Рішення № 57896602, 24.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.16р. Справа № 904/3048/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення 62 183,92 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №70/6 від 04.01.2016р.;

ОСОБА_2, довіреність № 70/3 від 04.01.2016р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Металургтрансремонт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція" про стягнення 34 450,92 грн., з яких: 32843,40 грн. - основний борг, 1504,50грн. - пеня, 102,58 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди (найму) нежитлового приміщення № 358/КО від 21.12.2015р., в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2016р.

11.05.2016р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 62 183,92 грн., з яких: 59 392,72 грн. - основний борг, 2 613,02 грн. - пеня, 178,18 грн. - 3% річних.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

11.05.2016р. в засіданні оголошено перерву до 23.05.2016р.

У судове засідання з'явилися представники позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.05.2016р., в якому відображені відомості про явку сторін.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція" (орендар) та Публічним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" (орендодавець) було укладено договір оренди (найму) нежитлового приміщення № 358/КО (далі - договір).

Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення з розташованими в них вантажопідйомними кранами та механізмами ча адресою: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 23: частину головного виробничого корпусу (інвентарний номер 10003), площею 2620 квадратних метри, для використання у виробничій діяльності; частину адміністративного корпусу (інвентарний номер 10006), площею 158,6 квадратних метри, для використання у офісній діяльності; 2 комплекти офісних меблів для використання у офісній діяльності. Орендар зобов'язується здійснювати плату за користування об'єктом оренди у терміни, що передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

Орендар використовує об'єкт оренди виключно за його цільовим призначенням, визначеним п. 1.1 даного договору (п. 1.2. договору).

Строк оренди за даним договором встановлюється з « 01» січня 2016 року до « 31» грудня 2016 року (п. 2.1. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 2.2. договору).

3а користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату у грошовій одиниці гривні - на умовах, що передбачені даним договором (п. 3.1. договору).

Загальний розмір щомісячної плати за об'єкт оренди складає: орендна плата загалом 52 843,40 грн. (із розрахунку 19,00 гривень за квадратний метр площі та 50,00 гривень за оренду меблів), в т.ч. ПДВ 8 807,23 грн. (п. 3.2. договору).

Орендар своєчасно та в повному обсязі вносить орендну плату шляхом її перерахування на рахунок орендодавця: Одержувач: ПАТ «Металургтрансремонт» ЄДРПОУ 05509858, п/р 26000000078653 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, в строк до 5-го (п'ятого) числа поточного місяця (авансом), незалежно від результатів ведення ним статутної діяльності. Орендна плата за користування об'єктом оренди починає сплачуватися з дати підписання актів прийому-передачі в обсягах фактично зайнятої орендарем площі, яка зазначається в актах прийому-передачі. Орендар має право вносити орендну плату наперед за квартал та півріччя (п. 3.3. договору).

При припиненні чи розірванні даного договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату по день фактичного повернення об'єкту оренди відповідно до акту прийому передачі (п. 3.5. договору).

Розмір щомісячної орендної плати за користування об'єктом оренди може бути змінений за взаємною згодою сторін, що підлягає оформленню у вигляді додаткової угоди до цього договору та буде являтися його невід'ємною частиною, у зв'язку із зростанням індексу інфляції, зростанням вартості грошової оцінки землі та підвищенням розміру мінімальної заробітної платні. Сторони не мають права в односторонньому порядку змінювати розмір щомісячної орендної плати (п. 3.6. договору).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення, орендної плати, передбаченої положеннями розділу 3 даного договору п. 4.1.2. договору).

У випадку дострокового розірвання даного договору або по закінченню строку дії даного договору орендна плата вноситься орендарем по день фактичної передачі орендодавцю об'єкта оренди за актом прийому-передачі (п. 9.4. договору).

Згідно акту прийому передачі від 01.01.2016р. (а.с. 14) орендодавець передав, а орендар прийняв частину головного виробничого корпусу (інвентарний номер 10003), площею 2620 квадратних метри, частину адміністративного корпусу (інвентарний номер 10006), площею 158,6 квадратних метри, 2 комплекти офісних меблів згідно договору № 358/КО від 21.12.2015р.

В період січень-березень 2016 року відповідач користувався об'єктом оренди згідно договору, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт :

- № К-00000008 від 31.01.2016р. за січень 2016р. на суму 52 843,40 грн. з ПДВ (а.с. 17);

- № К-00000039 від 29.02.2016р. за лютий 2016р. на суму 52 843,40 грн. з ПДВ (а.с. 18);

- № К-00000084 від 31.03.2016р. за березень 2016р. на суму 52 843,40 грн. з ПДВ (а.с. 16).

Позивач пояснив, що акт здачі-прийняття робіт № К-00000084 від 31.03.2016р. не підписаний відповідачем, однак згідно акту прийому-передачі документів (а.с. 19) вищевказаний акт здачі-прийняття робіт № К-00000084 від 31.03.2016р. отримано відповідачем 31.03.2016р.

Вказаний акт № К-00000084 від 31.03.2016р. направлено відповідачу поштою з супровідним листом 12.04.2016р (а.с.29,30).

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури:

- № К-00000029 від 02.01.2016р. за січень 2016р. на суму 52 843,40 грн. з ПДВ (а.с. 20);

- № К-00000089 від 03.02.2016р. за лютий 2016р. на суму 52 843,40 грн. з ПДВ (а.с. 21);

- № К-00000178 від 02.03.2016р. за березень 2016р. на суму 52 843,40 грн. з ПДВ (а.с. 22);

У заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначив, що згідно пунктів 3.5 и 9.4. договору №358/КО від 21.12.2015р., при достроковому розірванні договору відповідач сплачує позивачу орендну плату по день фактичного повернення об'єкту оренди відповідно до акту прийому - передачі. 31.03.2016р. відповідач частково звільнив орендоване приміщення - адміністративний корпус, площею 158,6 кв. м. та повернув 2-а комплекти офісних меблів, 16.04.2016р. частково звільнив орендоване приміщення - частину головного виробничого корпусу, площею 2620,0 кв.м., про що свідчить протокол обшуку Слідчого Жовтневого ВП КВП ОСОБА_3 (а.с. 64-71). Відповідач акти прийому-передачі майна з оренди підписувати відмовився. У звязку із вищевикладеним, позивач розрахував розмір оренди приміщення з 01.04.2016р. по 16.04.2016р., який складає 26 549,32 грн., на підтвердження чого надав акт здачі-прийняття робіт № К-00000151 від 30.04.2016р. за період з 01.04.2016р. по 16.04.2016р. на суму 26 549,32 грн. з ПДВ (а.с. 55) та рахунок-фактуру № к-00000262 від 16.04.2016р. на суму 26 549,32 грн. з ПДВ (а.с. 56).

Судом перевірено розрахунок орендної плати за квітень та встановлено, що він виконаний вірно. Так, звільнену 16.04.2016р. площу 2620,0 кв.м. помножуємо на 19,00грн. (розмір орендної плати за квадратний метр відповідно до п.3.2.договору)=49780,00грн.

49780,00грн. / 30 днів у квітні х 16 днів =26549,33грн.

Акти прийому-передачі щодо повернення майна з оренди сторонами до суду не надано.

Позивач стверджує, що відповідач лише частково сплатив орендну плату, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 59392,72 грн.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати орендної плати у розмірі 59 392,72 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 59 392,72 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 613,02 грн. та 3 % річних у розмірі 178,18 грн. за період з 06.03.2016р. по 10.05.2016р. (нараховані на 32 843.40грн. орендної плати за березень 2016 року).

У випадку несвоєчасного або не у повному обсязі внесення орендної плати, або інших. передбачених умовами даного договору, платежів на рахунок орендодавця орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період нарахування пені, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання (п. 7.1. договору).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що він виконаний не вірно.

Так, за вказаний позивачем період до стягнення належить 2503,64грн. пені та 177,68грн - 3 % річних (32843,4грн./366дн.х66дн.х3%=177,68грн.).

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання, є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 62 074,04 грн., з яких: 59 392,72 грн. - основний борг, 2 503,64 грн. - пеня, 177,68 грн. - 3% річних.

У позовній заяві позивач (з метою забезпечення виконання зобовязання з боку відповідача) просив суд: накласти арешт на майно відповідача; заборонити вивозити майно з орендованого приміщення; заборонити відповідачу відчужувати зазначене майно до винесення судового рішення і його виконання в повному обсязі.

За подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (пп. 2 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року становить 1 378 грн. Однак, до поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

У разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (абз.4 п.2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на викладене суд ввавжає за можливе розгляднути заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову з подальшим розподілом судових витрат відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або за своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, позивачем доцільність застосування заходів забезпечення позову не обґрунтована; доказів, якими підтверджується наявність відповідних обставин, не подано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача; заборони вивозити майно з орендованого приміщення; заборони відповідачу відчужувати зазначене майно до винесення судового рішення і його виконання в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 2,48 грн. (0,18 %), на відповідача 1 375,52 грн. (99,82%).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на позивача у розмірі 689,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про вжиття задодів до забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція" (50055, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, буд. 8, офіс 1, ідентифікаційний код 36607407) на користь Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, буд. 4, ідентифікаційний код 05509858) 62 074,04 грн., з яких: 59 392,72 грн. - основний борг, 2 503,64 грн. - пеня, 177,68 грн. - 3% річних, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажспецконструкція" (50055, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, буд. 8, офіс 1, ідентифікаційний код 36607407) на користь Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, буд. 4, ідентифікаційний код 05509858) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1375,52 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, буд. 4, ідентифікаційний код 05509858) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, Відділення банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, рахунок 312 142 067 830 05, КБКД 220 300 01) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 689,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.05.2016

Суддя ОСОБА_4