Ухвала суду № 57897105, 16.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.05.2016Справа № 18/113-53/81

За скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №18/113-53/81

за позовом Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 154268280,35 грн.

Головуючий суддя: Грєхова О.А.

Судді: Пукшин Л.Г.

Ярмак О.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Жовтий С.О. (посвідчення №029481 від 02.10.2014);

від скаржника: Майданович Д.В. - представники за довіреністю;

від стягувача: не з'явилися;

від ДВС: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 у справі №18/113-53/81 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" задоволено частково. Вирішено стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ЗАТ СУАП з ІІ "Укрелектроват" 2562101,36 грн. основного боргу, 1207585,52 грн. курсової різниці при зміні валютних курсів, 118209236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором №1331 від 24.11.1997 і додаткової угоди №1 від 02.03.1998 та угоди №1 від 19.05.1998, 1283659,85 грн. 3% річних від простроченої суми, 4020411,84 грн. комісійної винагороди згідно з договором доручення №1348А від 02.03.1998 і угодою №1 від 19.05.1998, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 194,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 у справі №18/113-53/81 залишено без змін.

08.02.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 видано наказ №18/113-53/81.

28.03.2016 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду надійшла скарга №4456/10 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу у справі №18/113-53/81, згідно з якою заявник просить суд:

- визнати недійсною постанову Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- визнати незаконними дії Міністерства юстиції України щодо арешту майна ДП "НАЕК "Енергоатом" згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- визнати незаконними дії Міністерства юстиції України щодо обтяження майна ДП "НАЕК "Енергоатом", що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- скасувати обтяження майна ДП "НАЕК "Енергоатом", що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зобов'язати Міністерство юстиції України зняти обтяження з майна ДП "НАЕК "Енергоатом" (код 24584661), що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.03.2016 вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Грєхова О.А. (головуючий), Пукшин Л.Г., Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 прийнято скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" та призначено до розгляду на 18.04.2016.

18.04.2016 заявник через відділ діловодства суду подав додаткові документи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 розгляд скарги відкладено на 16.05.2016.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні 16.05.2016 підтримав подану ним скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" також підтримав.

Стягувач та відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в засідання господарського суду своїх представників не направили, втім їх неявка відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду скарги.

Розглянувши подану ДП "НАЕК "Енергоатом" скаргу, заслухавши пояснення представників скаржника та прокуратури, дослідивши подані документи та матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.08.2012 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №18/113-53/81, виданого 08.02.2012 Господарським судом міста Києва.

17.03.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. при примусовому виконанні наказу №18/113-53/81 виданого 08.02.2012 Господарським судом міста Києва винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Звертаючись до господарського суду з даною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" зазначає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.03.2016 ВП №34029225 є незаконною, оскільки державним виконавцем не проведено дій по виявленню майна боржника та накладено арешт на все майно без зазначення переліку й назви арештованого майна, що призвело до арешту майна ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму близько 202 млрд. грн.

Відповідно до статті 142 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", що визначено у статті 115 Господарського процесуального кодексу України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону).

Статтею 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

За приписами статті 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

В силу статті 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Господарським судом міста Києва під час розгляду скарг боржника на дії органів Державної виконавчої служби у справі №18/113-53-81 було встановлено, що Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у банківських установах відкриті численні рахунки зі спеціальним режимом використання.

У зв'язку з цим ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.03.2016, 28.03.2016 та 18.04.2016 визнано недійсними постанови відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.01.2016, 28.01.2016, 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт коштів боржника. При цьому суд неодноразово наголошував на тому, що виконання рішення за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом використання, є неможливим, а тому накладення арешту на такі рахунки є недоцільним.

В той же час, з урахуванням положень ч. 9 ст. 57 Закону, накладення державним виконавцем арешту на все майно призведе до повторного арешту рахунків боржника зі спеціальним режимом використання.

Необхідно зазначити і те, що відповідно до Статуту Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", останнє засноване на державній власності і належить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України.

Майно ДП "НАЕК "Енергоатом" є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, ДП "НАЕК "Енергоатом" володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству, цьому Статуту та відповідають меті діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом".

Майно ДП "НАЕК "Енергоатом" складається з основних фондів та обігових коштів, а також іншого майна та цінностей, вартість яких відображена у його самостійному балансі (п. 4.1., 4.2. Статуту).

Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

За умовами ст. 2 Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також слід врахувати, що Конституційний Суд України у п. 3.3 рішення від 10.06.2003 у справі №1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) роз'яснив, що за змістом ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Отже, за наведених обставин державному виконавцю слід було виходити із того, що згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У визначенні основних засобів державному виконавцю належало керуватися положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби» затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 27.04.2000 №92, яким визначено засади формування в бухгалтерському обліку підприємства інформації про основні засоби, необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції.

При цьому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця під час виконання рішень на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти, а в силу п. 4.1.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу, копію якого державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

Суд наголошує і на тому, що частина 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцю право накладати арешт на все майно боржника або на окремі предмети.

Всі ці обставини мали бути враховані державним виконавцем під час винесення постанови від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження задля недопущення порушення прав та законних інтересів боржника.

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, господарський суд визнає правомірними доводи Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту майна ДП "НАЕК "Енергоатом" згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також визнання цієї постанови недійсною.

Як наслідок, незаконними є і дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо обтяження майна ДП "НАЕК "Енергоатом", що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Що стосується вимог скаржника про скасування обтяження майна ДП "НАЕК "Енергоатом", що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; а також про зобов'язання Міністерство юстиції України зняти обтяження з майна ДП "НАЕК "Енергоатом" (код 24584661), що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, - то суд зазначає, що вчинення вказаних дій відноситься до компетенції органів державної виконавчої служби, а суд не наділений повноваженнями втручатись в їх діяльність та зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

3. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо арешту майна Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" згідно з постановою відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

4. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо обтяження майна Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно з постановою відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.03.2016 ВП №34029225 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

5. В іншій частині скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відхилити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя Грєхова О.А.

Судді Пукшин Л.Г.

Ярмак О.М.