Рішення № 57896651, 24.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.16р. Справа № 904/2813/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунгосп", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Житлово - експлатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 356 678,83 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.03.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 06.05.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецкомунгосп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово - експлатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради про стягнення 356 678,83 грн., з яких: 232 476,27 грн. - основний борг, 79 858,41 грн. - пеня, 4 581,96 грн. - 3% річних, 39 762,19 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виконання робіт з прибирання прибудинкової території № 2014/11/7 від 01.11.2014р., в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 13.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2016р.

11.05.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

11.05.2016р. в засіданні оголошено перерву до 23.05.2016р.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкомунгосп" (виконавець) та Комунальним підприємством "Житлово - експлатаційне підприємство № 22" (замовник) було укладено договір на виконання робіт з прибирання прибудинкової території № 2014/11/7 (далі - договір).

Замовник доручає та зобов'язується оплатити виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання безпосередньо або шляхом залучення на договірних засадах фізичних та юридичних осіб організувати і виконувати прибирання прибудинкової території, прибирання снігу в зимовий період в будинках житлового фонду згідно дислокації обслуговуючих будинків (додаток № 2) у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 р. № 76 та Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.2004р. № 150 (п. 1.1. договору).

Вартість робіт за цим договором визначається по статтях витрат на прибирання прибудинкової території, прибирання снігу в зимовий період та витрат з посипання призначеної для проходу та проїзду частини прибудинкової території протиожеледними сумішами, згідно переліку послуг та їх граничної вартості в межах діючого тарифу додаток №1 (п. 2.1. договору).

Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів кожного банківського дня, починаючи з 1 числа місяця, наступного за звітним, від фактично отриманих замовником на свій поточний рахунок платежів за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. До 05-го числа місяця, наступного за звітним виконавець дає замовнику акти виконаних робіт (далі акти) і рахунок на оплату. Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає один примірник актів виконавцю. На підставі підписаних актів та рахунку виконавця, замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи протягом двадцяти днів з дати підписання (п. 2.2. договору).

У разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами у 3-денний термін складається рекламаційний акт з переліком претензій замовника, які виконавець має усунути в розумні строки (п. 2.3. договору).

Замовник має право вимагати від виконавця своєчасного і якісного виконання послуг (п. 3.1.1. договору).

Виконавець має право вимагати від замовника своєчасної оплати за цим договором (п. 3.2.2. договору).

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані за цим договором послуги (п. 3.3.1. договору).

Виконавець зобов'язаний своєчасно і якісно виконувати роботи за цим договором відповідно до вимог законодавства та умов цього договору (п. 3.4.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 4.1. договору).

Договір складено в двох примірниках по одному для кожної зі сторін та діє з 01.11.2014р. по 31.10.2019р. (п. 6.1. договору).

На виконання умов договору сторони уклали додаток № 1 до договору "Перелік послуг, що передаються виконавцю та їх гранична вартість" (а.с.22).

13.11.2014р. сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду № 1 до договору (а.с.23), в якій, у зв'язку зі зміною директора, сторони дійшли згоди внести зміни до преамбули договору № 2014/11/7 від «01» листопада 2014р та вважати директором ОСОБА_3.

13.03.2015р. сторонами укладено угоду про розірвання договору (а.с. 24), в якій замовник і виконавець прийшли до взаємної згоди з 01 квітня 2015 року розірвати договір № 2014/11/7 від "01" листопада 2014р. Обов'язки замовника і виконавця, виконання яких розпочалося до моменту набрання чинності цієї Угоди, повинні бути виконані замовником і виконавцем в наступному порядку та на таких умовах: замовник: зобов'язаний оплатити виконані роботи за договором 2014/11/7 від 01.11.2014р.,згідно актів виконаних робіт; виконавець: зобов'язаний надати акт звірки після повного погашення заборгованості замовником за договором 2014/11/7 від 01.11.2014р., згідно актів виконаних робіт (п. 2 угоди про розірвання договору). З моменту виконання усіх зобов'язань цією угодою, замовник та виконавець не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із договором № 2014/11/7 від "01" листопада 2014 р. (п. 3 угоди про розірвання договору).

Позивач стверджує, що свої зобовязання за договором виконав належним чином, надав відповідачу послуги на загальну суму 842 103,10 грн., про що свідчать підписані сторонами та скріплені їх печатками акти надання послуг:

- № 7 від 30.11.2014р. на суму 168 420,62 грн. з ПДВ (а.с. 26);

- № 14 від 31.12.2014р. на суму 168 420,62 грн. з ПДВ (а.с. 27);

- № 5 від 31.01.2015р. на суму 168 420,62 грн. з ПДВ (а.с. 28);

- № 10 від 28.02.2015р. на суму 168 420,62 грн. з ПДВ (а.с. 29);

- № 17 від 31.03.2015р. на суму 168 420,62 грн. з ПДВ (а.с. 30).

Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач частково сплатив за надані послуги грошові кошти у розмірі 609 626,83 грн., на підтвердження чого надав звіти про кредитні операції по рахунку позивача за період з 01.10.2014р. по 30.09.2015р. (а.с.31-35). У звязку із вищевикладеним у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 232 476,27 грн.

Сторонами підписано та скріплено їх печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2015року по квітень 2016р. (а.с. 77), згідно з яким станом на 30.04.2016р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором на виконання робіт з прибирання прибудинкової території № 2014/11/7 від 01.11.2014р. становить 232 476,27 грн.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

11.05.2016р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив врахувати, що жодних вимог щодо сплати позивачем відповідачу не заявлялось. Для обслуговування житлового фонду відповідачем було укладено низку інших договорів за якими він здійснював оплату. А стягнення заборгованості може негативно вплинути на стан розрахункової дисципліни з іншими контрагентами.

Доказів оплати наданих послуг в сумі 232 476,27 грн. відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 232 476,27 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 79 858,41 грн., 3 % річних у розмірі 4 581,96 грн. та інфляційні втрати у розмірі 39 762,19 грн.

У разі несвоєчасної оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки та відшкодовує заподіяні збитки (п. 4.2. договору).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3 % річних розраховано вірно, однак розрахунок пені виконано не вірно.

Так, позивачем не враховано приписи п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, згідно з яким день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При нарахуванні пені на заборгованість за актом надання послуг № 10 від 28.02.2015р у розмірі 73 755,66 грн., яка утворилась внаслідок часткової оплати, позивач у якості кінцевої дати нарахування використовує 17.08.2015р., однак відповідачем було частково сплачено заборгованість 17.08.2015р., отже кінцевою датою нарахування повинно бути 16.08.2015р.

Таким чином, розмір пені дорівнює 79 737,16 грн.

Також господарський суд зазначає, позивач до позовної заяви додав розрахунок 3% річних, з якого вбачається, що позивач нараховує розмір 3% річних на заборгованість за двома актами надання послуг: № 10 від 28.02.2015р. (1439,65 грн.) та № 17 від 31.03.2015р. (4581,96 грн.). Отже загальний розмір 3 % річних становить 6 021,61 грн. (4 581,96+1 439,65). Однак в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4 581,96 грн.. Господарський суд не виходить за межі позовних вимог. Таким чином, до стягнення належить 3 % річних, розмір який вказано позивачем в прохальній частині позовної заяви - 4581,96 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання, є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 356 557,58 грн., з яких: 232 476,27 грн. - основний борг, 79 737,16 грн. - пеня, 4 581,96 грн. - 3% річних, 39 762,19 грн. - інфляційні втрати.

Позовна заява подана позивачем до суду 12.04.2016р., про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії господарського суду в правому нижньому куті першої сторінки позовної заяви (а.с. 3). За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становить 1 378 грн. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 5 403,24 грн. згідно з платіжними дорученнями: № 589 від 06.04.2016р. на суму 5 003,24 грн. та № 587 від 06.04.2016р. на суму 400,00 грн., замість 5 350,18 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 53,06 грн. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне розяснити позивачу , що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 53,06 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 1,61 грн. (0,03 %), на відповідача 5348,57 грн. (99,97 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - експлатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 29, ідентифікаційний код 32616714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунгосп" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. Агнії Барто, буд. 19, ідентифікаційний код 37562606) 356 557,58 грн., з яких: 232 476,27 грн. - основний борг, 79 737,16 грн. - пеня, 4 581,96 грн. - 3% річних, 39 762,19 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - експлатаційне підприємство № 22" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 29, ідентифікаційний код 32616714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомунгосп" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. Агнії Барто, буд. 19, ідентифікаційний код 37562606) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 348,57 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.05.2016

Суддя ОСОБА_4