Рішення № 57896625, 24.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.16 Справа № 904/2963/13

За позовом Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, с. Щасливе, Бориспільський район

до приватного підприємства "САНЬСУН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 528 419,22 грн.

за зустрічною позовною заявою приватного підприємства "САНЬСУН", м. Дніпропетровськ

до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область

про визнання недійсним пункту 5.2 договору №152 від 11.12.2012

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

Прокурор: Колесніченко В.І., службове посвідчення №036402 видане 27.11.2015

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 17.02.2016

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства "САНЬСУН" про стягнення 3 528 419,22 грн. За договором №152 про пайову участь у розвитку інфраструкутури населених пунктів сіл Проліски та Щасливе.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2013 було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

24.04.2013 приватне підприємство "САНЬСУН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсним пункту 5.2 договору №152 від 11.12.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 зустрічну позовну заяву приватного підприємства "САНЬСУН" до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсним пункту 5.2 договору №152 від 11.12.2012 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 провадження у справі №904/2963/13 було зупинено до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи №911/1454/13 за позовом приватного підприємства "САНЬСУН" до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання договору №152 про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів сіл Проліски та Щасливе від 11.12.2012 недійсним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 поновлено провадження у справі №904/2963/13 з 07.11.20013 та призначено її до розгляду в засіданні на 07.11.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від зупинено провадження у справі №904/2963/13 до вирішення Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська справи №204/7289/2013-а за позовом приватного підприємства "САНЬСУН" до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області "Про встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Проліски та Щасливе".

З метою з'ясування наявності обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №904/2963/13, 23.03.2016 суддя Соловйова А.Є. звернулась до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська із запитом вих. №904/2963/13/14022/16 про надання інформації щодо результатів розгляду справи №204/7289/2013-а.

13.04.2016 від Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська до господарського суду Дніпропетровської області надійшов лист вих. №204/7289/13-а/7472/2016/2-а/204/2/15 від 05.04.2016, додатками до якого є належним чином засвідчена постанова Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 14.12.2014 по справі №204/7289/13-а та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі №204/7289/2013-а(2а/204/0002-2015), винесені за результатами розгляду справи №204/7289/2013-а.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2016 поновлено провадження у справі №904/2963/13 та призначено її до розгляду в засіданні на 05.05.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2016 на підставі клопотання Позивача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору до 25.05.2016, розгляд справи відкладено на 19.05.2016.

В обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме порушення строків внесення грошових коштів за пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів сіл Проліски та Щасливе. У підтвердження своїх позовних вимог Прокурор надав суду договір №152 про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів сіл Проліски та Щасливе від 11.12.2012, вимогу вих. №1106вих-13 від 26.02.2013, лист вих. №02-09-199 від 27.02.2013, рішення №1372-20-VI від 06.12.2012 Щасливської сільської ради «Про розгляд заяви ПП «САНЬСУН» щодо підписання договору про пайову участь».

Прокурор керуючись п.п.1.6., 4.3., 5.2. зазначеного вище договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача недоотриману суму пайового внеску в розмірі 3 270 082,90 грн., пеню в сумі 258 336,00 грн.

Прокурор та представник Позивача в судове засідання, призначене на 19.05.2016, зявились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечили.

Відповідач у призначене на 19.05.2016 судове засідання не зявився; відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві та підтвердженою спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.05.2016: 83008, м. Донецьк, вул. Умова, будинок 1Ц.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Прокурором та Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.05.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2012, на підставі рішення сесії Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області №423-21-У від 03.07.2008 «Про затвердження нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів с. Щасливе, с. Проліски», рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області №1372-20-УІ від 06.12.2012 «Про встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Проліски та Щасливе», Щасливська сільська рада (Позивач, Сільська рада) та приватне підприємство «САНЬСУН» (Відповідач, Замовник) уклали договір №152 про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів сіл Проліски та Щасливе (надалі Договір), предметом якого є домовленість Сторін про розмір і порядок сплати пайової участі Замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Щасливе і Проліски Щасливської сільської ради (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору, пайова участь Замовника полягає у відрахуванні ним до бюджету Сільської ради коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Щасливе і Проліски.

