Рішення № 57896831, 17.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.2016 Справа № 905/1361/16

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» м. Селидове Донецька область

про стягнення суми отриманої попередньої оплати у розмірі 186080,00грн., проценти у розмірі 209310,82грн

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №82-13/16 від 18.04.2016р.

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» м. Селидове Донецька область про стягнення суми отриманої попередньої оплати у розмірі 186080,00грн., проценти у розмірі 209310,82грн

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №13Ф від 15.01.2014 р., внаслідок чого просить стягнути з відповідачу суму попередньої оплати 186080,00грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 57, 58, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193Господарського кодексу України.

17.05.2016р. через канцелярію суду позивач надав додаткові документи до справи, які були долучені до матеріалів справи.

Розглянувши позивачем документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» (покупець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія» (постачальник) укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 13Ф.

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах договору постачальник передає покупцю у власність товар: пшениця мяка 3 клас, (далі товар), покупець зобовязується прийняти товар та оплати його.

Згідно з п. 1.1.1. договору, кількість (тонн) товару (або за текстом договору «весь обсяг товару»): 400,000(чотириста).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що термін поставки: до «01» жовтня 2014 року включно.

Відповідно до п.1.3. договору, поставка вважається здійсненою в момент підписання акта (ів) передавання-приймання на всю кількість товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору, сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання договору і становить 347200,00 грн., у тому числі ПДВ 57866,67 грн.

Пунктом 7.4. договору, якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

У разі предявлення покупцем вимоги про повернення попередньої оплати постачальник зобовязаний протягом пяти робочих днів повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату у сумі визначеній підпунктів 3.1. цього договору та додатково сплатити на користь покупця:

Проценти у розмірі двадцять чотири відсотка річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з п.9.2 Договору даний договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі.

Договір зареєстровано аграрною біржею 15.01.2014р.

Відповідно до п. 9.5., строк дії договору: з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2. договору - до повного виконання сторонами зобовязання за цим договором.

25.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія» було укладено договір №1 до біржового договору поставки зерна врожаю 2014року №13Ф від 15.01.2014р. в якому п.3.1. та п.4.1. викладено в наступній редакції:

« 3.1. Сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 70 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання договору і становить 486080,00 грн., у тому числе ПДВ 81013,33 грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з підпунктом 4.1. цього договору.

4.1. Покупець протягом пяти робочих днів надходження на його адресу документів визначених підпунктом 2.5. цього Договору перераховує на поточний рахунок постачальник першу частину попередньої оплати, яка дорівнює 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання договору і становить 347200,00 грн., у тому числі ПДВ 57866,67грн.

Постачальник у день находження першої частини попередньої оплати на поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму, зареєстровану в встановленому порядку.

Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину попередньої оплати, яка дорівнює 20 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання договору і становить 138880,00 грн., у тому числі ПДВ 23146,67 грн.».

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 13Ф від 15.01.2014р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У звязку з тим, що відповідач товар у строк передбачений договором, не поставив, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання №2418 від 02.10.2014р. та №03/100 від 17.01.2015р., в яких вимагав передати у власність зерно, або повернути суму попередньої оплати у розмірі 486080,00грн. та сплатити 24% річних на суму попередньої оплати. (а.с. 21,22).

На час розгляду справи відповідач свої зобовязання не виконав, товар у строк не поставив, кошти на вимогу позивача частково повернув у розмірі 300000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 05.10.2015р. (а.с. 20).

Оскільки збереження відповідачем грошей, які перераховані позивачем у якості плати за товар є безпідставними, не були ним повернені, відповідач зобов'язаний повернути ці кошти позивачу.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав і в добровільному порядку суму передоплати не повернув, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 186080,00 грн. суми попередньої оплати підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 209310,82 грн. 24% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 Цивільного кодексу України - це плата за користування чужими коштами.

Як зазначено у п. 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013 підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 24 % річних, наданий позивачем, зазначає, що позивачем були здійсненні арифметичні помилки в розрахунку 24 % річних , у зв'язку з чим суд задовольняє частково позовні вимоги в частині стягнення 24 % річних: та підлягають стягненню 24% річних в загальній сумі 63311,92грн. нарахованих за період з 02.10.2014р. по 05.10.2014р. на суму заборгованості 486080,00 грн. 24 % річних складають 1278,46 грн.; за період з 06.10.2014р. по 24.02.2016р. на суму заборгованості 186080,00 грн. 24 % річних складають 62033,46 грн., всього 24% річних у розмірі 63311,92 грн.

В частині позовних щодо стягнення 24% річних у розмірі 145998,90 грн., суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ" (85400, Донецька обл., місто Селидове, вул. Красноармійська, будинок 39, ЄДРПОУ 30791917) на користь Публічного акціонерного товариства"АГРАРНИЙ ФОНД" (01001, м.Київ, вул. Б.Гріченка, будинок 1, ЄДРПОУ 38926880) суму отриманої попередньої оплати у розмірі186080 (сто вісімдесят шість тисяч вісімдесят) грн.. 00 коп., 24 % річних у розмірі 63311( шістдесят три тисячі триста одинадцять) грн.. 92 коп., судовий збір у розмірі 3740 (три тисячі сімсот сорок) грн. 88 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині 24 % річних у розмірі 145998,90 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 23.05.2016 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу