, що всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на кошти боржника було розпочато державним виконавцем після винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.04.2016, у зв'язку з чим просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 01.04.2016 № 47002826 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 7 163 591, 55 грн. виконавчого збору.

Отже, розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго», дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої скарги, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47002826, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 у справі № 910/21434/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості у розмірі 4 424 937, 52 грн., пені у розмірі 18 243 112, 39 грн., 3 % річних у сумі 6 012 352, 31 грн. та інфляційних втрат у розмірі 47 380 480, 82 грн.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Так, 01.04.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бурлою В.Е., винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 47002826, відповідно до якої, боржником у строк встановлений для самостійного виконання наказу суду, вимоги виконавчого документа не виконані, у зв'язку з чим постановлено стягнути з боржника (Публічне акціонерне товариство "Київенерго") виконавчий збір у розмірі 7 163 594, 55 грн.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2015 визначено строк для самостійного виконання рішення боржником, а саме, сім днів з моменту винесення (отримання) постанови.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується скаржником, у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк рішення суду боржником не виконано.

Зі змісту ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання боржником рішення в добровільному порядку в обумовлений вказаною нормою строк, незалежно від причин такого невиконання.

Посилання скаржника на те, що державний виконавець повинен був спочатку виконати рішення суду (стягнути кошти), а потім вчиняти дії по стягненню виконавчого збору судом не приймається, оскільки статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.

Статті 25 та 28 Закону України «Про виконавче провадження» не пов'язують момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору з вчиненням заходів примусового виконання рішення.

Отже, оскаржувана постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору була винесена у відповідності до частини першої статті 28 Закону, а тому правові підстави для визнання вказаної постанови недійсною відсутні.

Так, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», відповідно у її задоволенні відмовляє.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е., визнання незаконною та скасування постанови від 01.04.2016 № 47002826 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 7 163 591, 55 грн. виконавчого збору - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Бондарчук В.В.