Вихідним обєктом визначення розміру пайової участі Замовника є нежитлова будівля складського комплексу, загальною площею 30739,0 м2, по вул. Демидова, 2 в с. Щасливе Бориспільського району (Обєкт). Загальна вартість Обєкту становить 46 715 470,00 грн. У відповідності до розрахунку Розмір пайової участі Замовника становить 7% загальної вартості спорудженого Обєкта будівництва і становить 3 270 082,90 грн. (п.п.1.4., 1.5., 1.6. Договору).

Згідно з п.п.4.2., 4.3. Договору, Пайова участь здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Сільської ради грошових коштів в межах граничного терміну сплати пайової участі. Граничний термін остаточної сплати пайового внеску становить 31.12.2012.

Відповідач свої зобовязання щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Щасливе і Проліски в строк, встановлений п.4.3. Договору, не виконав. Отже сума заборгованості Відповідача складає 3 270 082,90 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сіл Щасливе і Проліски, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 3 270 082,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.5.2. Договору, за порушення термінів сплати пайової участі, визначених п.4.3. Договору, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% в день за кожний день затримки від несплаченої суми. Загальний розмір пені не обмежується.

За розрахунком Прокурора та Позивача, розмір пені за прострочення термінів сплати пайової участі за період з 01.01.2013 по 20.03.2013 складає 258 336,00 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він здійснений без врахування положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а саме, розрахунок пені здійснений виходячи з розміру пені 0,1% за кожний день. За розрахунком суду, сума пені за період прострочення з 01.01.2013 по 20.03.2013, обчислена виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, складає 106 165,71 грн. Отже позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 106 165,71 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом підлягають стягненню з Позивача та Відповідача в дохід державного бюджету України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Предметом зустрічного позову, який прийнятий судом для спільного розгляду з первісним, є визнання недійсним пункту 5.2. Договору, яким встановлено, що за порушення термінів сплати пайової участі, визначених п.4.3. Договору, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% в день за кожний день затримки від несплаченої суми. Загальний розмір пені не обмежується.

В обґрунтування зустрічного позову Відповідач посилається на те, що п.5.2. Договору суперечить ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, якою встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, заслухавши представника Позивача, суд дійшов висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч.З ст. 6 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Вказаною статтею Цивільного кодексу України закріплено положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використовувати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені зокрема приписами ст.ст. 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України

Наслідки порушення грошових зобов'язань у сфері господарювання визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Постановою Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» надано відповідні роз'яснення.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п. 1.3.Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14).

Ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України надано визначення пені: «Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання».

Нарахування пені у відсотковому розмірі від суми простроченого платежу у разі порушення виконання зобов'язання зі сплати пайової участі у розвиток і створення інфраструктури населених пунктів спеціальним законом не встановлено.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює: «Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін». В даному випадку виникає так звана «договірна неустойка)), яка встановлюється за згодою сторін, її розмір, умови застосування, підстави стягнення визначаються виключно на розсуд сторін у договорі.

В п. 2.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 зазначено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при ньому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місие невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань, (п. 1.12. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року№ 14).

Враховуючи викладене, пункт 5.2. договору від 11.12.2012 № 152 року про пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів сіл Проліски та Щасливе був внесений до договору за згодою сторін та відповідає нормам законодавства.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «САНЬСУН» (83008, м. Донецьк, вул. Умова, будинок 1Ц, код ЄДРПОУ 31352504) на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська область, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9, код ЄДРПОУ 04527520) 3 270 082,90 грн. заборгованості, 106 165,71 грн. пені.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «САНЬСУН» (83008, м. Донецьк, вул. Умова, будинок 1Ц, код ЄДРПОУ 31352504) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 65 851,99 грн. - судового збору.

Стягнути з Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська область, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9, код ЄДРПОУ 04527520) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 2 968,01 грн. - судового збору

Видати накази.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.05.2016.

Суддя ОСОБА_2